Connect with us

В Україні

«Скрутки» ПДВ. Через це бюджет щомісяця втрачає два з половиною мільярди гривень

Дата публікації:

Через так звані «скрутки» з ПДВ бюджет України щомісяця втрачає 2,5 млрд гривень. Загалом за січень 2019 року — березень 2020 року суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд грн. Про це йдеться в звіті тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини держбюджету.

Аналіз звіту ТСК

Зокрема, в звіті викладені обставини, зроблені в заяві колишнього міністра фінансів Ігоря Уманьского в інтерв’ю LB.ua щодо «скруток» із ПДВ, через які бюджет, за його словами, втрачає приблизно 5 млрд грн щомісяця.

Згідно з результатами звіту щодо стану виконання дохідної частини Державного бюджету України з 1 січня по 31 грудня 2019 року доходи державного бюджету становили 99,1 відсотка річного показника, затвердженого Верховною Радою України зі змінами. Недовиконання становило 9,0 млрд гривень. «Слід зазначити, що в тих сферах, де традиційно притаманний високий рівень корупції, спостерігаються диспропорційний баланс та особливо великі розміри ненадходжень до Державного бюджету України. За підсумками 2019 року спостерігається значний недобір по ПДВ — 5,7 млрд гривень. Основною причиною є невиконання плану Державною фіскальною службою України за перші ІІІ квартали на 8 млрд гривень, яке не вдалося перекрити ДПС перевиконанням у кінці року. Водночас, як вказується, об’єктивних причин для відсутності надходжень не вбачається, оскільки, за даними Мінекономіки, за цей період ВВП зріс на 3,2%, крім того, спостерігалося перевиконання індикативних показників з податку на прибуток підприємств», — ідеться в звіті ТСК. У документі вказується, що «істотно провалено збір акцизного податку з підакцизних товарів (недовиконання — 15,6 млрд гривень) в основному за рахунок недостатніх надходжень акцизу зі спирту, тютюну, тютюнових виробів та електричної енергії. Це свідчить про значну корумпованість і знаходження цих ринків у тіні».

На думку членів комісії, на відміну від ПДВ, не існує методики розрахунку приблизних втрат державного бюджету від несплати акцизного податку. Це пов’язано з тим, що облік, адміністрування, а також махінації із ПДВ неможливі без відповідного внесення до реєстрів, а акцизний податок можна побачити лише як фактичні надходження, ринок, який перебуває в тіні, методологічно не можна обрахувати. «Незважаючи на чіткі вказівки керівництва держави про необхідність боротьби з контрабандою та звільнення окремих корумпованих працівників, цього не відбувалося. Інфраструктура митниці перебуває в занедбаному стані, придбані за попередні роки скануючі системи для огляду товарів або не працюють, або розукомплектовані, або належним чином не введені в експлуатацію, ризикорієнтований підхід відбувається частково в ручному режимі», — констатується в звіті.

Комісія вказтує на невиправдане зволікання з передачею функцій митної політики до Державної митної служби України, що пов’язано з надто довгою підготовкою до її запуску. «Загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони», — вважають члени ТСК.

Що ж до стану виконання дохідної частини Державного бюджету України з 1 січня по 1 квітня 2020 року, то Державною податковою службою України за цей період ПДВ зібрано 65,31 млрд гривень, або на 100,6% від запланованого (перевиконання — 0,42 млрд гривень); ПДФО зібрано 28,11 млрд гривень, або на 97,4% від запланованого (недовиконання — 0,74 млрд гривень); податок на прибуток підприємств зібрано 33,51 млрд гривень, або на 103,5% від запланованого (перевиконання — 1,16 млрд гривень). «Враховуючи перевиконання збору ПДВ та позитивне впровадження постанови Кабінету Міністрів України комісія констатує, що рівень збору цього податку у ДПС був на мінімально достатньому рівні. Акцизний податок із вироблених в Україні підакцизних товарів зібрано 12,76 млрд гривень, або на 84,72% від запланованого (недовиконання — 2,3 млрд гривень)», — йдеться в документі.

Податок із доходів фізичних осіб також не було виконано (на 0,74 млрд гривень). У комісії припускають, що на це вплинула коронавірусна криза. «Аналогічно висновкам попереднього розділу загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони», — заявили в комісії.

Втрати бюджету від «скруток»

Комісія встановила, що найбільш поширеною схемою ухилення від сплати ПДВ є формування «фіктивного» податкового кредиту, який отримав назву «скрутка». Ця схема полягає в тому, щоб поєднати в системі податковий кредит, сформований внаслідок ввезення або виготовлення товарів широкого вжитку, чи тих, які користуються попитом на тіньовому ринку і потім продаються за готівку без сплати податків, та податкове зобов’язання, що виникає в платників легального сектора економіки, коли їм потрібно легалізувати в системі електронного адміністрування податку на додану вартість товари, виготовлені в тіньовому секторі економіки.

Функціонування «скруток» засноване на внесенні до податкової накладної завідомо неправдивих даних про постачання товарів, податковий кредит за якими потім використовують для зменшення податкових зобов’язань, що виникають при постачанні товарів, послуг, які надаються легальним сектором економіки. «Тобто джерелом виникнення «фіктивного» податкового кредиту є реалізація товару за готівку без будь-якого обліку з подальшим продажем документів на цей же товар замовнику податкового кредиту. Характерною ознакою «скрутки» є поєднання в операціях несумісних товарів, наприклад, «скрутчик» відображає в документах придбання цигарок і при цьому здійснює продаж огірків, кукурудзи тощо», — пояснюють депутати.

У процесі роботи Тимчасовою слідчою комісією було проведено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та виявлено суб’єкти господарювання, які протягом січня 2019 — березня 2020 року здійснювали операції з підміни товарної номенклатури. Обсяги реалізованого фіктивного ПДВ такими платниками складають близько 2,5 млрд грн щомісячно. Далі цей податковий кредит розходиться від «скрутчиків» через «транзитерів» до вигодонабувачів. «Разом за період діяльності Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України за січень 2019 — березень 2020 рр. суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд гривень. Точні дані обсягу схемного кредиту, якість його виявлення та відпрацювання, а також ймовірні збитки державного бюджету комісією ще опрацьовуються. Натомість звертається увага на те, що наведені суми не є остаточними — це лише втрати від однієї операції «скрутки», — підкреслюють автори звіту. А в середньому за місяць у таких операціях беруть участь від 100 до 250 платників податків.

Також були встановлені територіальні органи Державної податкової служби України, на обліку в яких перебуває найбільша кількість таких платників — це ГУ ДПС у Львівській, Київській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській областях та в Києві.

Факти зловживання посадовими особами податкової

Встановлено факти, коли маючи інформацію від оперативних підрозділів щодо платника, стосовно якого встановлено ознаку фіктивності, він не був своєчасно внесений до Журналу ризикових платників податків, що давало можливість останньому (будучи фіктивним) реєструвати податкові накладні та мінімізувати платежі до бюджету. Окрім того, встановлені випадки систематичної бездіяльності посадових осіб територіальних органів ДПС, коли платникам — «скрутчикам» надавалася можливість здійснити весь цикл операцій і тільки після того вживалися заходи з блокування реєстрації цих суб’єктів, що підтверджується записами в базах даних. Так, посадові особи територіальних органів ДФС та ДПС знали про такі суб’єкти господарювання, але певний час не блокували реєстрацію податкових накладних. Також встановлено випадки виключення ризикових підприємств із Журналу ризикових, тобто визнання такими, що не відповідають критеріям ризиковості відповідно до Постанови № 1165.

ТСК у процесі роботи було проведено й аналіз ланцюгів проходження схемного податкового кредиту від «скрутчиків» до платників-транзитерів та платників — отримувачів податкової вигоди, які безпосередньо зменшили свої зобов’язання до сплати в бюджет.

Деякі висновки

Державний бюджет України за 2019 рік та бюджет на 2020 рік (із січня по квітень 2020 р.) не було виконано в повному обсязі через недоліки в адмініструванні податків, зборів та митних платежів Державною фіскальною службою України, Державною податковою службою України та Державною митною службою України, а також існування схем зі штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, недостатність дій із запобігання та протидії контрабанді й зменшення показників митних платежів.

Комісія констатує невиправдане зволікання в передачі функцій митної політики до Державної митної служби України, що пов’язано з надто довгою підготовкою до її запуску, фактично, коли в країні було повністю змінено політичну систему влади, функції зі збору митних платежів належали органу, який знаходився в стані ліквідації. При тому найпоширенішою схемою ухилення від сплати ПДВ є формування «фіктивного» податкового кредиту, який отримав назву «скрутка». На переконання членів ТСК, схеми зі штучного формування податкового кредиту з ПДВ є системним явищем, яке виникло з початку запровадження цього податку, удосконалилося після роботи СМКОР і набуло масового характеру впродовж досліджуваного комісією періоду.

