Connect with us

В Україні

Суддям мають доплатити понад 1 млрд 126 млн грн

Державна судова адміністрація України звернулася з листом до Прем’єр-міністра України та Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, в яких ідеться про виконання рішення Конституційного Суду України.

У листах зазначається, що положення ч.ч. 1 і 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Рішення Конституційного Суду України стало підставою для численних звернень суддів, голів судів до ДСА України, її територіальних управлінь і відповідних судів з вимогою про здійснення компенсації недоотриманої суддівської винагороди. Такі вимоги надійшли не тільки від діючих суддів, але і суддів, що вийшли у відставку, звільнились з посади у цей період часу, і мають право на таку компенсацію відповідно до згаданого рішення КСУ.

Станом на 23 вересня 2020 р. у провадженні адміністративних судів перебуває понад 210 позовів суддів до територіальних управлінь ДСА України та судів про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати суддівської винагороди із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування. Із них вже задоволено 25 позовів.

Кількість позовів з порушеного питання зростає, а, отже, ймовірно зростатиме й кількість задоволених позовів. За орієнтовними підрахунками в разі звернення всіх суддів місцевих та апеляційних судів (фактична чисельність – 5193 судді) з відповідними позовами та задоволення таких позовів, сума виплати суддівської винагороди, без врахування судових витрат та відшкодування моральної шкоди, складе понад 1 млрд 126 млн гривень.

Однак на законодавчому рівні не визначено механізму компенсації недоотриманих суддями сум суддівської винагороди за час дії ч.ч. 1 та 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Відсутність такого законодавчого акту не є перешкодою для судів для постановлення відповідних рішень про донарахування та виплату недоотриманої суддівської винагороди на користь суддів – позивачів у відповідних справах.

За таких умов нагально необхідним є законодавче врегулювання процедури виконання рішення Конституційного Суду України і сприяння позасудовому вирішенню спорів стосовно компенсації недоотриманих суддями сум суддівської винагороди за час дії ч.ч. 1 та 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

З огляду на викладене, ДСА України звернулась до Прем’єр-міністра України з проханням доручити міністерствам, відповідальним за реалізацію державної політики в цій сфері, за участю ДСА України невідкладно опрацювати порушене питання та за результатами такого опрацювання розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект законодавчого акту, спрямованого на врегулювання проблеми.

Голову Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, як суб’єкта права законодавчої ініціативи, ДСА України просить розглянути можливість законодавчого врегулювання питання компенсації недоотриманих суддями сум суддівської винагороди за час дії ч.ч. 1 та 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

В Україні

Наступного року фінансування спорту зросте майже втричі

Як повідомив заступник Міністра фінансів, у Держбюджеті-2021 збільшено фінансування українського спорту, яке зросте у 2,7 рази проти показників поточного року і сягне 7,4 млрд грн.

За його словами, 2021-й рік – олімпійський. Тож за рахунок цих видатків буде профінансовано підготовку й участь українських спортсменів у літніх Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, а також – підготовку до зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022-го.

Також передбачено 2,67 млрд гривень на підготовку та участь національних команд у понад тисячі інших міжнародних змаганнях, організацію в Україні близько 800 державних та 40 міжнародних спортивних заходів. Із цього обсягу 717,7 млн буде спрямовано на розвиток спорту серед осіб з інвалідністю.

«Поточного року підвищили більше, аніж на 30% норми на харчування спортсменів та удвічі – на медичне забезпечення. У 2021-му за цими нормами будемо фінансувати утримання та тренувальний процес більше 2 тисяч штатних спортсменів та більше 160 тренерів. Витрати на розвиток спортивної інфраструктури наступного року пропонуємо збільшити до 1,3 млрд грн (на 36% проти 2020-го). Ці кошти, зокрема, буде витрачено на модернізацію і матеріально-технічне забезпечення семи баз олімпійської та паралімпійської підготовки (818,8 млн грн)», ‒ повідомив заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Читати далі

В Україні

Реєстратори та нотаріуси зможуть перевіряти справжність судових рішень онлайн

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» запровадило інформаційний обмін з Державною судовою адміністрацією України (ДСА).

Відтепер державні реєстратори та нотаріуси можуть отримувати повний текст судового рішення при розгляді заяв у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однією з підстав для зміни речових прав на нерухомість є рішення суду. У таких випадках, заявник надає реєстратору рішення суду, проте єдиною можливістю перевірити справжність рішення, чи вступило воно в силу тощо, дотепер був письмовий запит до відповідного суду.

Водночас, у публічній версії Єдиного реєстру судових рішень низка важливих даних не розкриваються (замість конкретних імен та адрес використовуються Особа_1, Особа_2, Адреса_1, Адреса_2). Це дозволяло рейдерам знаходити будь-яке більш менш схоже за суттю судове рішення та підставляти потрібні імена та адреси.

Нововведення дозволять реєстраторам перевіряти справжність рішення безпосередньо у Єдиному реєстрі судових рішень, отримуючи повну інформацію, що включає сторони справи, адреси тощо, у режимі онлайн.

Читати далі

В Україні

Завершено перший в історії аудит Верховної Ради

Рахункова палата завершила перший в Україні аудит Верховної Ради.

«Це перший аудит в історії − Верховна Рада не перевірялася жодного разу за часи незалежності нашої держави. Ми охопили 7 років − 2013−2019 роки, щоб не було упередженості. Перевірили, наскільки ефективно використовувалися бюджетні кошти та як відбувалося управління державним майном Апаратом Верховної Ради», − повідомив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

За 2013−2019 роки Апаратом Верховної Ради України, Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, а також підприємствами, установами та організаціями їх сфери управління було використано 7,7 млрд грн коштів державного бюджету та майже 114 млн грн коштів місцевих бюджетів.

Основна частина коштів, використаних за ці 7 років, пішла на здійснення законотворчої діяльності парламенту (51%), обслуговування та організаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення Верховної Ради (44%), фінансову підтримку санаторно-курортного комплексу, висвітлення діяльності парламенту через ЗМІ, розвиток електронного урядування (5%).

Водночас, Апарат Верховної Ради України не в повній мірі забезпечив продуктивне, результативне та економне використання бюджетних коштів, а також прийняття законних та своєчасних управлінських рішень під час управління коштами бюджету та державним майном.

Аудитори зазначають, що у 2014−2017 роках кошториси Верховної Ради України не затверджувалися, а на 2013 та 2019 роки були затверджені з порушенням термінів. Звіти про виконання кошторисів Верховної Ради України не розглядалися Парламентом.

Через відсутність своєчасного ініціювання перерозподілу бюджетних асигнувань на кінець 2013−2019 років невикористано понад 475 млн грн. В Управлінні справами Апарату Верховної Ради України, а також на підпорядкованих підприємствах, установах та організаціях, станом на 1 січня 2020 р. рахувалось нерухоме майно загальною залишковою вартістю понад 2,4 млрд грн та транспортні засоби − на 19,8 млн грн. Водночас, аудит встановив, що на 5,7% загальної площі земельних ділянок відсутні правовстановлюючі документи на право постійного користування земельними ділянками.

За результатами аудиту Рахункова палата, зокрема, рекомендувала парламенту затвердити Постановою Верховної Ради України Положення про Апарат Верховної Ради України, вдосконалити законодавство, у тому числі щодо управління державним майном, оплати праці у державному секторі, механізму здійснення виплат, передбачених народним депутатам України на оренду житла та винайм готельного номеру.

Рекомендації також надано Апарату Верховної Ради України, Управлінню справами Апарату Верховної Ради України, іншим підприємствам, установам та організаціям сфери їх управління.

Читати далі

В тренді

Telegram