Connect with us

В Україні

Відрядження суддів не покращує доступу громадян до правосуддя

Дата публікації:

Олексій МАЛОВАЦЬКИЙ,
заступник голови Вищої ради правосуддя, член Першої дисциплінарної палати, адвокат

Сьогодні українським судам не вистачає близько двох тисяч суддів. На моє переконання, ситуація з кадровим наповненням поступово може змінитися тільки після запуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. В іншому разі судову систему чекає колапс.

Як відомо з червня 2020 року на Вищу раду правосуддя покладено повноваження самостійно, без рекомендацій чи подань Вищої кваліфкомісії суддів ухвалювати рішення про відрядження суддів. Передбачалося, що за відсутності ВККСУ, це дасть змогу стабілізувати ситуацію в судах, запустити суди без суддів, і водночас вирівняє навантаження. Все це, звісно, робилося, однак кадрова ротація суддів не вирішує самої проблеми з критичним спустошенням судів та не покращує доступ громадян до правосуддя. Саме тому переведення суддів розглядається як тимчасовий захід, поки не запрацює ВККСУ.

Нагадаю, 20 червня 2020 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». За майже 10 місяців з моменту передачі ВРП права ухвалювати рішення про відрядження суддів за відсутності ВККСУ розроблено чіткі критерії для надання згоди на відрядження. Вища рада правосуддя ретельно перевіряє всі підстави для ухвалення рішення про відрядження. Найголовніше для прийняття такого рішення – оцінка навантаження суду. Рада оцінює, яке навантаження має суд, з якого суддя відряджається, та суд, до якого він направляється. Якщо таке навантаження приблизно однакове, ВРП відмовляє в переведенні у зв’язку з його недоцільністю. Якщо в суді, де суддя готовий працювати, навантаження надмірне й значно більше, це є головною підставою для ухвалення позитивного рішення про відрядження судді. Пріоритетним є переведення найбільш ефективних суддів, які демонструють позитивну динаміку розгляду справ та успішно працюють в умовах навантаження, яке мають.

Отже, Рада керується насамперед принципом доцільності. ВРП відмовляє у відрядженні, якщо:

1) переведення судді позбавить можливості розглядати справи в складі колегії суддів. Переведення одного із суддів суду, де правосуддя фактично здійснюють лише три судді, спричинить неможливість здійснювати правосуддя «в трійці», що призведе до ще більших проблем для громадян, ніж тривале очікування рішення суду;

2) суддя призначений на посаду вперше й термін його призначення добігає кінця. Наприклад, переведення судді, до завершення строку повноважень якого залишилося менше шести місяців, є недоцільним: за 2 місяці до припинення повноважень судді зупиняється автоматичний розподіл справ, ще близько місяця йому потрібно, аби передати свої справи, переїхати та розпочати роботу на новому місці. Тобто залишається приблизно 3 місяці для здійснення правосуддя, тому таке переведення вважаю неефективним;

3) суддя є головуючим у кримінальних справах, які вже розглядаються по суті. Відрядження такого судді перешкоджає здійсненню правосуддя та спричинить затягування розгляду кримінальної справи. Це особливо критично, коли йдеться про тримання особи під вартою, особливо тяжкі злочини, зокрема такі, як вбивство, бандитизм тощо.

Відрядження в наведених випадках неможливе, оскільки суперечить головній меті – забезпеченню доступу громадян до правосуддя. Ми не вирівнюємо навантаження суддів одного суду на шкоду іншому. Крім того, критичне навантаження суддів не виключає потреби в розгляді справ у розумні строки та відповідальність судді за безпідставне затягування судової справи. Звертаю увагу, що відрядження можливе лише за згодою судді до суду аналогічних спеціалізації та рівня. Можливість підвищення судді на посаді, наприклад, перехід із суду першої інстанції до апеляційної, наразі також не реалізується через відсутність ВККСУ.

Наостанок зазначу, нещодавно ВРП оприлюднила статистичний звіт про звільнення суддів, динаміка якого виглядає доволі невтішно – у 2020 році звільнилося на 70 % більше суддів, ніж у 2019 році. Це ще раз підтверджує, що відрядження не в змозі вирішити дану проблему комплексно. Якщо судді продовжать звільнятися, а судова система не поповнюватиметься новими суддями, колапс її неминучий.

У лютому Вища рада правосуддя надала Верховній Раді України позитивний консультативний висновок щодо законопроекту № 3711-д, спрямований на запуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Після проведення низки національних обговорень комітет Верховної Ради з питань правової політики доопрацював даний законопроєкт з урахуванням більшості застережень професійної спільноти. Сподіваюся, ВРУ розгляне його вже найближчим часом.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Визначити статус олігархів пропонує Президент

Опубліковано

on

Президент України Володимир Зеленський запропонував Раді нацбезпеки та Офісу Глави держави у співпраці з Антимонопольним комітетом розробити новий законопроект щодо олігархів.

«Такого в нас в Україні не було. Вважаю, що сьогодні це один з пріоритетів – розробити фундаментальний законопроект про статус олігарха в нашій країні: що буде з такими людьми, які будуть впроваджуватися санкції, як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів. Тому що ми підтримуємо великий бізнес, будь-який бізнес в Україні. А вплив олігархів на Україну – на вибори, на економіку, на закони, на Верховну Раду – цього допустити більше не можна», – прокоментував В. Зеленський.

Читати далі

В Україні

Нотаріально посвідчений договір про відшкодування шкоди в разі ДТП убезпечить від проблем

Опубліковано

on

Нотаріальна палата України підготувала інфографіку про переваги укладення та нотаріального посвідчення договору про відшкодування шкоди в разі ДТП.

Підставою укладання договору є ст. 1187 ЦК України.

Шкода, завдана транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє цим транспортним засобом. Порядок відшкодування матеріальної та моральної шкоди може бути врегульовано шляхом укладення договору про відшкодування шкоди. Нотаріальне посвідчення договору убезпечує сторони від різноманітних проблем.

Договір може містити таку інформацію:

  • ПІБ, РНОКПП, місце проживання сторін;
  • час та місце ДТП;
  • розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу, визначеної за згодою сторін;
  • домовленість про порядок виплати матеріальної шкоди;
  • відомості про відсутність претензій між сторонами за завдану матеріальну шкоду за наслідками ДТП.

Документи, необхідні для оформлення договору:

  • паспорти та РНОКПП сторін;
  • згода другого з подружжя (у разі, якщо постраждалий ТЗ перебуває у спільній власності подружжя).

Переваги укладання та нотаріального посвідчення договору:

  • економія часу та коштів;
  • фіксація відсутності претензій сторін одна до одної;
  • можливе відстрочення чи розстрочення платежу, стягнення грошової компенсації за виконавчим написом нотаріуса – без судового розгляду;
  • гарантія дійсності договору, повна перевірка документів нотаріусом;
  • роз’яснення нотаріусом прав та обов’язків сторін договору;
  • згода чоловік/дружини, що є співвласником;
  • у разі втрати договору – можливо отримати дублікат.
Читати далі

В Україні

Залучених до ЗНО освітян вакцинуватимуть від COVID-19 у першу чергу

Опубліковано

on

Працівників освіти, залучених до проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2021 р., за їхнім бажанням, щеплюватимуть вакциною CoronaVac проти COVID-19 виробництва Sinovac Biotech.

«Проведення зовнішнього незалежного оцінювання з дотриманням заходів безпеки є важливим та необхідним етапом для початку вступної кампанії 2021 року. Дякую своїм колегам з Міністерства охорони здоров’я за те, що підтримали позицію щодо першочергової вакцинації освітян та працівників, які залучені до проведення ЗНО. Хочу наголосити, що вакцинування відбуватиметься добровільно. Наше основне завдання – організація безпечних умов для проходження тестування», – прокоментував Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Зазначається, що працівники освіти, які залучені до ЗНО та мають бажання вакцинуватися, можуть звертатися до структурних підрозділів з питань освіти обласних державних адміністрацій, а вони, у свою чергу, узагальнять списки та передадуть їх регіональним координаторам з вакцинації для подальшого детального планування.

Через 28 днів після щеплення першою дозою працівників сфери освіти, які матимуть бажання щеплюватися, вакцинують другою дозою з тієї ж партії вакцин CoronaVac, тобто за кожною особою, щепленою першою дозою, буде зарезервована друга доза із цієї ж партії.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram