Судова реформа — плюсів мало

Про це свідчать результати опитування професійного юридичного середовища, проведеного Центром «Соціальний моніторинг» і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка.

Тема дослідження — «Результати впровадження судової реформи в Україні станом на кінець 2018-го». Цілком позитивно судову реформу оцінюють менше 1% респондентів.

На питання, чи варто вважати судову реформу успішно реалізованою, 72,6% опитаних експертів дали негативну відповідь. «Переважна більшість експертів говорить, що реформа неуспішна», — сказав на прес-конференції керівник центру «Соціальний моніторинг» Дмитро Дмитрук.

При тому саму ідею проведення судової реформи експерти вважають необхідною. Втім напередодні її впровадження (2016 р.) 68% опитаних експертів взагалі нічого не знали про жоден альтернативний законопроект й аналізували лише президентський документ. У той же час професійне середовище було вельми добре поінформоване про конкретні пункти майбутньої судової реформи.

Так, поінформованими про всю реформу або деякі її положення визнали себе 71,4% респондентів. Згідно з цим дослідженням 84,8% експертів відзначають, що потрібно змінити існуючі методи і підходи до проведення судової реформи. А 54,5% опитаних вважають, що якість реалізації судової реформи зміниться в разі зміни організатора її впровадження.

З моменту введення судової реформи рівень довіри до судової влади не змінився або зменшився. Так, вважає 79,8% експертного юридичного товариства. Серед головних негативних наслідків цієї реформи професійні юристи зазначили наступне: низький рівень кваліфікації працівників правоохоронної системи — 82,75% респондентів; суттєве зростання судових зборів — 71,75%; збереження корупції в судовій системі — 69%; відсутність реальних змін, у той же час зміни носять чисто декларативний характер — 65%; 84,8% опитаних професійних юристів вважають, що існуючі методи і підходи до проведення судової реформи треба міняти.

Опитування проводилося Центром «Соціальний моніторинг» і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка з 28 листопада по 6 грудня методом телефонного інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, правоохоронці, судді, науковці, правозахисники та інші представники професійного юридичного співтовариства, які безпосередньо стикаються з роботою українських судів.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути