Connect with us

В Україні

Україна починає боротьбу зі злочинами проти природи спільно з міжнародними партнерами

Дата публікації:

Ні для кого не є секретом, що в останнє десятиліття в нашій країні екологічна ситуація бажає кращого. На жаль, але в цьому році Глобальний Альянс з питань здоров’я та забруднення (GAHP) поставив Україну на четверту позицію серед європейських країн за кількістю смертей, обумовлених забрудненням навколишнього середовища.

За їхніми відомостями в Україні щороку помирає близько 60 тисяч людей через незадовільний екологічний стан.

“Основними причинами названі: загазованість повітря і забруднення водойм. У 2019 році в вітчизняні водойми, з яких ми беремо питну воду, було скинуто понад 2 млрд куб м промислових та побутових стоків. З яких 1/3 неочищені або недостатньо очищені. При цьому в Україні за останні 4 роки спостерігається катастрофічне маловоддя. Тому річки втратили можливість сомоочистити свої води. За твердженням вчених в каскаді Дніпровських водосховищ, з яких п’ють 2/3 населення країни, вода нагадує «коктейль» з усієї таблиці Менделєєва” – говорить глава Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.

Медики змушені констатувати, що 37% всіх онко захворювань через вживання неякісної питної води.

Загазованість повітря, особливо в мегаполісах, часом, багаторазово перевищує норму. В результаті неповного згоряння корисних копалин виділяється монооксид вуглецю СО – токсичний газ, який дуже серйозно позначається на здоров’ї людей. В основному за висновком експертів забруднюють повітря промислові підприємства та наземний транспорт.

Наші міста на собі дізналися що таке «смог». Загазованість повітря досягла критичних позначок через підвищення вмісту формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, діоксиду азоту, оксиду вуглецю.

Ці забруднювачі роблять наше повітря отруйним смогом. Вони викликають формування тромбів, запалення стінок судин. МОЗ каже, що в 2019 році 78% передчасних смертей від інфаркту та інсульту спровоковані забрудненням повітря.

“Масова вирубка лісів призводить до ерозії ґрунту і повеней. Катастрофічне зменшення чисельності водних живих ресурсів в результаті їх нераціонального промислового використання і браконьєрства губить наші водойми. Неналежні ставлення до навколишнього середовища з вини людини призвела до деградації екосистем. Спека, суховії, пилові і піщані бурі, смерчі й урагани, тайфуни і цунамі з катаклізмів перетворюються в звичайну щоденну погоду”зазначають фахівці Національної екологічної ради України.

Людство стоїть на краю прірви. Вибір, якою дорогою ми підемо далі, дійсно життєво важливий. Недарма вчені стверджують, що ми з вами останнє покоління, від якого залежить, чи буде взагалі подальша можливість для життя на Землі. І це не панічні страхи, а суха констатація факту, на основі численних висновків світових вчених.

Для більш ефективного попередження і боротьби зі злочинами проти природи, та в рамках програми свого реформування Держекоінспекція долучилася до міжнародного проекту «SWiPE» (Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі).

“Ця ініціатива націлена на боротьбу з браконьєрством, тіньовою торгівлею, незаконним виловом та вбивством рідкісних видів тварин. В проекті братимуть участь 11 держав: Румунія, Сербія, Словаччина, Угорщина, Польща, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Іспанія, Італія та, звісно, Україна”, – повідомив голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.

В рамках проекту учасники будуть працювати над:

  • збором інформації і аналізом фактів злочинів проти дикої природи, що дозволить учасникам проаналізувати, які механізми використовуються в тих чи інших країнах для оперативного виявлення порушень, та застосувати їх у себе;
  • запуском загальнодоступного інформаційного порталу, в якому будуть публікуватися кейси щодо злочинів у сфері біорізноманіття;
  • проведення тренінгів для органів досудового розслідування та суддів.

Актуальність злочинів проти природи виходять за межі окремо взятої країни, це світова проблема. Вирубка дерев або води отруєних водойм завдають шкоди загальному світовому екологічному балансу. Тому сьогодні особливо важлива міжнародна взаємодія в боротьбі з порушеннями природоохоронного законодавства.

Практика доводить що попри пандемію COVID-19 кількість злочинів проти природи неухильно зростає. Для забезпечення ефективності розслідування правопорушень Держекоінспекція буде проводити розслідування разом з Інтерполом. Про це зазначили у прес службі відомства.

Держекоінспекція спільно із Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України взяли участь у міжнаціональній операції проти екологічної злочинності “Thunder 2020”, організованій Інтерполом.

“Thunder 2020″ – уже четверта з серії спецоперацій (перша відбулася 2017 року). Результат – вияв численних правопорушень проти довкілля та низка розслідувань і арештів по всьому світу! Подія об’єднала 103 країни, серед яких – США, Великобританія, Франція, Італія, Індія, Конго та інші”,розповів Андрій Мальований.

Так само він уточнив, що в ході операції було затримано 699 правопорушників і вже висунуто принаймні одне “червоне повідомлення” INTERPOL. Подальші арешти та притягнення до відповідальності – після проведення глобальних розслідувань.

Всього за час проведення “Thunder” вдалося вилучити тисячі одиниць незаконно добутих ресурсів та провести арешти тисяч підозрюваних у незаконній торгівлі тваринами та рідкісними рослинами.

“Участь у цій операції дає можливість розвивати міжнародне співробітництво і вже в недалекому майбутньому долучитись до розслідування резонансних злочинів проти природи, які відбуваються у світі. Наші інспектори поділилися власним досвідом боротьби із незаконною вирубкою лісів та браконьєрством. Такий досвід є вкрай актуальним, враховуючи, що злочини проти дикої природи та лісового господарства є четвертим за кількістю видом незаконної діяльності у світі”, – резюмував голова ДЕІ Андрій Мальований.

Державна екологічна інспекція повноцінно почала співпрацювати з Інтерполом в рамках розслідування злочинів проти природи.

В Україні

Негативний ПЛР-тест не потрібен прибулим іноземцям та особам без громадянства віком до 12 років

Опубліковано

on

Державна прикордонна служба інформує, що постановою від 7 квітня 2021 р. № 310 Уряд змінив порядок перетинання державного кордону в умовах карантинних обмежень.

Зокрема, відповідно до внесених змін, для перетину державного кордону на в’їзд в Україну іноземці та особи без громадянства повинні мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією – партнером на території України (асистанс), покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, та діє на строк перебування в Україні, та негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону.

Поліс страхування не потрібен таким категоріям: іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями, або особам, які потребують додаткового захисту, працівникам дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членам їхніх сімей, водіям та членам екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членам екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членам поїзних і локомотивних бригад, військовослужбовцям (підрозділів) збройних сил держав – членів НАТО та держав – учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.

Негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції не потрібен іноземцям та особам без громадянства, які не досягли 12 років.

Стосовно проходження самоізоляції громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають на території України, після перетинання державного кордону на в’їзд в Україну виняток застосовується до таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою:

  • особи, які не досягли 12 років;
  • водії та члени екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, члени екіпажів повітряних і морських, річкових суден, члени поїзних і локомотивних бригад;
  • особи, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  • особи, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону.
Читати далі

В Україні

Розширено пільги для малого та середнього бізнесу в Києві

Опубліковано

on

Київрада розширила пільги та преференції для малого і середнього бізнесу столиці, який постраждав через пандемію.

Так, на період дії карантинних обмежень зменшено розмір пайової участі власникам майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, у тому числі сезонних та відкритих (літніх) майданчиків. Внесок становитиме одну гривню, незалежно від розміру пайової участі, визначеного у договорах, а для власників об’єктів сезонної та пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі розмір внеску залишатиметься 50% від розміру пайової участі, визначеного у договорах.

Запроваджено пільги на розміщення засобів зовнішньої реклами та реклами на транспорті комунальної форми власності у розмірі 50% від визначеної плати у договорі. Йдеться про користування місцями, які є власністю громади.

Для власників авто, які пересуваються столицею, на період дії карантинних обмежень скасовано плату за користування паркувальними майданчиками КП «Київтранспарксервіс».

Також Київрада доручила розширити перелік бізнесів, на які поширюється фінансово-кредитна підтримка для обслуговування їхніх кредитних запозичень. На період дії карантину підтримка від міста збільшується з 50% до 99% від суми відсотків за кредитними договорами підприємців – вони зможуть отримати кредити усього під 0,01%, а у результаті розширення переліку буде збільшено допомогу бізнесу з 9 млн грн до 50 млн грн прямих видатків із бюджету.

ля представників бізнесу, які орендують майно територіальної громади міста, але не можуть продовжити ведення діяльності, розмір орендної плати так і залишатиметься – 1 гривня, незалежно від умов договору, а у випадку продовження діяльності – 50% від визначеної суми у договорі.

Читати далі

В Україні

Розстрочення сплати застави, застава майна, новий вид покарання пропонує запровадити Мін’юст

Опубліковано

on

Кабінет Міністрів схвалив проекти Законів про альтернативні види покарань, спрямовані на індивідуалізацію системи покарань та розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі.

Схвалені проекти передбачають такі зміни:

  • заміна покарання у виді обмеження волі на новий вид покарання – пробаційний нагляд;
  • розширення кола осіб, яким може призначатися покарання у виді громадських робіт;
  • розширення кола осіб, до яких може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням;
  • запровадження застави майна (а не лише грошових коштів) як запобіжного заходу у кримінальному провадженні;
  • можливість слідчого судді, суду встановлювати розстрочку внесення застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, обвинуваченого;
  • обмеження строків тримання обвинуваченого під вартою під час судового розгляду;
  • запровадження системи оцінки криміногенних ризиків вчинення особою нового кримінального правопорушення;
  • покращення умов перебування у слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту, завдяки можливості надання платних послуг з поліпшених побутових умов та харчування, можливості доступу до глобальної мережі Інтернет, зміні порядку надання побачень.

«Передбачається, що пробація застосовуватиметься і як основне, і як додаткове покарання. В першу чергу, вона розрахована на ті випадки, де наразі суд як покарання призначає обмеження волі або арешт. Пробацією не замінюватиметься позбавлення волі. Загалом законопроекти про альтернативні види покарання мають гуманізувати нашу систему виконання кримінальних покарань», – зауважив Міністр юстиції Денис Малюська.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram