Створення служби фінрозслідувань: проблема давно назріла

Ніна ЮЖАНІНА,
голова комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Ще перед вступом на посаду нового Президента його команда озвучувала деякі напрями адміністративної діяльності. Серед них і створення Служби фінансових розслідувань, яка перебере не себе частину функцій СБУ та Нацполіції.

Дискусії щодо необхідності існування такого єдиного в державі органу точаться майже 10 років, проте лише в березні 2018 р. було зроб- лено перший реальний крок до реалізації цієї ідеї — зареєстровано законопроект № 8157 «Про Національне бюро фінансової безпеки України», яким запропоновано абсолютно нову модель протидії фінансовим злочинам. Тодішнім президентом П. Порошенком законопроект було визначено як невідкладний, проте до розгляду його по суті в сесійній залі справа не дійшла. Уряд так і не визначився щодо даної реформи, оскільки система сама себе реформувати не в змозі. Натомість на авторів законопроекту обрушився шквал критики і звинувачень – від втручання парламентарів у діяльність Міністерства фінансів до, нібито, намагання Президента створити «монстра під себе».

Ну от, глава держави змінився й обіцянки створити єдиний правоохоронний орган заграли новими-старими барвами. Причому такі обіцянки звучать уже від радників нового Президента. Так, у нещодавньому інтерв’ю Денис Монастирський, який у новій команді відповідає за зміни у правоохоронній сфері, зазначає, що даний орган має створюватися поступово з переходом до нього повноважень від існуючих органів, які припинять своє існування. Це яскрава відповідь на закиди щодо відсутності в законопроекті про НБФБ прямої норми про миттєву ліквідацію, наприклад, податкової міліції. Ліквідацію підрозділів по боротьбі з фінансовими злочинами буде забезпечено через низку змін до Кримінального процесуального кодексу і Кримінального кодексу. Саме НБФБ матиме в основній підслідності ті статті, якими зараз зловживають вказані структури (статті 191, 205, 212 тощо).

Крім того, Денис Монастирський окреслив перспективи — відбір до нового органу працівників із досвідом, але з обов’язковою перевіркою на доброчесність. Таким принципом при напрацюванні законопроекту ми й керувалися – суворі умови відбору, але жодних квот або заборон на працевлаштування колишніх працівників нині діючих правоохоронних органів. Відбір працівників НБФБ здійснюватиметься на основі конкурсу, в ході якого здобувачі проходитимуть співбесіду, а також складатимуть кваліфікаційний іспит, за результатами яких вони можуть бути включені до кадрового резерву. Після проходження спеціальної перевірки претенденти направлятимуться в тренінговий центр, де проходитимуть спеціальну підготовку. По завершенню навчання потенційні співробітники мають скласти випускний іспит, що включатиме тестування та практичне завдання. Отже, фактично кожен зможе претендувати на посади в НБФБ, якщо доведе свої професійні здібності та є гідним цієї роботи.

Щодо превалювання в роботі нового органу аналітичної складової, то вона стане головною для НБФБ, і така модель успішно працює в більшості європейських країн, завдяки чому правоохоронцям вдається розкривати системні економічні злочини без втручання в діяльність бізнесу та проведення щодо нього агресивних процесуальних дій – обшуків, вилучення документів і техніки. Використання нових ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів буде основним у діяльності НБФБ. Не можу не відреагувати й на коментарі щодо «роздутих» повноважень Президента при призначенні й звільненні директора нової структури. Чому вона не може бути службою у складі уряду? Бо ні Мінфін, ні МВС, ні Мін’юст не можуть перевіряти самих себе у разі, якщо стануть об’єктами сфери діяльності НБФБ. Адже до повноважень бюро належатиме розслідування злочинів, що стосуються як доходної, так і витратної частин бюджетів усіх рівнів. Тому цей орган не може бути підпорядкований жодному з розпорядників бюджетних коштів, він повинен бути рівновіддаленим від усіх та нейтральним до всіх органів виконавчої гілки влади. Зрештою, роль Президента у призначенні чи звільненні директора НБФБ може бути зведена до простої формальності — підписання відповідного указу.

Міркування щодо чисельності нового органу також приємно вразили: якщо раніше нам закидали, що до 4 тисяч працівників НБФБ — це надто багато, то тепер звучить теза про те, що в цього органу повинен бути значно ширший функціонал і набагато більший штат співробітників, ніж у нещодавно створених НАЗК, НАБУ, ДБР.

А взагалі законопроект № 8157 ідеологічно та концептуально відповідає баченню, викладеному в інтерв’ю представника нової команди і може бути взятий за основу та проголосований у першому читанні. Зміни до документа можна буде внести між першим і другим читаннями. Головне — почати його розгляд у парламенті і дати старт реформі економічного блоку правоохоронних органів, яка давно назріла.

Чи є таке бажання у команди Президента — питання риторичне. Діяти необхідно вже, пане Президенте, адже, складаючи концепції і програми діяльності, не встигнете схаменутися, коли і Ваш термін перебування на посаді закінчиться.

Отже, законопроект є. Потрібно тільки продемонструвати політичну волю до захисту українського бізнесу від тиску. Бізнес уже зачекався.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути