Володіти українською мовою як мовою свого громадянства – обов’язок кожного - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Володіти українською мовою як мовою свого громадянства – обов’язок кожного

Дата публікації:

Конституційний Суд України оприлюднив Рішення № 1-p/2021, яким у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України визнав конституційним Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 р. № 2704–VIII.

Зокрема автори подання зазначали, що окремі норми оспореного Закону «фактично означають дискримінацію російськомовних громадян», обмежують перелік мов корінних народів і національних меншин і визначають «вибіркове використання та вибірковий захист мови одного корінного народу та деяких інших мов національних меншин…» та «…фактично встановлюють пріоритет для використання англійської мови та інших офіційних мов Європейського Союзу».

Читайте також: Президент ветував закон, який порушує принцип незалежності Конституційного Суду

У Рішенні Конституційний Суд України визначив: «<…> українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності.  <…> тому будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад держави, загрожують національній безпеці та самому існуванню державності України».

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Володіти українською мовою як мовою свого громадянства – обов’язок кожного громадянина України, при цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування. Порядок функціонування української мови як державної та її підтримка державою мають поєднуватися із шанобливим ставленням до мов національних меншин, що історично проживають в межах України, та забезпеченням захисту мовних прав осіб, що належать до таких меншин.

Конституційний Суд України встановив, що оспорений Закон не містить приписів, які можуть обмежувати вільний розвиток, використання і захист мов, що мають юридичний статус мов національних меншин (включно з російською), а також тих приписів, що перешкоджали б державі сприяти розвиткові самобутності, зокрема мовної, корінних народів і національних меншин України.

Читайте також: Рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, та ті, що тривають

Законодавче врегулювання, метою якого є утверджувати українську мову як державну, захищає також і демократичний лад нашої держави, а дібрані законодавцем засоби в рамках застосованого в Законі диференційованого підходу є домірними легітимній меті, що її переслідувано в оспореному Законі.

Оспорений Закон є юридичним інструментом подолання наслідків тривалого перебування різних частин України в складі інших держав та загального зросійщення України, яке тривало не одне століття під час перебування України в складі спочатку царської Росії, а згодом СРСР, та є належною юридичною основою для запровадження інституційних механізмів, що забезпечують функціонування української мови як державної з можливістю вживати державою заходів підтримчої дії (affirmative action) на користь української мови, не перешкоджаючи розвиткові, використанню й захистові мов національних меншин України.

Також виходячи з об’єктивного стану, в якому натепер перебуває Україна у зв’язку з військовою агресією з боку Російської Федерації й використанням нею «мовного питання» як одного з інструментів своєї геополітичної експансії, Конституційний Суд України наголосив, що загроза українській мові рівносильно є загрозою національній безпеці України.

Окрім цього, Конституційний Суд України не виявив порушення права законодавчої ініціативи народних депутатів України під час розгляду оспореного Закону на пленарних засіданнях Верховної Ради України та його ухвалення.

В Україні

Освітні інновації втілюватиме МОН разом із Фондом Східної Європи

Опубліковано

on

Міністерство освіти і науки та Міжнародна благодійна організація «Фонд Східна Європа» підписали Меморандум про співпрацю на 7 років.

Читайте також: До цифрової трансформації територіальних громад підключився «U-LEAD з Європою»

«Напрями рівноправного співробітництва охоплюють створення та впровадження освітніх сервісів, підготовку фахівців для національної економіки, розвиток підприємницької освіти, розробку та впровадження інновацій з метою підвищення якості освіти, а також сприяння організації конференцій, візитів, зустрічей, семінарів, тренінгів, фестивалів і виставок з питань співпраці», – повідомили у МОН.

Нагадаємо, корупційні ризики у земельній сфері усуватимуть Мінагрополітики разом із НАЗК.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Роботодавців, у яких працюють іноземці, перевірять Держпраці та ДПС

Опубліковано

on

От

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив Державній службі з питань праці та Державній податковій службі провести перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення роботодавцями, які отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Читайте також: Іноземним студентам спростять працевлаштування

«Перевірка Держпраці та ДПС дозволить забезпечити дотримання прав і соціальних гарантій іноземних громадян, які працюють в Україні, а також припинити зловживання роботодавцями, які сприяють нелегальній міграції. У разі виявлення порушень ми будемо ініціювати перед Державною міграційною службою скасування посвідок на тимчасове проживання іноземцям, які оформили фіктивні трудові контракти з недобросовісними суб’єктами господарювання», – прокоментувала заступник Міністра економіки Світлана Глущенко.

Читати далі

В Україні

Застосунок «Вдома» мають встановлювати невакциновані при перетині держкордону

Опубліковано

on

От

Кабінет Міністрів оновив правила в’їзду в Україну, згідно з якими тепер при перетині державного кордону невакцинованим особам необхідно буде встановити застосунок «Вдома». Інакше громадянам доведеться пройти 14-денну обсервацію, а іноземцям відмовлятимуть у в’їзді.

«Застосунок Вдома змінить свій функціонал – встановлювати його потрібно буде на 72 години, до моменту, поки людина зробить ПЛР-тест чи тест на антиген. Необхідності проходити контроль на основі даних геолокації та розпізнавання обличчя більше не буде», – пояснив Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Читайте також: Нові правила перевезення пасажирів: які документи необхідні?

Після цього впродовж 72 годин особа має зробити ПЛР чи антиген тест, який обов’язково має бути зроблений у лабораторії, що верифікована МОЗ, – у застосунок має підтягнутися негативний результат. Після цього застосунок можна видалити, а у випадку позитивного результату потрібно зателефонувати своєму сімейному лікарю.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Якщо ж особа не зробила тест після перетину кордону, через 72 години застосунок деактивується, а інформація автоматично передається до правоохоронних органів, які вибірково перевірятимуть перебування у місці самоізоляції.

Як інформує МОЗ, відповідні зміни внесено до постанови № 1236, які набирають чинності з моменту офіційної публікації Постанови.

Нагадаємо, у «червоних» регіонах працюватимуть центри вакцинації

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link