В Україні

Тіньова юстиція: дорогі юридичні послуги та виклик новому Генпрокурору

Опубліковано

04.08.2019

Володимир БОГАТИР, адвокат, кандидат юридичних наук,
заслужений юрист України,
керуючий партнер АО «Богатир та партнери»

Аналізуючи проведені в останні роки реформи з удосконалення витрат бюджетних коштів, в тому числі через закупівлю юридичних послуг, не можна не звернути увагу на те, куди йдуть ті самі бюджетні кошти. Певний період державна політика була спрямована на ліквідацію будь-яких спроб відмивання коштів навколо державними фірмами, які б надавали адміністративні та інші подібні «послуги» міністерствам та іншим державним органам. Звернувшись до Кабінету Міністрів України, вдалося провести достатньо детальне дослідження майже всіх органів державної влади на предмет проведення правової роботи в кожному з держорганів та забезпечення в них посад юристів чи кількості юристів, які входять до їхнього складу. Як з’ясувалося, лише два центральні органи виконавчої влади використовують сторонніх юридичних радників та закуповують юридичні послуги. Це — Міністерство фінансів та Міністерство юстиції, відповідь з останнього ми очікували найдовше, та вона виявилася найцікавішою.

За інформацією, наданою самим Мінфіном, київські юристи з адвокатського об’єднання «Лавринович і партнери» та юридичної компанії «Авеллум Партнерс» консультують Міністерство фінансів через іноземну юридичну компанію WHITE & CASE. Також до цього долучаться французький Lazard Freres SAS та англійська компанія Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP. Складності перекладу «з української на українську» та комунікації чиновників призвели до того, що Мінфін не зміг знайти на робочому місці викладачів-юристів Михайла Савчина в Ужгороді та Миколу Кучерявенка в Харкові, яких, у свою чергу, з успіхом знайшла і «перепродала» Мінфіну англійська компанія Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP. Ця ж англійська компанія залучила радником з українського права ТОВ «Астерс Консалт». Інші англійські фірми залучали англійських юристів Банкіма Сенкі, Малколма Шоу, Саймона Ейтрілл, Бена Джеффі, Річарда Хойла, Крістофера Ленглі, Гульєльмо Вердіраме, Девіда Вольфсона, Річарда Гермера. Американський офіс Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan, LLP залучав Ролла Бейкера, Бена Корнфелда та Вільяма Батлера.

У Міністерстві юстиції в результаті шалених реформ у стилі «бджоли проти меду» за останні п’ять років у 19 разів збільшили видатки на юридичних радників. У 2018 році такі витрати склали 762,4 мільйона гривень, що становить приблизно 28 мільйонів доларів США. Той же Мін’юст протягом 2014– 2018 років залучав такі іноземні юридичні фірми, як Latham & Watkins (London) LLP, Lalive SA, Shearman & Sterling LLP, Winston & Strawn LLP, Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP, Withers LLP, King & Wood Mallesons LLP, White & Case LLP, Foley Hoag AARPI, Holland & Knight LLP, Bergh Stoop & Sanders N.V., Jacquemoud & Stanislas, Legance — Avvocati Associati, Dr. Krasznai & Dr. Kollar, Eros Ugyvedi Iroda / Squire Patton Boggs (US) LLP, Benedict Emerson QC.

Частина з них дійсно є всесвітньовідомими, хоча окремо відомі й тим, що сплачували рекордні штрафи в зв’язку з конфліктом інтересів та за «безрозсудну поведінку» при представництві українських клієнтів у Лондонському міжнародному арбітражі. Інші були причетні до корупційних скандалів або ж успішно працюють на підсанкційних ринках та з підсанкційними компаніями. Все це, власне, не зупиняє українських чиновників при відборі юридичних радників іти протоптаним шляхом.

Консультують Мін’юст й українські юридичні радники як напряму, так і за «схемою» — через іноземних юридичних радників, зокрема це адвокатські об’єднання «Сергій Козьяков та партнери», «Арцінгер», «Інтегрітес», «Адвокатська фірма Ангард», «ЕЛ СІ ЕФ», «Лексвел і Партнери», юридична фірма «Саєнко Харенко» та юридичне бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери». Як скромно зазначили в своїй відповіді представники відомства — посади «юристів» у Міністерстві юстиції не передбачено. Все це свідчить про неспроможність керманичів Міністерства юстиції останніх років здійснювати правову політику в Україні.

Чи був конфлікт інтересів?

Риторичним питанням є наявність конфлікту інтересів згаданих українських юридичних радників. Напевно, ні?! Сергій Козьяков «випадково», за наказом міністра юстиції, став головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

Сергій Шкляр так само «випадково» був заступником міністра юстиції України у 2015–2018 роках, а до цього, в 2013–2015 роках, обіймав посаду виконавчого директора адвокатського об’єднання «Арцінгер», куди й повернувся після роботи в міністерстві.

