Connect with us

В Україні

Терористична війна — це поєднання агресії, геноциду та насильства над мирним населенням

Сьогодні ніхто не стане заперечувати того факту, що російське вторгнення — це терористична війна, і аж ніяк не спецоперація чи міждержавний конфлікт, як це стверджує російська пропаганда. Це мають зрозуміти в усьому світі, як це розуміють парламентарі Литовської Республіки, які одностайно ухвалили резолюцію, яка визнає російське вторгнення в Україну геноцидом, а саму росію — державою, яка підтримує тероризм. Далі Сейм Латвії слідом за парламентом Естонії також визнав війну Росії проти України геноцидом, про що повідомляється на сайті цієї республіки.

Читайте також: Нормативно-правові акти окупаційної влади є недійсними

На сьогодні багато держав вже визнали факти поєднання агресії, геноциду та масового насильства в Україні з боку російської воєнщини. Влада росії намагається виправдатися за геноцид українців, називаючи війну «запобіжною відсіччю агресії» або «вимушеним превентивним заходом». То яка ця війна? Так, вона агресивна, віроломна, безпричинна… Але соціально-психологічні ознаки не розкривають її основного юридичного змісту. Адже це — терористична дія (ст. 258 КК України), що поєднана з геноцидом (ст. 442), агресивним характером війни (ст. 437), помноженим на насильство над мирним населенням (ст. 433). Можливо, всі разом узяті ознаки цих злочинів охоплять це поняття в юридичному сенсі. Влада швидко переступила психологічний бар’єр, включивши одразу воєнний стан та кваліфікувала «спецоперацію» як війну й зорганізувала протистояння агресії рф, що намагається за визначенням «демілітаризації та денацифікації» влаштувати табірний геноцид українського народу. Так звані «ЛНР» та «ДНР», їхні організовані збройні формування, також втягнуті в бойові дії. Відмінностей агресивної та терористичної війни в умовах російського вторгнення є чимало. Їх можна порівняти як «дорогу життя» і «дорогу смерті». Перша йшла до холодного Ленінграда під час війни з фашизмом, друга — до нашого розбомбленого Маріуполя у війні з рашизмом. Скільки надій, мрій та бажань їх наповнювали та ще наповнюватимуть. Тільки от до Ленінграда можна було проїхати, довезти людей, боєприпаси, їжу, а до Маріуполя пробитися неможливо. Місто в оточенні рашистів. Жорстокість фашистів увійшла в історію, жорстокість рашистів її повторює. Безумовно, Україна ніколи не пробачить окупантам їхні злочини. Тому замість спогадів про «дорогу життя» нам завжди буде боліти «дорога смерті», що йде до героїчного міста, названого на честь Марії. А численні факти масового насильства, фільтраційні табори, знищення житла та відбирання майна без будь-яких приводів у мирного населення стали додатковим доказом тероризму, тотального залякування людей. Терористична війна й агресивна війна мають багато спільного, зокрема, у воєнній брутальності подій. Хоча перша є предметом міжнародного кримінального права, а друга скоріше відноситься до предмету національного кримінального права.

Загалом війна, яка відбувається на нашій землі, є продовженням зовнішньої агресивної політики кремля, а не окремо взяті терористичні акти чи войовничі дії. І те, що російські військові формування підтримують окремі громадяни України, не змінює її міжнародного статусу, а міжнародні правові акти, ратифіковані Україною, приміром, Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року, допускають визнання воєнного характеру будь-якого конфлікту, навіть якщо стан війни не визнаний однією зі сторін. росія, як відомо, не визнає того, що вона веде війну, бо це їм наразі невигідно. Але це війна, терористична війна, навіть попри те, що агресор офіційно її не оголошував.

Важливо розуміти, що юридичне підтвердження факту не створює самого факту, а лише його засвідчує. В Резолюції «Про агресію» Генеральної Асамблеї ООН відповідно до пунктів «а», «g» її третьої статті агресивними, незалежно від оголошення війни, кваліфікуються такі дії: будь-яка анексія території іншої держави із застосуванням сили; заслання державою або від імені держави озброєних банд, груп і регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави або значна участь держави в таких діях. Переважна більшість громадян це бачить і розуміє. Але всіх нас і міжнародне товариство російське керівництво переконує не вірити своїм очам. Добре те, що введення воєнного стану створило необхідні правові умови, зокрема для надання військовому командуванню цивільних повноважень; наявності юридичних підстав для визнання причин та вимушеності переселення цивільного населення в інші регіони; допомогло утворити військові комендатури та сили територіальної оборони. Перелом у цій війні вже наступив, незважаючи на надзвичайну агресивність та терористичний характер дій рф. І це зобов’язує нас перемогти ворога, аби назавжди позбавитися його погроз та викликів.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Підприємствам, які забезпечують громадян допоміжними засобами реабілітації, необхідно повідомити про це Держлікслужбу

Міністерство соціальної політики нагадує, що з 1 липня 2022 р. набирають чинності зміни до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», якими передбачено, що засоби реабілітації є об’єктом регулювання технічних регламентів щодо медичних виробів.

