Сучасні реалії та майбутні вектори розвитку українських судів - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Сучасні реалії та майбутні вектори розвитку українських судів

Дата публікації:

Ірина КОБЕЦЬ,
радник Юридичної групи LCF, керівник судової практик

Недо- чи перереформовані суди? Це, напевно, одне з основних риторичних питань підведення підсумків 30-річчя становлення судової системи незалежної України. 

Розвиток судів особливо за останні 10 років відбувався в режимі нон-стоп реформування. Найголовніший виклик сьогодення, який, на жаль, спричинений, у тому числі, особливостями реформування, — це катастрофічний кадровий голод у судовій системі. Як наслідок, ми маємо низькоефективний з точки зору розумних строків розгляду судовий процес, особливо в загальних судах першої інстанції. Коли судове рішення про розлучення навіть при згоді обох треба чекати мінімум півроку, а спір між фізичними особами про стягнення заборгованості за договором позики лише в першій інстанції може розглядатися понад два роки, то судовий захист просто втрачає сенс.

Читайте також: Судді ліквідованих вищих судів підуть в апеляційні без конкурсу й оцінювання

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

За таких умов суспільство та бізнес ніколи не матимуть довіри до судової системи, як би її не реформували. Дотримання розумних строків розгляду справ — ось першочерговий напрям для вдосконалення. В цьому аспекті можна виділити три основні складові: розвантаження судів, поглиблення спеціалізації та діджиталізація судового процесу.

Розвантаження судів

Оптимізація навантаження на суддів має проводитися в двох напрямках: збільшення кількості суддів шляхом заповнення вакантних місць та зменшення кількості справ через виключення спорів, які можуть ефективно бути вирішені без участі професійного судді. Безумовно, запуск ВККСУ та проведення конкурсних процедур — це перший необхідний крок. Що стосується інших стратегічних напрямків, то першою на черзі стоїть ініціатива запровадження мирових суддів для розгляду справ незначної складності за спрощеною процедурою. Робота таких суддів продемонструвала свою ефективність у багатьох країнах.

Читайте також: Судова реформа по-українськи

Додатково зменшення навантаження на судову систему можна досягти шляхом реформування інструментів досудового врегулювання спорів. Простими прикладами неефективності вищевказаних інститутів на сьогодні є невисокий відсоток скасованих податкових повідомлень-рішень за результатами адміністративного оскарження чи відсутність законодавчої бази про медіацію. Заповнення вакантних посад, розвиток досудового врегулювання спорів та запровадження мирових суддів — це ті напрямки, які на сьогодні необхідні для покращення функціонування судової системи.

Розвиток спеціалізацій

Спеціалізація завжди була й залишається запорукою ефективності та якості правосуддя. Ефективність судової спеціалізації демонструє система господарського судочинства. На сьогодні господарські суди є ефективними як із точки зору дотримання строків розгляду справ, так і з точки зору якості судових рішень та єдності судової практики.

Таку спеціалізацію необхідно поглиблювати, причому, насамперед, у загальних судах.

Спеціалізація судів — створення окремих судів для розгляду певних категорій справ — є фінансово та організаційно достатньо затратним процесом. Необхідним є виділення приміщень, створення матеріально-технічної бази, проведення конкурсного відбору тощо. Як приклад, спеціалізований Вищий суд з питань інтелектуальної власності вже майже чотири роки з дати його створення так і не запрацював. Тому, напевно, що така спеціалізація на сьогодні не на часі.

Більш оптимальною є спеціалізація суддів на розгляді конкретних категорій справ у рамках існуючих судів. Нагальним є розподіл за спеціалізаціями суддів, які одночасно слухають кримінальні, цивільні справи та справи про адміністративні правопорушення. На сьогодні цивільні справи слухаються за залишковим принципом після кримінальних, що негативно впливає на строки їх розгляду.

У разі запровадження мирових суддів, можливим є укрупнення місцевих загальних судів та запровадження окремо посад суддів, які спеціалізуються на розгляді цивільних справ, окремо — кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення.

