Connect with us

В Україні

Від декларацій — до реального економічного зростання

Дата публікації:

Днями чинний український уряд відзначив свою першу річницю. Звітуючи про зроблене за цей час, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відмітив знаковість затвердження Національної економічної стратегії — 2030, додавши при тому, що наразі «нереалізований потенціал нашої країни складає 1 трлн доларів США». Це сміливе твердження й стало лейтмотивом визначення завдання влади — реалізувати цей потенціал.

Головна ідея цього документа полягає в амбітній візії — привести Україну до клубу розвинених та успішних держав. Редакція ЮВУ спробувала проаналізувати важливий документ, що матиме велике значення для всієї держави, зокрема, і для юристів. Адже документ визначає стратегічні кроки розвитку промисловості, агросектору, видобутку корисних копалин, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій, а також вносить певні новації щодо правового регулювання, зокрема впровадження принципу верховенства права в системи правотворення та правозастосування.

Чи потрібен такий документ Україні? Думаю, так, потрібен.

Сьогоднішній економічний розвиток нашої держави відбувається під впливом різновекторних факторів. З одного боку військова агресія Російської Федерації, яка призвела до численних економічних втрат. Зокрема, РФ анексіювала Крим, окупована частина територій Донбасу. У цьому ж ряду втрата контролю над великими об’єктами промисловості, руйнація інфраструктури, збільшення бюджетних видатків на оборону та соціальну підтримку біженців. З іншого боку, існують й біди української економіки, що полягають у численних непрямих економічних втратах, олігархізації економіки, поєднанні всього цього з високим рівнем корупції та несприятливим бізнес-кліматом, «втечею» капіталів, значною девальвацією національної валюти та мізерним рівнем інвестицій.

За останні шість років Україні вдалося лише відновити макроекономічну стабільність, певною мірою локалізувати основні негативні фактори. Хоча рівень загальнодержавних видатків (а це власне головний чинник витрат у вигляді стабільно високої платні чиновникам), за останні роки скоротився з майже 50% від ВВП 2014-го до приблизно 40% 2019 року. Чесно кажучи, це ще вкрай далеко від оптимальних для України показників. Вони мають бути на рівні третини від ВВП, принаймні так нам рекомендують міжнародні експерти. Адже закон економічного зростання вказує на те, що має бути пряма залежність між рівнем перерозподілу ВВП через публічні фінанси та віддачею окремих секторів економічного зростання. Іншими словами, правоохоронні та антикорупційні органи, на утримання яких щороку держава спрямовує не менше 5 відсотків держбюджету, мають відпрацьовувати свій «хліб» або зникнути, бути заміненими на нові, більш ефективні. Або та ж судова система, яка «споживає» не менший обсяг коштів і при цьому особливо не стимулює своєю діяльністю розвиток економіки та захист інвестицій, також вимагає чергових реформ. І ця проблема стоїть перед нами протягом всіх років української незалежності.

Повертаючись власне до документа, зазначу, що проект Стратегії містить фактичний опис схеми ухилення від оподаткування та розмивання бази оподаткування через низькоподаткові юрисдикції, а монополізація цілих секторів української економіки є суттєвою загрозою для безпеки та розвитку. Тому в проекті Стратегії згадується про монополії, які потрібно більш детально описати, як і пов’язані з ними загрози та шляхи їх нівелювання. Зокрема, завданнями державної політики в цьому напрямку мають бути: проведення незалежної оцінки діяльності монополій та їх вплив на економічну безпеку країни, посилення інституційної спроможності та незалежності АМКУ; суттєве та швидке зменшення частки державних банків у банківському секторі, які наразі займають у ньому домінуюче становище із часткою понад 50% тощо. Вкрай важливим є забезпечити зменшення залежності від російського ринку, зокрема, треба забезпечити контроль над експортом критичних для РФ товарів та послуг та обмежувати їх. Варто також більш комплексно оцінювати економічні загрози, передбачити реальні кроки, які дозволять пришвидшити розвиток економіки та забезпечити макроекономічну стійкість і гнучкість відповідей при фінансовоекономічних шоках.

Як було заявлено, найближчим часом розробники проекту Стратегії мають передати його на погодження Радою національної безпеки і оборони та введення у дію Указом Президента. Тоді країна нарешті отримає стратегічний документ, який визначатиме економічні загрози, надасть можливість здійснювати постійний їх моніторинг та надасть рекомендації щодо нівелювання загроз, кризових ситуацій. Адже краще маленькими кроками йти до успіху, аніж власними руками створювати нову революційну ситуацію.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Визначити статус олігархів пропонує Президент

Опубліковано

on

Президент України Володимир Зеленський запропонував Раді нацбезпеки та Офісу Глави держави у співпраці з Антимонопольним комітетом розробити новий законопроект щодо олігархів.

«Такого в нас в Україні не було. Вважаю, що сьогодні це один з пріоритетів – розробити фундаментальний законопроект про статус олігарха в нашій країні: що буде з такими людьми, які будуть впроваджуватися санкції, як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів. Тому що ми підтримуємо великий бізнес, будь-який бізнес в Україні. А вплив олігархів на Україну – на вибори, на економіку, на закони, на Верховну Раду – цього допустити більше не можна», – прокоментував В. Зеленський.

Читати далі

В Україні

Нотаріально посвідчений договір про відшкодування шкоди в разі ДТП убезпечить від проблем

Опубліковано

on

Нотаріальна палата України підготувала інфографіку про переваги укладення та нотаріального посвідчення договору про відшкодування шкоди в разі ДТП.

Підставою укладання договору є ст. 1187 ЦК України.

Шкода, завдана транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє цим транспортним засобом. Порядок відшкодування матеріальної та моральної шкоди може бути врегульовано шляхом укладення договору про відшкодування шкоди. Нотаріальне посвідчення договору убезпечує сторони від різноманітних проблем.

Договір може містити таку інформацію:

  • ПІБ, РНОКПП, місце проживання сторін;
  • час та місце ДТП;
  • розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу, визначеної за згодою сторін;
  • домовленість про порядок виплати матеріальної шкоди;
  • відомості про відсутність претензій між сторонами за завдану матеріальну шкоду за наслідками ДТП.

Документи, необхідні для оформлення договору:

  • паспорти та РНОКПП сторін;
  • згода другого з подружжя (у разі, якщо постраждалий ТЗ перебуває у спільній власності подружжя).

Переваги укладання та нотаріального посвідчення договору:

  • економія часу та коштів;
  • фіксація відсутності претензій сторін одна до одної;
  • можливе відстрочення чи розстрочення платежу, стягнення грошової компенсації за виконавчим написом нотаріуса – без судового розгляду;
  • гарантія дійсності договору, повна перевірка документів нотаріусом;
  • роз’яснення нотаріусом прав та обов’язків сторін договору;
  • згода чоловік/дружини, що є співвласником;
  • у разі втрати договору – можливо отримати дублікат.
Читати далі

В Україні

Залучених до ЗНО освітян вакцинуватимуть від COVID-19 у першу чергу

Опубліковано

on

Працівників освіти, залучених до проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2021 р., за їхнім бажанням, щеплюватимуть вакциною CoronaVac проти COVID-19 виробництва Sinovac Biotech.

«Проведення зовнішнього незалежного оцінювання з дотриманням заходів безпеки є важливим та необхідним етапом для початку вступної кампанії 2021 року. Дякую своїм колегам з Міністерства охорони здоров’я за те, що підтримали позицію щодо першочергової вакцинації освітян та працівників, які залучені до проведення ЗНО. Хочу наголосити, що вакцинування відбуватиметься добровільно. Наше основне завдання – організація безпечних умов для проходження тестування», – прокоментував Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Зазначається, що працівники освіти, які залучені до ЗНО та мають бажання вакцинуватися, можуть звертатися до структурних підрозділів з питань освіти обласних державних адміністрацій, а вони, у свою чергу, узагальнять списки та передадуть їх регіональним координаторам з вакцинації для подальшого детального планування.

Через 28 днів після щеплення першою дозою працівників сфери освіти, які матимуть бажання щеплюватися, вакцинують другою дозою з тієї ж партії вакцин CoronaVac, тобто за кожною особою, щепленою першою дозою, буде зарезервована друга доза із цієї ж партії.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram