Connect with us

В Україні

У Верховній Раді пропонують використовувати російську мову. З перекладом

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо мови роботи)» № 3084.

Як зазначають в пояснювальній записці ініціатори законопроекту народні депутати Волошин О. А. та Бужанський М. А., у ст. 2 Регламенту Верховної Ради України встановлено, що мовою роботи Верховної Ради є державна мова. Тобто, з погляду згаданих законотворців в Регламенті Верховної Ради України не реалізовано конституційні гарантії і норми щодо вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України. 

Також вони наголошують, що російська та інші мови національних меншин є рідними мовами або мовами спілкування для мільйонів громадян України, які мають такі ж самі конституційні права, як і, наприклад, україномовні громадяни, в рівній мірі з іншими сплачують податки, виконують свої конституційні обов’язки тощо.

У зв’язку з цим, законопроектом пропонується внести зміни до ч. 3 ст. 2 Регламенту Верховної Ради України, якими встановити, що мовою роботи посадових осіб Верховної Ради, на яких поширюється дія Закону України «Про державу службу», є державна мова.

Крім цього, законопроект доповнює ст. 2 Регламенту ч.ч. 4 та 5, згідно з якими, відповідно до ст. 10 Конституції Україні в роботі Верховної Ради може використовуватися російська та інші мови національних меншин України. Народні депутати та інші особи, на яких не поширюється дія Закону України «Про державу службу», на пленарних засіданнях Верховної Ради, парламентських слуханнях, в роботі органів Верховної Ради можуть використовувати для всіх видів виступів, передбачених у ст. 32 цього Регламенту, мови національних меншин України. 

У такому разі за потреби Апарат Верховної Ради України забезпечує переклад з мов національних меншин України на державну мову і навпаки.

В Україні

Мінімальна зарплата 5 000 грн з вересня 2020 р.

Уряд планує підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 вересня – до 5 000 грн, з 1 січня 2021 р. – до 6 000 грн, з 1 липня 2021 року – 6 500 грн.

«Додаткові надходження до Пенсійного фонду України від підвищення мінімальної заробітної плати лише до кінця цього року можуть скласти майже 1 мільярд гривень», – повідомила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Також Міністр нагадала, що з 1 липня відбулося підвищення прожиткового мінімуму на 4,5%, відповідно збільшились розміри державних соціальних гарантій та допомог згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Так, відбулося збільшення пенсій: у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зросли мінімальні пенсії з 1638 до 1712 гривень, а також надбавки та підвищення до пенсій, які залежать від прожиткового мінімуму. Цього року планується ще одне таке підвищення, зокрема, мінімальний розмір пенсії з 1 грудня 2020 р. становитиме 1769 гривень. Для непрацюючих пенсіонерів зросли мінімальна пенсія за віком, доплати за понаднормовий стаж.

Незалежно від того, працює особа чи ні, збільшився розмір встановлених до пенсії надбавок, підвищень, пенсій за особливі заслуги перед Україною, інших доплат, які базуються на величині прожиткового мінімуму, зокрема, для таких категорій: шахтарів, осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій, у тому числі, постраждалих учасників Революції Гідності.

З 1 липня 2020 р. також збільшено рівень забезпечення для дітей, які виховуються у малозабезпечених сім’ях, з 85% до 130% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Читати далі

В Україні

Інвесторам нададуть «інвестиційних нянь»

Заступниця керівника Офісу Президента України представила проект Закону «Про підтримку та стимулювання інвестицій».

Основою стала ідея, яку Президент назвав «інвестиційними нянями». У проекті йдеться про підтримку українських та іноземних інвесторів, сума інвестицій яких перевищує 30 мільйонів євро і які створюють понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більшою, ніж у регіоні, де така інвестиція буде здійснена. Ці інвестори отримають прямий договір з урядом.

«Це дає гарантію кожному конкретному проекту інвестора, що вони мають не лише податкові пільги. Вони отримують десятирічну перспективу та гарантію стабільності», – зазначила заступниця керівника Офісу Президента Юлія Ковалів.

Окрім того, ці інвестори одержать інвестиційного менеджера, який супроводжуватиме їх від початку проекту до його закінчення. Інвестори також отримають до 30% вартості інвестицій з різними наборами стимулів. Наприклад, це можуть бути фіскальні стимули.

«Ці інструменти будуть доступні і для українських, і для закордонних інвесторів», – повідомила Юлія Ковалів.

Законопроект вже готовий до винесення на розгляд парламенту.

Читати далі

В Україні

НБУ затвердив низку постанов щодо небанківських фінпослуг

Учасники ринків небанківських фінансових послуг після переходу під регулювання і нагляд Національного банку з 1 липня продовжать керуватися законодавством, впровадженим за час діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Національний банк ухвалив низку «перехідних» постанов, спрямованих на забезпечення здійснення Національним банком як правонаступником Нацкомфінпослуг функцій з державного регулювання і нагляду у сфері ринків фінансових послуг, які набрали чинності 1 липня 2020 р.

Ці постанови також визначають особливості застосування Національним банком регуляторних актів Нацкомфінпослуг, які діятимуть до моменту затвердження НБУ власних нормативно-правових актів.

«Перехідні» постанови ухвалено за напрямками:

  • ліцензування та реєстрація;
  • нагляд;
  • виїзні перевірки;
  • заходи впливу;
  • звітність.

По-перше, закріплено подання звітності учасниками ринку до Національного банку через спеціальний веб-ресурс – portal.bank.gov.ua.

По-друге, встановлено, що до моменту визначення Національним банком тарифів на надання ліцензій, вони видаватимуться безкоштовно.

По-третє, визначено, що інспекційні перевірки розпочнуться лише після ухвалення Національним банком спеціальних нормативно-правових актів із питань проведення перевірок діяльності учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім клієнтів) та застосування заходів впливу.

За винятком цих уточнень, обов’язки учасників ринків небанківських фінансових послуг, зокрема з подання інформації до регулятора та отримання його погоджень (наприклад, подання звітності, повідомлення про зміни в інформації, що міститься в Державному реєстрі фінансових установ, погодження набуття або збільшення істотної участі та ін.), починаючи з 1 липня 2020 р. лишаються незмінними і здійснюватимуться вже стосовно Національного банку, а не Нацкомфінпослуг.

Рішення, які ухвалювалися Нацкомфінпослуг як колегіальним органом, починаючи з 1 липня 2020 р. прийматимуться Національним банком в особі його колегіальних органів: Правління та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг.

Найближчим часом Національний банк також планує оприлюднити оновлений план підготовки проектів регуляторних актів Національного банку на 2020 рік із урахуванням графіка прийняття нового регулювання для учасників ринків небанківських фінансових послуг.

Читати далі

В тренді