Connect with us

В Україні

Синонім євроінтеграції: як децентралізація наблизить Україну до ЄС

Анне ПІНТШ,
університет Агдера,
Норвегія

Децентралізацію часто називають ключовою історією успіху після Революції Гідності. І це при тому, що формально Угода про асоціацію Україна — ЄС не передбачає юридичного обов’язку України здійснити таку реформу. В той же час Євросоюз активно підтримує децентралізацію як у політичній площині, так і за допомогою проектів міжнародної технічної і фінансової допомоги. Так, проект U-LEAD з Європою, спрямований на покращення якості адміністративних послуг в Україні, є чи не найамбітнішим проектом європейської технічної допомоги в Україні. Отже, як саме децентралізація сприяє розвитку відносин України з ЄС? Та що необхідно, аби об’єднані територіальні громади (ОТГ) стали новими центрами європейської співпраці на локальному рівні?

Як децентралізація сприяє євроінтеграції?

Марина РАБІНОВИЧ,
доцент Київської
школи економіки

На відміну від інших поточних реформ (наприклад, управління публічними фінансами, реформи публічних закупівель), децентралізація відіграє незначну роль у системі умов (conditionalities) в рамках Угоди про асоціацію. Тому, з юридичної точки зору, успішна децентралізація не є запорукою поглиблення відносин України з ЄС або отримання певних визначених євроінтеграційних бонусів. Однак можна виокремити принаймні п’ять ключових «точок перетину», що роблять децентралізацію сприятливою для євроінтеграції.

По-перше, на думку німецького політолога Андреаса Умланда, успішна децентралізація наближує внутрішньодержавну організацію в Україні до існуючих форм децентралізації в ЄС. Зокрема, Умланд згадує принцип субсидіарності, закріплений у статті 3(5) Договору про ЄС, відповідно до якого ухвалення рішень та вжиття дій здійснюється на рівні, якомога ближчому до громадянина. Тому чим більш деконцентрованою та субсидіарною стає Україна, тим ближчою вона є до інших європейських держав і — потенційно більш готовою до перемовин щодо вступу до Союзу.

Крім того, децентралізація може розглядатися як відступ від традицій централізованої держави, притаманної царистським та радянським часам. Тому, на думку Умланда, ця реформа певним чином легітимізує європейські та євроатлантичні амбіції України.

По-друге, реформа децентралізації значним чином є відповіддю на соціально-економічні виклики, зокрема, брак ресурсів, низьку якість адміністративних послуг та зношення інфраструктури. Отже, в разі успіху, реформа сприятиме економічному розвитку і, як наслідок, — поглибленню економічної співпраці Україна-ЄС та співпраці у сфері регіонального розвитку.

По-третє, децентралізація є «віссю», навколо якої зосереджена низка важливих євроінтеграційних реформ (боротьба з корупцією, вдосконалення системи управління публічними фінансами тощо).

По-четверте, ключова зв’язуюча ланка між децентралізацією та євроінтеграцією — це розвиток локальної демократії. Розвиваючи локальну демократію, децентралізація допомагає Україні продемонструвати реальний прогрес у політичному розвитку та підвищує зацікавленість сусідів у її позитивному досвіді.

По-п’яте, розширення повноважень об’єднаних територіальних громад та їхніх ресурсів теоретично розглядається як шлях до більш активної співпраці українських ОТГ з громадами та містами в Європейському Союзі.

Європейська співпраця ОТГ: цифри та проблеми

Так, із 66 ОТГ, створених у 2015 році, і серед яких проводилося опитування, лише 17 мають формалізовані або неформалізовані побратимські зв’язки з принаймні однією громадою поза межами України. Загалом було отримано інформацію про 34 формальних та 13 неформальних партнерств, в основному з громадами Польщі (близько 30 партнерств) та інших країн Центральної і Східної Європи. За винятком Німеччини, в ОТГ-респондентів немає партнерств із державами Західної Європи.