Отже, відповідно до норм Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753, для введення в обіг допоміжних засобів реабілітації виробник/постачальник зобов’язаний повідомити Державну лікарську службу щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів, яка в свою чергу забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг.

Читайте також: Понад 762 млн грн перерозподілено на підтримку охорони здоров’я

Порядок ведення такого Реєстру визначено наказом Міністерства охорони здоров’я від 10 лютого 2017 р. № 122.

Враховуючи вимоги законодавства, Мінсоцполітики рекомендує підприємствам, які планують після 1 липня забезпечувати осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб допоміжними засобами реабілітації за кошти державного бюджету, направити повідомлення до Держлікслужби (згідно з наказом № 122) та поінформувати Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щодо включення до Реєстру.

Читати далі

В Україні

Освітяни надаватимуть першу психологічну допомогу

Міністерство освіти і науки розробило курс підвищення кваліфікації освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій».

«Щоб допомогти освітянам подолати наслідки пережитих травматичних подій, був розроблений спеціальний курс, основним завданням якого є надати практичні навички якісної першої психологічної допомоги, ознайомити з дієвими техніками для ефективної емоційної підтримки, а також, за потреби, діагностувати психологічний стан вихованців, здобувачів та колег», – прокоментував Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Читайте також: Навчальний рік у школах розпочнеться 1 вересня, в університетах – 15 серпня

Курс, розроблений за моделлю змішаного навчання, містить 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM, найкращі міжнародні кейси та практичні тренінги. Після успішного проходження навчання освітянам зараховується 1 кредит ЄКТС.

Якщо діти чи підлітки будуть потребувати більш глибокої психологічної допомоги, їхнім батькам/опікунам буде запропоновано безкоштовно звернутися до партнерів курсу – команди «Words Help та CETA Global» (США), аби отримати лікування психосоціального та психічного здоров’я.

Читати далі

В Україні

Часткове безробіття: порядок надання, умови та тривалість допомоги

Державний центр зайнятості надав роз’яснення щодо допомоги по частковому безробіттю для роботодавців: порядок, умови, тривалість згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 702, яка набрала чинності 24 червня 2022 р.

Зокрема отримати допомогу можуть застраховані особи (працівники та ФОП) у разі втрати ними частини заробітної плати через зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.

Умови:

– зупинення виробництва продукції не менш як 20 відсотків чисельності працівників роботодавця;

– рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу ФОП, становить 30 і більше відсотків на місяць;

– відсутність у роботодавця або ФОП, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та сплати ЄВ або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

– сплата роботодавцем за кожного працівника або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

– роботодавець не є фондом соціального страхування.

Читайте також: Новий порядок надання допомоги по частковому безробіттю

Допомога по частковому безробіттю надається центром зайнятості за зверненням роботодавця або ФОП.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини. Важливо: допомога не виплачується співробітникам, які працюють за сумісництвом.

Виплата не здійснюється працівникові в період простою та відпустки без збереження заробітної плати і в разі призупинення трудових відносин.

Допомога надається роботодавцям для виплати допомоги по частковому безробіттю працівникам, а також ФОП, які є застрахованими особами, на строк зупинення виробництва продукції, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Роботодавець або ФОП подає до центру зайнятості заяву про надання допомоги по частковому безробіттю:

– в електронній формі з цифровим підписом на адресу офіційної електронної пошти центру зайнятості за місцем провадження господарської діяльності;

2) у паперовій формі — особисто до центру зайнятості.

Форма заяви затверджується Державним центром зайнятості.

До заяви додають:

– роботодавець – відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу згідно з Порядком, за формою згідно з додатком 1;

– фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою та звертається по отримання допомоги, – відомості про себе за формою згідно з додатком 2.

У разі подання відомостей про себе та найманих працівників фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.