В Україні
Судові рішення не повинні переглядати слідчі та прокурори
Моніторингова місія ООН з прав людини надала схвальну оцінку рішенню Конституційного Суду України від 11 червня 2020 р. щодо неконституційності ст. 375 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність суддів за постановлення «завідомо неправосудних» рішень без пояснення критеріїв «неправосудності».
«Конституційний Суд України дійшов висновку, що судові рішення мають переглядатися лише в рамках процедури оскарження, а не слідчим та прокурором, як це було при застосуванні ст. 375 Кодексу. Крім того, поняття «неправосудний» було нечітким і допускало надто широке тлумачення, а тому не відповідало принципам правової визначеності та незалежності суддів», – йдеться у повідомленні Моніторингової місії ООН з прав людини.
Вища рада правосуддя неодноразово вказувала на проблему неправомірного впливу та тиску на суддю з метою прийняття певного рішення у справі шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення ним злочину, передбаченого ст. 375 ККУ. Зокрема, у Щорічній доповіді за 2019 р. «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» наголошувалося на неприпустимості реєстрації в ЄРДР відомостей про вчинення суддею кримінального правопорушення як помсти за ухвалення судового рішення всупереч процесуальній позиції прокурора у справі.
Раніше Комітет Міністрів Ради Європи у рішенні від 23-25 вересня 2019 р. стосовно процедури нагляду за виконанням Україною рішень Європейського суду з прав людини у групі справ «Олександр Волков проти України» висловив стурбованість щодо можливої загрози судовій незалежності через зловживання прокурорами кримінальними розслідуваннями відповідно до ст. 375 КК.
Комітет Міністрів Ради Європи закликав органи влади України вжити заходи для усунення будь-якого потенційного надмірного впливу та тиску на суддів відповідно до рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO) стосовно цього питання.
Нагадаємо, що Конституційний Суд України встановив, що ст. 375 КК суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов’язковості судового рішення.
