Уведенням ставки ПДВ 14% порушено баланс в сільгоспвиробництві - ФРУ | LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Уведенням ставки ПДВ 14% порушено баланс в сільгоспвиробництві – ФРУ

Дата публікації:

Федерація роботодавців України звернулась до голови Комітету ВР  з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева із проханням терміново ініціювати внесення змін до Податкового кодексу, виключивши з нього норми щодо застосування ставки ПДВ 14% на окремі види сільськогосподарської продукції.

ФРУ зауважила, що перші місяці застосування змін, внесених Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» від 17 грудня 2020 р. № 1115-IX, повною мірою підтвердили побоювання щодо наслідків його прийняття, а саме:

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

– викривлення конкурентного середовища (зокрема між переробниками, які використовують власну сировину та тими, хто переробляє придбану сировину);

– суттєві втрати більшості переробників (зокрема переробників у м’ясній, молочній, борошномельній, цукровій та солодовій галузях) на тлі виграшу окремих вертикально інтегрованих структур.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Окрім того, нововведення не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема в частині вимог ст. 98 Директиви Ради 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість для запобігання виникненню структурної неврівноваженості у Співтоваристві та викривленню конкуренції в деяких напрямах діяльності, внаслідок застосування Державами-членами різних стандартних ставок ПДВ.

В Україні

Розділяй і володарюй: навіщо “Слуги” “обрізають” МВС

Опубліковано

on

Новому міністру внутрішніх справ Денису Монастирському окреслили першочергове завдання — розділити відомство та вивести Національну гвардію України, Державну прикордонну та, ймовірно, Державну міграційну служби із системи МВС. При цьому НГУ планують підпорядкувати безпосередньо Президентові.

Ідея віддати Нацгвардію особисто главі держави — не нова. Володимир Зеленський ще в серпні 2019 року подав у парламент відповідний законопроект як невідкладний. Однак Арсену Авакову вдалося відбитися — не без допомоги голови профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності – того ж Дениса Монастирського.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: На Банковій обговорюють можливе звільнення Авакова

Завдання для нового очільника МВС

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Через декілька днів після звільнення Арсена Авакова та призначення очільником МВС Дениса Монастирського в «Слузі народу» почали «нарізати» йому завдання. Так, в ефірі каналу «Україна 24» голова фракції «СН» Давид Арахамія заявив, що одним з головних завдань Монастирського стане поділ МВС. «У нас як у правлячої коаліції є план інституційний, що такі великі міністерства треба розбивати на кілька інстанцій. Нацгвардія повинна бути роз’єднана з поліцією і прикордонна служба також. Одне з таких головних завдань, які будуть стояти перед міністром — зробити поділ цих частин», — сказав Арахамія.

Депутат додав, що Нацгвардію та прикордонну службу точно заберуть із МВС. А щодо Міграційної служби — питання відкрите. Водночас Арахамія визнав, що саме екс-міністр Арсен Аваков був проти такого поділу, і «ця дискусія триває вже два роки».

Новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський поки що не коментує таких планів. Виступаючи в Раді перед призначенням, він був достатньо обережним, згадавши лише, що «Національна гвардія — це одна з опор української державності і внутрішньої стабільності». «Нацгвардія важлива, надважлива державна інституція, оскільки вона нарівні з поліцією бере участь в охороні громадського порядку та забезпеченні публічної безпеки. Саме тому законодавство, міністр внутрішніх справ координує зусилля поліції та Нацгвардії для забезпечення спільного спокою та безпеки», — у цих словах не пролунало навіть натяку на майбутній розподіл міністерства.

Історія «з бородою»

Нині МВС координує роботу таких окремих центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) як то Національна поліція, Державна служба знадзвичайних ситуацій, Державна міграційна служба, Державна прикордонна служба та Національна гвардія України. Усі ці ЦОВВ мають своїх очільників і формально є самостійними. Але координація їхньої роботи та представництво в Кабміні були за міністром внутрішніх справ.

У команді Зеленського з першого дня у владі говорили про необхідність вивести з системи МВС майже 300-тисячну «армію» всіх ЦОВВ — попри те, що сам Президент називав Авакова одним з найефективніших міністрів. Однак ще 29 серпня 2019-го Володимир Зеленський подав до Верховної Ради як невідкладний законопроект No 1007 про підпорядкування Національної гвардії безпосередньо главі держави. Після появи такого документу глава МВС Арсен Аваков, нібито, навіть погрожував звільненням.

Уже у вересні того самого року на той час керівник Офісу Президента Андрій Богдан озвучив більш «м’яку» модель, запропонувавши розділити Національну гвардію на три частини — під керівництвом Міністерства внутрішніх справ, Міноборони та Президента. У відповідь у МВС офіційно попередили, що таке рішення розвалить Нацгвардію. Там пояснювали, що гвардійці і так перебувають у президентській вертикалі: «Для будь-якого українського військового Президент, який за Конституцією Верховний головнокомандувач ЗСУ, є вищим керівником… Нацгвардія логічно та природно перебуває в структурі МВС саме тому, що несе правоохоронну функцію в тому числі. Загалом 14 із 19 функцій, які покладені законом на Нацгвардію, є правоохоронними за своєю суттю», — наголошували в міністерстві.

В оточенні Арсена Авакова говорили, що Нацгвардія в складі МВС — це ефективна модель, руйнування якої принесе значно більше шкоди, аніж користі. Додаючи, що ця ідея продиктована політикою та конкретними планами — посилити вплив Президента та його офісу на правоохоронну систему. Парламентський «десант» Авакова теж вирішив іти в «законодавчу атаку». Так, у 2020 році було зареєстровано законопроект, яким пропонували надати Нацгвардії повноваження затримувати цивільних правопорушників, складати протоколи, проводити особисті огляди та здійснювати інші невластиві військовим функції. Проте у травні того самого року цей проект закону депутати провалили. Не вистачило голосів навіть скерувати на доопрацювання.

Після звільнення Богдана та за нового керівництва в ОП не полишили планів розгляду Радою законопроекту No 1007 про пряме підпорядкування Нацгвардії главі держави. За інформацією ЗМІ в профільному комітеті з правоохоронної діяльності ВРУ з 2020 року його двічі намагалися включити в порядок денний. Уперше — в червні минулого року, вдруге — на початку цього року. Тоді ж очільник комітету Денис Монастирський запевняв, що в остаточному варіанті порядку денного питання так і не з’явилося. Але тепер, після звільнення Авакова, все може змінитися.

Плани на осінь

Після призначення Монастирського міністром внутрішніх справ у комітеті Ради з правоохоронної діяльності звільнилася місце голови. За інформацією деяких джерел у комітеті, наразі розглядають дві ймовірні кандидатури на цю посаду. А саме призначення буде восени, коли розпочнеться нова сесія ВРУ й черговий політичний сезон.

«Це — Олександр Бакумов (голова підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності комітету з питань правоохоронної діяльності (його прізвище також називали серед кандидатів на посаду голови МВС, — ред.), а також Сергій Іонушас (зараз заступник голови комітету, — ред.). Від того, хто стане новим керівником комітету, залежатиме дуже багато, зокрема і сценарій розподілу МВС. В ОПУ хочуть більше Іонушаса, бо він — «кварталівський» (на офіційному сайті «Укрпатенту» Іонушас значиться патентним повіреним Володимира Зеленського, реєстрував такі його торговельні марки, як «Слуга народу», «Країна У», «Квартал 95», «Студія «Квартал 95», «Ліга Сміху», «Чисто news» та інші, — ред.). Бакумова ж вважають людиною Авакова», — розповів один із членів комітету.

Ще один співрозмовник у провладній фракції додав, що «на Банковій давно хочуть розділити «монстра» і зроблять це». «Проблем із проходженням законопроекту про розподіл на комітеті не буде — за будь-якого нового голови. Зірвати плани може лише «війна з олігархами». Якщо це «основне нарізне сполучення деталі» рване, то взагалі нічого «проходити» на комітетах не буде. Якщо ж ні, то МВС розділять на «удільні князівства», — вважає депутат.

Натомість його колега по фракції Олександр Бакумов заявив свого часу, що питання позбавлення МВС координаційних функцій щодо згаданих ЦОВВ ще потрібно вивчати.

«Говорити зараз, що щось від чогось будуть відокремлювати — це неправильно. Ані Національна гвардія, ані Прикордонна служба не входять до складу МВС. МВС лише координує діяльність центральних органів виконавчої влади, включаючи НГУ, прикордонників, Службу надзвичайних ситуацій, Міграційну службу і так далі. Насправді в нас хибне уявлення про МВС як «монстра». Згадані ЦОВВ і так самостійні, мають своїх очільників, які несуть персональну відповідальність. Якщо ж ми говоримо про те, щоб прибрати координацію, питання треба вивчати. Звісно, це потенційно можливо, однак ми повинні зважити: що буде корисного від того, якщо ми заберемо цю координацію, — зазначив він. — Координацію втратити не можна. Бо якщо ми дамо свободу кожному органу, то це поставить питання ефективної роботи та публічної безпеки. Якщо говорити про надання більшої самостійності, можливо, давайте це розглядати».

Депутат наголосив, що Нацгвардія і Прикордонна служба як військові формування в принципі й так підпорядковані Верховному головнокомандувачу — Президентові України. Головне, на думку Олександра Бакумова — не допустити втрати ефективності цих органів: «Бо кожен із них — і прикордонники, і Нацгвардія — виконують правоохоронну функцію. Одні — на кордоні, під час оперативно-розшукових заходів, інші — це більше безпека та правопорядок. Якщо ми знайдемо раціональні зерна, що треба зовсім виокремити ці ЦОВВ з координації, підкреслюю, виключно координації, бо жодного прямого підпорядкування немає, ми повинні детально проаналізувати: що в результаті ми отримаємо після ухвалення цих рішень».