Діджиталізація

Діджиталізація всіх процесів в державі набирає обертів і судочинство — не виняток.

Сьогодні процесуальне законодавство дозволяє брати участь у судовому засіданні в режимі онлайн. Додатково необхідним мінімумом є початок повноцінної роботи електронного документообігу, формальне запровадження якого було анонсоване ще наприкінці 2017 року.

Подальша діджиталізація має відбуватися з дотриманням чіткого алгоритму: ініціатива — фінансування — технічна розробка — тестування — нормативне запровадження. Запровадження будь-яких ініціатив без чіткого розуміння джерел фінансування — це завідомо програшний варіант. При здійсненні чергового реформування судової влади варто пам’ятати, що правосуддя — це свого роду послуга держави суспільству та бізнесу, причому оплатна послуга. Бізнес та суспільство очікують чіткі та зрозумілі процедури, розумні строки судового розгляду, прогнозовані судові рішення та незалежний суд, якому вони довіряють. Це ті вектори, в напрямку яких судова система має розвиватися далі.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

До цифрової трансформації територіальних громад підключився «U-LEAD з Європою»

Опубліковано

on

От

Міністерство цифрової трансформації та «U-LEAD з Європою» підписали Меморандум про взаєморозуміння, згідно з яким сторони:

  • реалізовуватимуть ініціативи з розвитку потенціалу цифрової трансформації на місцевому рівні: проводитимуть спільні дослідження щодо потреб територіальних громад у цифровій трансформації, тренінги для представників територіальних громад на тему цифрової трансформації;
  • розроблятимуть онлайн-курси щодо цифровізації громад на порталі «Дія.Цифрова освіта»;
  • опрацьовуватимуть питання впровадження інформаційних технологій, інструментів та платформ, які забезпечують залучення громадян та сприяють прозорості громадської діяльності на муніципальному рівні.

Читайте також: Підтримка резидентів «Дія Сіті» є державною допомогою тільки в одному випадку

«U-LEAD з Європою» – мультидонорська ініціатива, що фінансується Європейським Союзом та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією, підтримує реформу децентралізації в Україні

Читайте також: Міжнародні COVID-сертифікати доступні на порталі «Дія»

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Будівельні компанії можуть подати заявки на безстрокові ліцензії через ЄДЕССБ

Опубліковано

on

Заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська поінформувала, що питання внесення змін у дані щодо безстроковості ліцензій через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва врегульовано.

Читайте також: Як узаконити самовільне будівництво?

«Відтепер будівельні компанії можуть звернутись через електронну систему з заявою про внесення відомостей  щодо безстроковості своєї ліцензії. Ця нова функція є важливою для продовження професійної діяльності таких компаній», – пояснила Н. Козловська.

За її словами, йдеться про раніше видані ліцензії, які на момент набрання чинності положень закону щодо безстроковості ліцензій були чинними.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

З покроковою інструкцією щодо подання заявки можна ознайомитись за посиланням.

Нагадаємо, пріоритет заявок в е-системі будівництва визначатиметься автоматично.

Читати далі

В Україні

Нацбанк подаватиме прогноз показників валютно-курсової політики для складання Бюджетної декларації

Опубліковано

on

От

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації» (законопроект № 5853), яким встановлено, що Національний банк України до 1 березня року, що передує плановому, подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України інформацію про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, на середньостроковий період, а також про орієнтовні прогнозні показники валютно-курсової політики на середньостроковий період (у тому числі обмінний курс гривні у середньому за рік та на кінець року).

Відповідні зміни внесено до ч. 3 ст. 33 Бюджетного кодексу шляхом заміни вказаним вище абзацом абзаців 1 – 4, одним з яких ще передбачалося, що НБУ подає також обмінний курс гривні у середньому за рік та на кінець року.

Нагадаємо, за банками наглядатимуть уповноважені службовці НБУ

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link