Дружина власника «Інтегрітес» Наталія Бернацька у 2015–2018 обіймала посаду першого заступника міністра юстиції України, а зараз працює секретарем Центральної виборчої комісії України. Юридичне бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери» є най успішнішою юридичною фірмою Росії та належить однокурснику нинішнього президента Російської Федерації.

Вихідець із цього бюро Олексій Резніков у 2014–2016 роках був членом Вищої ради юстиції, а згодом обіймав посади заступника Київського міського голови — секретаря Київської міської ради та заступника голови Київської міської державної адміністрації. Нині Резніков практикує у юридичній фірмі «Астерс», яка об’єдналася з київським офісом юридичного бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери» та консультує Мінфін.

З іншого боку цікавими є результати аналізу через призму системи електронних закупівель. Чи можна уявити, що в найбіднішій країні Європи загальна сума виграних юридичними компаніями торгів за 16 місяців склала 4 446 452 779 гривень, або ж майже 173 мільйони доларів США?

При цьому найбільший лот у сфері «послуги з юридичного представництва» отримало юридичне бюро «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», яке носить назву на честь нардепа, заступника голови Комітету з питань правової політики та правосуддя, члена депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» С. Алєксєєва. Також Сергій Олегович Алексєєв входив у Раду з питань судової реформи при колишньому керівнику держави Петрові Порошенкові та очолює фанклуб братів Кличків. Нині народний обранець та міський голова Києва є фігурантами кримінального провадження, яке розслідує ДБР у зв’язку зі скандалом навколо приміщення біля готелю «11 Дзеркал» та порушенням прав інвесторів. ДБР також розслідує кримінальне провадження щодо дій народного депутата України та чиновників КМДА щодо заволодіння майном територіальної громади міста Києва.

До бюджетних коштів прикладалися всі, хто міг, починаючи від топових юридичних фірм і аж до приватних підприємців. І все це відбувалося, за наявності юристів всюди — від центральних органів влади аж до ЖЕКів.

А що правоохоронці?

Тенденції та корупційні ризики тут зрозумілі й не потребують зайвих коментарів. Єдине, кого ця справа не цікавить, так це правоохоронців, що й зрозуміло, адже навіть у керівництві правоохоронної системи немає юристів.

Генеральний прокурор Юрій Луценко, керівник Служби безпеки України Василь Грицак та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, які відповідали за правоохоронний блок за часів Порошенка, не мали юридичної освіти. Цілком очевидно, що ці два інженери та вчитель не були здатні ані політично, ані морально, ані інтелектуально проводити будьякі системні зміни та реформи. Оцінку їхньої діяльності та політичному режиму, в який входили політичні партії, які їх делегували, вже надав виборець. А в підсумку маємо відсутність результатів розслідувань по всіх резонансних справах.

На жаль, це тріо «на останніх парах» ще керує правоохоронною системою. Тож маємо ситуацію, за якої «дурне безладдя лихо діє, і діло, як на гріх, не діло — тільки сміх». Свого часу після направлення підозри колишній керівниці Національного банку України та колишнім керівникам Адміністрації президента Порошенка — Генпрокурор Юрій Луценко кинувся рятувати своїх політичних соратників та скасовувати підозри й змінювати склад слідчих та прокурорів.

Зокрема, екс-заступник глави АП та в минулому координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов безуспішно намагався обмежити строки розслідування по справі, де розслідуються факти можливого незаконного збагачення та ухилення від декларування доходів, щоб встигнути закрити її до того, як піде з посади Юрій Луценко. Саме Олексій Філатов намагався «одержавити» та поставити під контроль адвокатуру, просуваючи відповідний проект закону, а його зв’язки з юридичним ринком — це окрема тема.

А є речі очевидні. Ми отримали відповідь Служби безпеки України, яка свідчить про порушення режиму дотримання державної таємниці колишньою головою Національного банку України. Але ефективне розслідування вказаних фактів за чинного генпрокурора, на жаль, неможливе. Незважаючи на те, що НБУ відмовився надавати інформацію про юридичних радників, які ним залучалися, вдалося встановити досить цікаві факти. Наприклад, окремої уваги заслуговує спроба чиновників Нацбанку в січні 2017 року провести закупівлю з метою залучення юридичних радників для захисту інтересів службовців НБУ у кримінальних провадженнях на різних стадіях.

Фактично це була спроба витратити більше ніж півмільйона гривень за рахунок держкоштів на послуги адвокатів у кримінальних провадженнях за участі чиновників НБУ. Чи мав місце замах на розтрату — в цьому мають розібратися правоохоронці.

Схоже, що чинний Генеральний прокурор увійде в історію як рекордсмен корупційних скандалів, безпідставних і недолугих політичних переслідувань. А відповідальність його політичних соратників за розкрадання та спустошення державного бюджету буде невідворотною й знайде їх за результатами розслідувань у США, Великій Британії та країнах ЄС, які постійно виділяли кошти Україні, під умови проведення так і не здійснених реформ.

А судді хто?

Широко розрекламована судова реформа призвела до блокування роботи значної частини судів, порушення розумних і нерозумних строків розгляду цивільних та кримінальних справ, відсутність доступу до правосуддя. Поглянемо, хто керував обранням суддів до Верховного та Вищого антикорупційного судів, відбором та кваліфікаційним оцінюванням суддів.

Усе ще тривають суди щодо повноважень, які спливли в голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У той же час голова ВККСУ вже двічі ставав фігурантом розслідувань Національного агентства з питань запобігання корупції, що мало відповідну фіксацію у рішеннях НАЗК у 2018 та 2019 роках відповідно. Так, 30 березня 2018 року НАЗК своїм рішенням внесло припис голові ВККСУ України Сергію Козьякову про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону. А 5 липня 2019 року НАЗК, здійснивши повну перевірку декларації голови ВККСУ, своїм рішенням встановило зазначення недостовірних відомостей про майно та доходи й порушення вимог закону України «Про запобігання корупції». В цій частині, на мій погляд, правоохоронці мають ретельніше перевірити, чи мали місце ознаки злочину передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації.

Потрібні інші приклади? Шостого листопада 2018 року рішенням ВККС було сформовано поточний склад Громадської ради міжнародних експертів із 6 членів: Аурелійус Гутаускас, Флемінг Крістіан Денкер, Лорна Маклін Харріс, Мір’яна Лазарова Трайковська, Сер Ентоні Хупер, Тед Зажечни.

Анонсований інформаційний портал ГРМЕ для комунікації за адресою https://pcie.org.ua дивним чином не працює. Не працює й електронна адреса [email protected], яка розміщена у відповідному розділі на сайті ВККСУ.

За інформацією ТОВ «ХОСТПРО ЛАБ» доменне ім’я «http://pcie.org.ua» належить Міжнародній організації з розвитку права (IDLO), яка, в свою чергу, співпрацює з ВККС України.

У листі від 8-го квітня 2016 року директора Бюро з правоохоронної діяльності та міжнародної боротьби з незаконним обігом наркотиків Посольства США в Україні Крістофера Сміта, надісланому на адресу керівника громадської організації «Центр протидії корупції», зазначається, що будь-яке пряме фінансування державних органів України Сполученими Штатами Америки не здійснюється. У відкритих джерелах відсутня інформація про реєстрацію в Україні Міжнародної організації з розвитку права (IDLO). З наведеного вбачається, що фінансування діяльності Громадської ради міжнародних експертів, сформованої Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, здійснюється за рахунок урядів інших країн.

В історію також має піти сюзерено-васальна практика залучення іноземців з незрозумілим статусом для покриття керованих відборів та інших кадрових рішень.

Епілог

Наведені факти — це виклик новому Генеральному прокурору України.

Невже українські міністри-реформатори не знали української мови чи не орієнтувались в ринку? Надання юридичних послуг має стати предметом перевірки антикорупційних та правоохоронних органів на предмет оцінки доцільності їх замовлення, вартості, предмету та схем закупівель цих юридичних послуг, які фактично надавалися українськими юридичними фірмами українським чиновникам через іноземні юридичні фірми. А також на предмет наявності конфлікту інтересів у тих чи інших чиновників.

Схеми «прикриття» іноземними підрядниками можуть ускладнити перевірки і розслідування можливих розтрат бюджетних коштів лише для вітчизняних правоохоронців.

Не можна допускати до обрання суддів іноземців, які фінансуються невідомо за чийсь рахунок! До того ж, не можуть організовувати відбір та кваліфікаційне оцінювання суддів особи, які системно порушують антикорупційне законодавство!

Сподіваюся також, що найближчим часом буде переглянута так звана судова реформа, яка була здійснена в неконституційний спосіб, а Верховний Суд має стати Верховним Судом України. Мають бути повністю замінені склади Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до яких були делеговані юристи та адвокати колишнього президента П. Порошенка та Генпрокурора Ю. Луценка. Змінені мають бути й самі підходи до формування цих органів.

Минулі дочасні парламентські вибори продемонстрували суспільний запит на проведення реальних перетворень новообраним Президентом та новою монолітною більшістю, а також повну недовіру до системи та методів правління, сформованих в останні роки.

Джерело: Юридичний вісник України