Як було встановлено, обсяги «скруток» ПДВ складають близько 2,5 млрд грн щомісяця. Разом за період діяльності Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України за січень 2019 — березень 2020 років суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд гривень, про що вже зазначалося вище. Тимчасовою слідчою комісією встановлено численні факти неналежного виконання посадових обов’язків або службової недбалості посадових осіб ДФС та Державної податкової служби України щодо виявлення та подальшого відпрацювання суб’єктів господарювання ризикової категорії.

Нагадаємо, в квітні 2020 р. колишній міністр фінансів Ігор Уманський в одному зі своїх інтерв’ю стверджував, що через «скрутки» бюджет щомісяця недоотримує в середньому 5 млрд гривень.

Підготував Максим БОНДАР

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Президент вимагає реального захисту прав викривачів

Опубліковано

on

Президент Володимир Зеленський повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями Закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів», яким, зокрема запроваджується функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів, до якого вноситиметься повідомлена викривачами інформація про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також інформація про осіб, які мають статус викривачів, їхні персональні дані та інформація про стан і результати розгляду повідомлених ними можливих фактів корупційних діянь.

Водночас Законом лише визначається, що Єдиний портал гарантує дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також те, що держателем та відповідальним за його адміністрування є НАЗК.

Мета та цілі обробки даних про викривачів законом не визначаються, не врегульовуються також питання обсягу даних, які вноситимуться до Єдиного порталу. Не визначено порядку захисту таких даних, випадки, підстави та коло осіб, яким надаватиметься доступ до них.

Зазначений підхід не відповідає ч. 2 ст. 32 Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних».

«Вето застосовано через пропозицію вносити викривачів у Єдиний реєстр, але не передбачено жодного захисту прав викривачів. Ми маємо захистити викривачів, змінити підхід з точки зору їхньої безпеки, як у цивілізованих країнах. Будь-яка людина має право звернутися до правоохоронних органів, щоб повідомити про корупційні діяння», – зауважив В. Зеленський.

Читати далі

В Україні

Рішення судів щодо ветеранів та громадських діячів проаналізують

Опубліковано

on

В Офісі Президента ініційовано розробку механізму щодо аналізу актуальних та резонансних кримінальних справ і вироків за період з 2014 р. проти ветеранів та громадських діячів, які боролися з російською агресією, її гібридними проявами та могли стати жертвами свавілля чиновників, правоохоронців і несправедливих рішень суддів.

«Сотні ветеранів та активістів не змогли належним чином захиститися від тиску, зазнали несправедливого застосування законів мирного часу до оцінки подій, які відбулися в умовах збройної агресії Росії. Потрібно законним чином забезпечити перевірку юридичної чистоти всіх рішень, які тоді ухвалювалися, усіх обставин відповідних справ і того, чому люди зазнали несправедливого переслідування або не отримали належного захисту від держави», – зауважили в Офісі Президента.

Пропонується також ініціювати дослідження кримінальних проваджень, які розпочаті з 2014 р. за фактами нападів на громадських діячів та досі не завершені.

Зазначається, що відповідний механізм буде реалізовано для відновлення справедливості щодо ветеранів та активістів.

Читати далі

В Україні

Всеукраїнська інформаційна кампанія із захисту прав споживачів фінпослуг

Опубліковано

on

Національний банк інформує, що стартувала Всеукраїнська інформаційна кампанія із захисту прав споживачів фінансових послуг «Знай свої права».

Зазначається, що за 2020 р. НБУ отримав близько 16 тисяч письмових звернень споживачів фінпослуг. Близько 40% цих звернень мали ознаки порушення прав споживачів. Під час кампанії НБУ роз’яснить, як уникнути типових порушень: оманливих кредитів «під 0%», нав’язаних додаткових послуг, зміни тарифів на обслуговування рахунку без попередження, агресивної поведінки колекторів тощо.

Кампанія триватиме впродовж березня − травня 2021 р. в усіх регіонах України. У межах кампанії запущено спеціальну веб-сторінку «Знай свої права».

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram