Connect with us

В Україні

В ЄС і НАТО через Закарпаття: що може й має бути зроблено на регіональному рівні?

Дата публікації:

Дмитро ТУЖАНСЬКИЙ,
директор Інституту Центральноєвропейської стратегії

Хоча Закарпаття не завжди потрапляє до новин через позитивні події стосовно України — насправді найзахідніша область країни мала би бути головним регіональним плацдармом для нашої європейської та євроатлантичної інтеграції. Цей регіон найпізніше з усіх інших став частиною Радянського Союзу і найменше часу перебував під тоталітарним радянським гнітом та практиками «совка». Натомість, лише протягом ХХ століття Закарпаття перебувало в складі Австро-Угорської монархії, Чехословаччини та Угорщини. У межах цієї області є державний кордон відразу з 4-ма країнами ЄС і НАТО, а з Ужгорода ближче до понад 10 європейських столиць, ніж до Києва.

Стиль життя і географія

Завдяки історичній мультикультурності та поліетнічності Закарпаття є ідеальним місцем для міжкультурного діалогу та згуртованості, що є одним зі стовпів Європейського Союзу. Попри шокуючу еміграцію з регіону, чимало місцевих мешканців їздять до ЄС виключно на заробітки, щоразу повертаючись в Україну не тільки із заробленими грошима, а й із отриманим досвідом роботи та життя за стандартами ЄС. При цьому Закарпатська область є регіоном активних міжнародних контактів: тут не лише 2 консульства Угорщини, а й по консульству Словаччини та Румунії, три почесних консули (Чехії, Словаччини та Литви), а нещодавно відновлено роботу представництва МЗС України.

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

В основі Євросоюзу лежить торгівля, а Закарпаття в останні роки є лідером серед регіонів України за часткою експорту товарів до ЄС, яка незмінно складає понад 90%, що вище за інші західноукраїнські області, тобто йдеться про постійні тісні міжнародні ділові контакти в регіоні.

Є цікавинки і для співпраці з НАТО

За радянських часів Закарпатська область використовувалася як місце розміщення стратегічних військових формувань (військовий аеродром у Мукачеві, РЛС «Дніпро», занітно-ракетний комплекс неподалік Берегова та інше. Сьогодні тут базується одна з найпотужніших бригад Збройних Сил України — 128 окрема гірськоштурмова, яка, зокрема, брала участь в запеклих боях під Дебальцевим. Військова інфраструктура Закарпаття вже використовується ЗСУ для внутрішніх військових навчань, тож могла би бути використана й для постійних навчань під егідою НАТО в регіоні. До слова, тут вже проходили навчаня Багатонаціонального інженерного батальйону «ТИСА» (Blonde Avalanche 2014).

Чи достатньо Україна використовує можливості Закарпаття для своєї європейської та євроатлантичної інтеграції? Звісно, що ні. Хоча це — не повний список можливостей регіону.

Транскордонні можливості

Мало хто знає, що Закарпатська область — єдина з усіх регіонів України має можливість брати участь у всіх 4-х програмах транскордонної співпраці з ЄС, які фінансуються Євросоюзом, а саме Польща — Білорусь — Україна, Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна, Румунія — Україна та Дунайська транскордонна програма. Для порівняння: Львівщина може розраховували лише на першу з перелічених програм. Тобто жодна інша область України не має стільки можливостей для транскордонної співпраці в рамках програм ЄС.

Більше того, саме із Закарпаття в 2008-ому році почала свою роботу Асоціація «Єврорегіон Карпати — Україна», що є національним представництвом Карпатського єврорегіону, який об’єднує 16 мільйонів осіб у п’яти країнах Центрально-Східної Європи — Україні, Польщі, Румунії, Словаччині та Угорщині.

