Відрядження суддів не покращує доступу громадян до правосуддя - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Відрядження суддів не покращує доступу громадян до правосуддя

Дата публікації:

Олексій МАЛОВАЦЬКИЙ,
заступник голови Вищої ради правосуддя, член Першої дисциплінарної палати, адвокат

Сьогодні українським судам не вистачає близько двох тисяч суддів. На моє переконання, ситуація з кадровим наповненням поступово може змінитися тільки після запуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. В іншому разі судову систему чекає колапс.

Як відомо з червня 2020 року на Вищу раду правосуддя покладено повноваження самостійно, без рекомендацій чи подань Вищої кваліфкомісії суддів ухвалювати рішення про відрядження суддів. Передбачалося, що за відсутності ВККСУ, це дасть змогу стабілізувати ситуацію в судах, запустити суди без суддів, і водночас вирівняє навантаження. Все це, звісно, робилося, однак кадрова ротація суддів не вирішує самої проблеми з критичним спустошенням судів та не покращує доступ громадян до правосуддя. Саме тому переведення суддів розглядається як тимчасовий захід, поки не запрацює ВККСУ.

Нагадаю, 20 червня 2020 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». За майже 10 місяців з моменту передачі ВРП права ухвалювати рішення про відрядження суддів за відсутності ВККСУ розроблено чіткі критерії для надання згоди на відрядження. Вища рада правосуддя ретельно перевіряє всі підстави для ухвалення рішення про відрядження. Найголовніше для прийняття такого рішення – оцінка навантаження суду. Рада оцінює, яке навантаження має суд, з якого суддя відряджається, та суд, до якого він направляється. Якщо таке навантаження приблизно однакове, ВРП відмовляє в переведенні у зв’язку з його недоцільністю. Якщо в суді, де суддя готовий працювати, навантаження надмірне й значно більше, це є головною підставою для ухвалення позитивного рішення про відрядження судді. Пріоритетним є переведення найбільш ефективних суддів, які демонструють позитивну динаміку розгляду справ та успішно працюють в умовах навантаження, яке мають.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Отже, Рада керується насамперед принципом доцільності. ВРП відмовляє у відрядженні, якщо:

1) переведення судді позбавить можливості розглядати справи в складі колегії суддів. Переведення одного із суддів суду, де правосуддя фактично здійснюють лише три судді, спричинить неможливість здійснювати правосуддя «в трійці», що призведе до ще більших проблем для громадян, ніж тривале очікування рішення суду;

2) суддя призначений на посаду вперше й термін його призначення добігає кінця. Наприклад, переведення судді, до завершення строку повноважень якого залишилося менше шести місяців, є недоцільним: за 2 місяці до припинення повноважень судді зупиняється автоматичний розподіл справ, ще близько місяця йому потрібно, аби передати свої справи, переїхати та розпочати роботу на новому місці. Тобто залишається приблизно 3 місяці для здійснення правосуддя, тому таке переведення вважаю неефективним;

3) суддя є головуючим у кримінальних справах, які вже розглядаються по суті. Відрядження такого судді перешкоджає здійсненню правосуддя та спричинить затягування розгляду кримінальної справи. Це особливо критично, коли йдеться про тримання особи під вартою, особливо тяжкі злочини, зокрема такі, як вбивство, бандитизм тощо.

Відрядження в наведених випадках неможливе, оскільки суперечить головній меті – забезпеченню доступу громадян до правосуддя. Ми не вирівнюємо навантаження суддів одного суду на шкоду іншому. Крім того, критичне навантаження суддів не виключає потреби в розгляді справ у розумні строки та відповідальність судді за безпідставне затягування судової справи. Звертаю увагу, що відрядження можливе лише за згодою судді до суду аналогічних спеціалізації та рівня. Можливість підвищення судді на посаді, наприклад, перехід із суду першої інстанції до апеляційної, наразі також не реалізується через відсутність ВККСУ.

Наостанок зазначу, нещодавно ВРП оприлюднила статистичний звіт про звільнення суддів, динаміка якого виглядає доволі невтішно – у 2020 році звільнилося на 70 % більше суддів, ніж у 2019 році. Це ще раз підтверджує, що відрядження не в змозі вирішити дану проблему комплексно. Якщо судді продовжать звільнятися, а судова система не поповнюватиметься новими суддями, колапс її неминучий.