Читайте також: Сім років міністра Авакова — від Печерських пагорбів до столиці Слобожанщини?

Його колега, перший заступник голови цього комітету, член фракції «Голосу» Андрій Осадчук також вважає, що дане питання потрібно добре вивчити. «Наша система МВС досить масивна, але постає питання: відокремлення будь-якої складової покращить чи погіршить ефективність її роботи? Думаю, однозначної відповіді точно немає», — зазначив він. Натомість з ідеєю перепідпорядкувати Нацгвардію Президенту, то тут, на думку депутата, все досить очевидно: «Не може глава держави керувати Нацгвардією за будь-яких умов. Я вважаю, це прямо суперечить Конституції. Мене наразі більше хвилює якість лідерства в усіх підрозділах МВС, аніж формальна структура».

Разом із тим у «Голосі» не всі погоджуються з такою позицією. Зокрема, представниця правоохоронного комітету Олександра Устінова схвально оцінює ініціативу розподілу МВС. «Це питання (про виведення ЦОВВ, — ред.) намагалися поставити на розгляд комітету неодноразово. Але одразу виникли скандали та крик! Зрозуміло, Аваков був завжди проти — бо це фактично була його маленька «армія». Тепер, після призначення Д. Монастирського, думаю, є всі шанси провести це рішення через наш комітет, — переконана вона. — Раніше розклад сил був таким: третина — люди Авакова, ще третина — Президента, а решта — ті, кому все одно. Якщо це буде подано як ідею Президента, це зроблять. Я особисто такий крок теж підтримую».

Замість післяслова

Додамо також, що наші співрозмовники з оточення Авакова назвали такі плани (вивести Нацгвардію та прикордонників з-під координації МВС) «катастрофою для безпеки країни». «Ми намагалися ці «наполеонівські» плани стримати. Тепер вони їх втілять у життя. Нехай потім спробують втримати вулицю, кордон і мир. Розділяй і володарюй в умовах продовження війни з Росією — це не просто помилка, це буде катастрофою», — резюмував наш співрозмовник.

Анна СТЕШЕНКО, журналіст

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Громади можуть отримати гроші на модернізацію та спорудження інфраструктури

Опубліковано

on

Розпочався конкурс з відбору проектів, які зможуть отримати фінансування у межах реалізації програми Danida Business Finance в Україні, – ініціативи, спрямованої на модернізацію місцевої інфраструктури.

«У рамках реалізації програми отримати фінансування зможуть органи місцевої влади та самоврядування й суб’єкти господарювання, які працюють у сферах централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Це чудова можливість для громад отримати додаткові фінансові ресурси на модернізацію, ремонт або спорудження нових мереж», – повідомив заступник Міністра розвитку громад та територій України Ігор Корховий.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Данія надаватиме безвідсоткові позики Україні

Проекти мають відповідати таким вимогам:

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
  • мати бюджет – не менше 13,5 млн євро;
  • реалізуються на території України, крім тимчасово окупованих територій, а також прилеглих до них територій;
  • бути комерційно неокупними, тобто такими, які не здатні обслуговувати звичайний комерційний експортний кредит зі строком погашення до 10 років;
  • узгоджуватися із цілями сталого розвитку України на період до 2030 р.

Заявки необхідно подати в строк до 24:00 за київським часом 31 серпня 2021 р. на електронні адреси: danidaprojects@gmail.com, anhelovol@minregion.gov.ua.

Ознайомитися з умовами конкурсу можна за посиланням.

Читати далі

В Україні

Ефективність роботи служби зайнятості пропонує оцінити Мінекономіки

Опубліковано

on

Стартувало анонімне опитування про роботу служби зайнятості, що доступне на офіційному сайті Мінекономіки та триватиме два місяці.

По завершенню буде проведений аналіз відгуків, які допоможуть сформувати напрями подальшої трансформації системи у бік вдосконалення клієнтоорієнтованості служби.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Безробітних киян безкоштовно навчатимуть ІТ-професіям

У першу чергу це анкетування стосується тих, хто звертався за допомогою у працевлаштуванні.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: За кожного неоформленого працівника – штраф 60000 гривень

«Працевлаштування – це одна з найважливіших соціальних послуг, яку держава надає своїм громадянам. Мінекономіки має намір змінити філософію роботи установ системи зайнятості. Ми впевнені, що ця послуга повинна надаватися якісно та швидко. При звернені до центрів громадянин має отримати максимальну допомогу та сприяння у вирішенні питань працевлаштування, навчання чи отримання нової кваліфікації. Ціллю служби зайнятості має стати реальна допомога громадянам, а місією – покращення життя та добробуту наших людей», – прокоментувала заступник Міністра економіки України Світлана Глущенко.

Нагадуємо про нове Положення про Державну службу зайнятості.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link