У 2015 році Закарпатська область отримала ще один інструмент для залучення коштів ЄС в Україну: у Брюсселі зареєстрували Європейське об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю «ТИСА (EGTC Tisza). До його складу входять угорська прикордонна область Саболч — Сатмар — Берег, місто Кішварда та Закарпатська область. Ключові сподівання на це об’єднання сьогодні в Україні — що в селі Яноші під Береговом нарешті запрацює на повну сміттєсортувальна лінія, і це допоможе рушити з мертвої точки вирішення проблеми сміття в Закарпатській області, яка стала вже міжнародною.

Щоб використовувати всі ці можливості та створювати нові — Закарпаттю потрібно мобілізувати зусилля, внутрішні та зовнішні. Звичайно, суттєве нарощення експорту не станеться за чиїмось бажанням, а для проведення навчань під егідою НАТО потрібні капіталовкладення, та й це перспектива не одного року. Але щоб організувати на Закарпатті культурний діалог про Європу в Україні за участю керівництва держави та партнерів з сусідніх країн ЄС, великих зусиль не потрібно — лише політична воля. Тим паче, що приводів чимало.

Для прикладу, якщо вся Україна все одно повинна десь святкувати День Європи в травні, то чому б (окрім Києва) не зробити місцем такої уваги саме Закарпаття? Зрештою, саме тут, на Рахівщині, є навіть символічний знак — географічний центр Європи. Це міг би стати український аналог форуму в польській Криниці, і саме в цьому напрямку команда форуму Re:Open Zakarpattia готова розвивати власну платформу.

Що стосується проектів транскордонної співпраці, то саме зараз час Україні та Закарпаттю продемонструвати рішучість та лідерство, адже починається новий 7-річний етап програм — до 2028 року. І в цьому ключі було би добре зробити наступне:

1. Мати окрему програму щодо транскордонної співпраці та підтримки проектів цього профілю на рівні обласної ради й саме на період 2021– 2028 р.р.

2. Разом з сусідніми регіонами України адвокатувати рішення на рівні парламенту щодо скасування ПДВ для транскордонних проектів, що власне було зроблено нещодавно за принципом виключення щодо польського кредиту на розбудову прикордонної інфраструктури на 100 мільйонів євро.

Українському уряду варто всерйоз приділити увагу підтримці транскордонних проектів чи то на рівні існуючої інфраструктури Секретаріату Кабміну, чи Мінрегіону або віце-прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції, або створити окрему профільну інституцію. Для прикладу, в Угорщині є Центральноєвропейська служба сприяння транскордонним ініціативам (CESCI). Ключова ідея цієї інституції була би в підвищенні спроможності регіонів у втіленні проектів транскордонної співпраці, забезпечення інституційної пам’яті та підтримка держави.

3. Відкрити офіс євроінтеграції на Закарпатті, аналогічний до тих, які вже діють у Херсоні та Дніпрі, виконуючи координаційну функцію між органами влади та громадянським суспільством. Цієї координації вкрай не вистачає Закарпаттю. При тому ініціатива з відкриття такого офісу має йти саме з регіону.

І взагалі, як слушно порадив на форумі Re:Open Zakarpattia двічі прем’єр-міністр Литви, а сьогодні авторитетний депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс, Україні варто скористатися історичними та культурними зв’язками таких регіонів, як Закарпаття для створення політичної Карпатської коаліції країн-сусідів, які б стали не просто друзями чи адвокатами України в ЄС, а й і лобістами її вступу як до Європейського Союзу, так і до НАТО.

Ідея ця, звісно, дуже амбіційна. Але є всі передумови для того, щоб спробувати її реалізувати в Україні — саме на Закарпатті.

Джерело: Юридичний вісник України

Advertisement

В Україні

Марки акцизного податку можна перевірити онлайн

Опубліковано

on

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що на веб-порталі ДПС можна перевірити марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тобто встановити легальність походження алкогольного напою.