Самі влни виокремлюють низку проблем, що зумовлюють таку досить скромну статистику європейських партнерств. Перш за все, на заваді розбудові таких зв’язків стає брак фахівців, який респонденти зазначили як проблему номер один. Бо лише 13 із 66 ОТГ, які брали участь в опитуванні, мають у штаті фахівця з міжнародних відносин.

Із браку кадрів випливає брак відповідного досвіду розбудови партнерств. Дослідження показало, що ОТГ, які вже мають партнерства, набагато більш схильні до створення нових партнерств (91% vs 58%); отже, найскладнішим кроком виявляється саме створення першого партнерства. Серед перешкод для розвитку співпраці респонденти також зазначили складнощі в пошуку громад-партнерів за кордоном та брак знань іноземної мови. Важливим інституційним бар’єром на шляху до «євроінтеграції знизу» виявляються невирішені проблеми розподілу компетенцій між ОТГ та іншими ланками влади, зокрема, конфлікти між ОТГ та місцевими адміністраціями, які ведуть своє коріння до часів, які передували децентралізації.

Зважаючи на перешкоди, зазначені нашими респондентами, активізація європейської співпраці об’єднання територіальних громад вимагає вжиття принаймні таких кроків.

Кроки до активізації європейської співпраці ОТГ

Посилення кадрового потенціалу об’єднаних громад шляхом партнерства між державою, органами місцевого самоврядування (ОМС) та міжнародними донорами. Програма державної чи зовнішньої технічної допомоги для створення першого партнерства або започаткування міжнародного проекту розвитку. Нові партнерства здебільшого створюють громади, які вже мають досвід європейської співпраці. Тому налагодження першого партнерства або міжнародного проекту — ключовий етап, на якому ОТГ потребують підтримки від держави або міжнародних донорів.

Перегляд та «деформалізація» існуючих партнерств. Щоб співпраця не залишалася «на папері», рекомендується ініціювати серед ОТГ «флешмоб» (його ініціатором можуть бути як самі ОТГ, так і програма U-LEAD) щодо перегляду та активізації існуючих партнерств.

Започаткування програми пошуку партнерів для громад в Україні та ЄС

Включення України до програми ЄС «Європа для громадян» («Europe for Citizens»), в якій беруть активну участь органи публічної влади та неурядові організації з ЄС, країн Європейської економічної спільноти та країн-кандидатів. Потенційно участь ОТГ в цій програмі могла би сприяти якщо не зміцненню міжнародних зв’язків громад, то, принаймні, їх налагодженню.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Наступного року фінансування спорту зросте майже втричі

Як повідомив заступник Міністра фінансів, у Держбюджеті-2021 збільшено фінансування українського спорту, яке зросте у 2,7 рази проти показників поточного року і сягне 7,4 млрд грн.

За його словами, 2021-й рік – олімпійський. Тож за рахунок цих видатків буде профінансовано підготовку й участь українських спортсменів у літніх Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, а також – підготовку до зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022-го.

Також передбачено 2,67 млрд гривень на підготовку та участь національних команд у понад тисячі інших міжнародних змаганнях, організацію в Україні близько 800 державних та 40 міжнародних спортивних заходів. Із цього обсягу 717,7 млн буде спрямовано на розвиток спорту серед осіб з інвалідністю.

«Поточного року підвищили більше, аніж на 30% норми на харчування спортсменів та удвічі – на медичне забезпечення. У 2021-му за цими нормами будемо фінансувати утримання та тренувальний процес більше 2 тисяч штатних спортсменів та більше 160 тренерів. Витрати на розвиток спортивної інфраструктури наступного року пропонуємо збільшити до 1,3 млрд грн (на 36% проти 2020-го). Ці кошти, зокрема, буде витрачено на модернізацію і матеріально-технічне забезпечення семи баз олімпійської та паралімпійської підготовки (818,8 млн грн)», ‒ повідомив заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Читати далі

В Україні

Реєстратори та нотаріуси зможуть перевіряти справжність судових рішень онлайн

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» запровадило інформаційний обмін з Державною судовою адміністрацією України (ДСА).

Відтепер державні реєстратори та нотаріуси можуть отримувати повний текст судового рішення при розгляді заяв у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однією з підстав для зміни речових прав на нерухомість є рішення суду. У таких випадках, заявник надає реєстратору рішення суду, проте єдиною можливістю перевірити справжність рішення, чи вступило воно в силу тощо, дотепер був письмовий запит до відповідного суду.

Водночас, у публічній версії Єдиного реєстру судових рішень низка важливих даних не розкриваються (замість конкретних імен та адрес використовуються Особа_1, Особа_2, Адреса_1, Адреса_2). Це дозволяло рейдерам знаходити будь-яке більш менш схоже за суттю судове рішення та підставляти потрібні імена та адреси.

Нововведення дозволять реєстраторам перевіряти справжність рішення безпосередньо у Єдиному реєстрі судових рішень, отримуючи повну інформацію, що включає сторони справи, адреси тощо, у режимі онлайн.

Читати далі

В Україні

Завершено перший в історії аудит Верховної Ради

Рахункова палата завершила перший в Україні аудит Верховної Ради.

«Це перший аудит в історії − Верховна Рада не перевірялася жодного разу за часи незалежності нашої держави. Ми охопили 7 років − 2013−2019 роки, щоб не було упередженості. Перевірили, наскільки ефективно використовувалися бюджетні кошти та як відбувалося управління державним майном Апаратом Верховної Ради», − повідомив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

За 2013−2019 роки Апаратом Верховної Ради України, Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, а також підприємствами, установами та організаціями їх сфери управління було використано 7,7 млрд грн коштів державного бюджету та майже 114 млн грн коштів місцевих бюджетів.

Основна частина коштів, використаних за ці 7 років, пішла на здійснення законотворчої діяльності парламенту (51%), обслуговування та організаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення Верховної Ради (44%), фінансову підтримку санаторно-курортного комплексу, висвітлення діяльності парламенту через ЗМІ, розвиток електронного урядування (5%).

Водночас, Апарат Верховної Ради України не в повній мірі забезпечив продуктивне, результативне та економне використання бюджетних коштів, а також прийняття законних та своєчасних управлінських рішень під час управління коштами бюджету та державним майном.

Аудитори зазначають, що у 2014−2017 роках кошториси Верховної Ради України не затверджувалися, а на 2013 та 2019 роки були затверджені з порушенням термінів. Звіти про виконання кошторисів Верховної Ради України не розглядалися Парламентом.

Через відсутність своєчасного ініціювання перерозподілу бюджетних асигнувань на кінець 2013−2019 років невикористано понад 475 млн грн. В Управлінні справами Апарату Верховної Ради України, а також на підпорядкованих підприємствах, установах та організаціях, станом на 1 січня 2020 р. рахувалось нерухоме майно загальною залишковою вартістю понад 2,4 млрд грн та транспортні засоби − на 19,8 млн грн. Водночас, аудит встановив, що на 5,7% загальної площі земельних ділянок відсутні правовстановлюючі документи на право постійного користування земельними ділянками.

За результатами аудиту Рахункова палата, зокрема, рекомендувала парламенту затвердити Постановою Верховної Ради України Положення про Апарат Верховної Ради України, вдосконалити законодавство, у тому числі щодо управління державним майном, оплати праці у державному секторі, механізму здійснення виплат, передбачених народним депутатам України на оренду житла та винайм готельного номеру.

Рекомендації також надано Апарату Верховної Ради України, Управлінню справами Апарату Верховної Ради України, іншим підприємствам, установам та організаціям сфери їх управління.

Читати далі

В тренді

Telegram