У лютому Вища рада правосуддя надала Верховній Раді України позитивний консультативний висновок щодо законопроекту № 3711-д, спрямований на запуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Після проведення низки національних обговорень комітет Верховної Ради з питань правової політики доопрацював даний законопроєкт з урахуванням більшості застережень професійної спільноти. Сподіваюся, ВРУ розгляне його вже найближчим часом.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Планові заходи з державного контролю до кінця карантину не проводяться, а позапланові – можна

Опубліковано

on

От

Державна регуляторна служба нагадує, що наразі діє заборона (мораторій) на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

– за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

– у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Читайте також: Суб’єктів господарювання сповіщатимуть про перевірки через е-кабінет

Отже, до завершення дії карантину забороняються планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) майже в усіх сферах господарської діяльності, крім вищезазначених.

Також Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлює, що органам контролю у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Водночас законодавством не встановлено обмеження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Нагадаємо, використання пестицидів та агрохімікатів перевірять поза планом

Читати далі

В Україні

Відмова працівників від вакцинації не складає порушення трудової дисципліни

Опубліковано

on

От

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув проект наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» і не підтримує його прийняття.

Читайте також: Щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими для працівників органів влади і освітян

Проект суперечить національним та міжнародним нормативно-правовим актам, згідно з якими вакцинація є добровільною, а застосування до працівника заходів примусу та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися від хвороби COVID-19, викликаної вірусом SARS-CoV-2 є неправомірним.

Зокрема ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Крім того, у п. 3 своєї Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи закликає та рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Разом з тим, п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій зазначено, що порушення трудової дисципліни – це невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків.

Отже, відмова працівників від вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни.

Крім цього, Дорожньою картою з впровадження вакцинації від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID- 19 в Україні у 2021- 2022 роках, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 24 грудня 2020 р. № 3018, встановлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби СОVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.

Нагадаємо, щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими, але не для всіх

Читати далі

В Україні

Топ-3 екологічні проблеми України

Опубліковано

on

От

Нестача питної води, забруднення повітря та відходи — ці проблеми є найбільш нагальними для українців згідно з результатами роботи Держекоінспекції та згідно з опитуванням Інституту Горшеніна та Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Читайте також: Запроваджується екологічне страхування

Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. «Так, згідно з результатами опитування, в Україні серед екологічних проблем, якими найбільше переймаються респонденти — забруднення водойм та дефіцит питної води (51,0%), зростання кількості побутових та промислових відходів (45,9%) та забруднення атмосферного повітря (38,1%).

Ці дані корелюються і з результатами роботи Держекоінспекції. Зокрема, протягом минулого року ДЕІ провела найбільше перевірок у сфері поводження з відходами та в частині атмосферного повітря. А у сфері водних ресурсів інспекція за рік розрахувала понад 188 мільйонів гривень збитків за такі порушення, як скиди забруднюючих речовин у водойми, засмічення річок тощо», — зазначив Андрій Мальований.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Відповідальність за ці проблеми українці, відповідно до підсумків опитування, здебільшого покладають на місцеву владу. Про це заявили 63,7% відсотків респондентів. «І справді, в багатьох питаннях місцева влада на сьогоднішній день діє неефективно. Наприклад, зараз 22% населення не мають доступу до системи централізованого вивозу сміття, яку мають організовувати органи місцевого самоврядування. Крім того, Держекоінспекція неодноразово фіксувала кричущі випадки недотримання природоохоронного законодавства, які допускаються органами місцевої влади. Так, торік ДЕІ подала до суду на Львівську міську раду та Львівську обласну державну адміністрацію з вимогою усунути низку порушень у сфері поводження з відходами», — додав посадовець.

Читайте також: Випадки скидання бруду в море спільно виявлятимуть Держекоінспекція та адміністрації морських портів

За його словами, подібні випадки стаються, зокрема, тому, що в Україні досі існують штрафи, розміром 85 гривень. «Такі мізерні суми не можуть сприяти тому, щоб посадові особи утримувалися від порушень. Аби ситуація змінилася і влада на місцях почала діяти ефективніше, необхідно збільшувати штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства», — сказав Андрій Мальований, додавши, що наразі весь світ приходить до розуміння важливості захисту довкілля. Зокрема, Європейський Союз розпочав втілення амбітного Європейського зеленого курсу, який переставить всі галузі людської діяльності на рейки сталого розвитку.

Читайте також: Екоінспекції посилять контроль

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link