Так, марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі – QR-код) та лінійний штрих-код (далі – штрих-код).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки, а QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки:

  • для юридичних осіб – код згідно з ЄДРПОУ,
  • для фізичних осіб – підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків, та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

Перевірити акцизну марку можна за допомогою електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

У разі неможливості зчитування QR-коду, інформацію можна перевірити в ручному режимі. Для цього необхідно увійти до відкритої частини Електронного кабінету, або скористатися офіційним веб-порталом ДПС: у розділі «Електронний кабінет» обрати розділ «Реєстри» та перейти до сервісу «Пошук марки акцизного податку», де необхідно заповнити зазначені поля:

  • «Вид марки» – потрібно обрати значення «Нового зразка» для марки, яка містить QR-код (тобто нового зразка, що запроваджений з 1 травня 2020 р.);
  • «Серія марки» – серію марки, яка складається з комбінації чотирьох великих літер англійського алфавіту;
  • «Номер марки» – номер марки, який складається з шести цифр.

Далі необхідно натиснути кнопку «Пошук». Після чого висвітлюється назва суб’єкта господарювання та його код ЄДРПОУ, якому було видано зазначену одиницю марки акцизного податку.

Для зручності користувачів та полегшення введення необхідних реквізитів після зазначення виду марки з’являється її зразок, де графічно зображено місце знаходження реквізитів марки, які необхідно ввести для пошуку.

Читати далі

В Україні

Україна подасть новий позов проти «Газпрому»

Опубліковано

on

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна подасть новий позов у Стокгольмський арбітраж, якщо РФ зупинить транзит газу всупереч умовам контракту.

Про це він заявив в інтерв’ю виданню РБК-Україна. Прем’єр нагадав, що за умовами чинного транзитного договору Росія зобов’язана транспортувати газ через Україну до 2024 року. За умовами того ж договору росіяни зобов’язані прокачувати через Україну не менше 40 млрд кубометрів газу щорічно. Платежі за транзит обов’язкові, навіть якщо газ фізично не транспортується українською ГТС.

Шмигаль підкреслив, що в разі порушення умов контракту, «ми знову підемо в арбітраж і знову будемо перемагати». Сума позовних вимог може скласти вже 7,2 млрд доларів. Також українська компанія зможе повернутися до відкликаних раніше претензій у 12,2 млрд доларів.

Нагадаємо, 30 грудня 2019 року Україна і Росія підписали новий контракт на транзит газу до Європи строком на п’ять років з можливістю пролонгації на десять років. Документом передбачено, що російський «Газпром» має прокачати через Україну мінімальний обсяг газу в 65 млрд куб м в перший рік і по 40 млрд куб. м в наступні 4 роки. Додамо також, 30 квітня 2021 року про можливість нового арбітражу проти РФ заявляв глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. За його словами компанія почала документування зловживань з боку російського «Газпрому».

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Кабмін дав старт процедурі відбору директора БЕБ

Опубліковано

on

Кабмін нарешті спромігся делегувати в конкурсну комісію з обрання директора Бюро економічної безпеки трьох своїх представників.

Про це під час засідання уряду в середу заявив Прем’єр Денис Шмигаль.

«Сьогодні делегуємо в конкурсну комісію з обрання директора БЕБ трьох представників Кабміну — першого віце-прем’єра — міністра економіки Олексія Любченка, міністра фінансів Сергія Марченка та міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Це дозволяє повноцінно розпочати процедуру відбору керівника. Процес цей відбуватиметься прозоро й відкрито, адже так само нам важливо сформувати довіру до новоствореного органу», — сказав Д. Шмигаль.

Нагадаємо, 1 червня Верховна Рада затвердила двох представників до комісії з відбору голови Бюро економічної безпеки від фінансового комітету й відхилила кандидатуру від правоохоронного комітету. Додамо також, що як обіцяється Бюро економічної безпеки запрацює 25 вересня, наступного дня після цього ДФС припинить своє існування. Раніше Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо визначення членів комісії з проведення конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки, серед яких, зокрема, екс-міністр економіки Тимофій Милованов.

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram