В Україні
Ціна суддівської винагороди, або Чому держава платить суддям, які не здійснюють правосуддя?
Як пригадується, в нас, випускників юридичних закладів освіти 70–80 років минулого століття, не було якоїсь особливої мрії потрапити в суддівську когорту. Не така вже й велика платня була в тогочасних суддів, відсутність особливих життєвих преференцій, плюс висока відповідальність та можливість швидкої втрати робочого місця – все це не сприяло збільшенню черги в судді.
Судові інстанції тоді були чітко підпорядковані, а судова практика та рішення вищих інстанції були беззаперечними. При тому, слід сказати, що повага до суддів була величезною, головним чином за рахунок універсальності знань самих суддів. Про деяких із них навіть ходили легенди. Слід зазначити й те, що особливих потреб в намаганнях державних керманичів змінити або підпорядкувати собі судову систему у ті часи ми не відчували.
За доби незалежності із появою таких намагань відбулася суттєва зміна в престижі та матеріальному забезпеченні суддів. Виник соціальний запит на суддів нового покоління – високопрофесійних, патріотичних, доброчесних. І ось тут ми побачили нову характеристику соціально-психологічного портрету судді нового покоління, в якій професійні знання межують із відмінною правовою культурою та прихованими вадами в доброчесності. Звісно, не у всіх претендентів, але такі вади суттєво впливають на престиж професії та довіру до суддівського корпусу. Сьогодні практично кожному десятому претенденту Вища кваліфікаційна комісія суддів відмовляє в подальшій участі в конкурсі на посаду судді з мотивів неналежної доброчесності.
Зараз же ми ведемо мову про тих осіб, які вже будучи в статусі суддів вчиняють недоброчесні дії. Називати їх імена немає сенсу, вони відомі суспільству. Чого вартує лише ім’я екс-голови Верховного Суду Всеволода Князєва, що став символом продажності та небаченої досі корупції серед суддів. Як зазначив свого часу Василь Маляренко – людина авторитетна серед українських суддів, ця пляма незмивна, про неї згадуватимуть десятки років.
Тим не менше держава намагається, в міру можливостей, підтримати суддівський корпус. Наразі судді отримують належне фінансове забезпечення. Разом із тим питання, скільки заробляє суддя, має свої вагомі аспекти. Ця професія нехай і престижна, й забезпечує безпечне і безбідне життя суддів, повʼязана зі значними ризиками. Й важко так одразу назвати цифри, скільки заробляє суддя? Тобто ці дані дуже різні. Загалом доходи суддів залежить від багатьох факторів. Наприклад, від самого суду, місця його розташування. Орієнтовно, середня зарплата судді в Україні може коливатися від декількох десятків тисяч гривень на місяць до кількох сотень тисяч – для суддів вищих інстанцій. Це також залежить і від досвіду судді та від його рангу. До речі, якщо в когось є потреба окремо дізнатися про зарплати суддів, вони є в офіційних джерелах, а мінімальна заробітна плата судді визначена в законодавчих нормах. Так, наприклад, якщо йдеться про суддів місцевих судів, то вони заробляють по 30 прожиткових мінімумів. Наразі ця сума становить трохи більше 63-х тисяч гривень. Для прикладу, у Луцьку, де я днями перебував у відрядженні, в міському суді оклад судді становить майже 70 тисяч гривень. При цьому варто зазначити одну досить цікаву тенденцію: окремий суддя може заробляти більше, ніж голова суду. Судді різних інстанцій (перша, апеляційна, касаційна) мають і різні розміри зарплати. Й це зрозуміло.
Читайте також: До окладів держслужбовців апаратів судів застосовуватимуть регіональні коефіцієнти
Хоча, якщо по правді, не це найбільше турбує наших читачів, а те, чому судді, а їх десятки, а можливо й сотні (точну цифру нам ніхто не скаже) на сьогодні, не відправляючи правосуддя, будучи офіційно відстороненими від розгляду справ через, скажімо, дисциплінарне чи кримінальне провадження, отримують від держави певну суму «зарплати» або, як прийнято казати в судових колах, «суддівської винагороди». Винагороди за що? За що, скажімо, отримують зарплати той же голова Окружного адміністративного суду Києва П. Вовк, його заступники та судді цього суду, і згаданий уже В. Князєв й десятки інших. Чому держава, яка з останніх сил веде війну з агресором і змушена просити весь цивілізований світ про допомогу, платить сьогодні величезні суми відстороненим суддям? Відповідь тут може бути одна: потрібні зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із зазначенням суб’єкта, наділеного повноваженнями позбавляти зарплати певних категорій суддів, які відсторонені від відправлення судочинства.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
