Connect with us

В Україні

Впорядкування трудових відносин чи черговий наступ на ФОПів?

Дата публікації:

Сергій КОРНІЄНКО,
партнер TEFFI Law Firm

Українська влада вже тривалий час ініціює дискусії з приводу необхідності детінізації ринку праці. Серед основних чинників, які сприяють діяльності тіньового ринку, називається наявність господарських відносин між компаніями та ФОПами, за якими останні надають оплачувані послуги або виконують роботи за замовленням компаній на систематичній основі. Й хоча такий вид правовідносин не заборонений чинним законодавством України та є елементом побудови взаємовигідних й ефективних умов співпраці між замовником та виконавцем в умовах ринкової економіки, влада вбачає в них «приховане працевлаштування», де ФОПи позбавлені будь-яких соціальних гарантій, наданих найманим працівникам чинним законодавством про працю. 

Можновладці чомусь вважають, що надавши ФОПам статус найманого працівника та наділивши їх правом на отримання соціальних гарантій (більша частина яких, до речі, запроваджена Кодексом законів про працю, який у грудні поточного року буде святкувати своє 50-річчя), вони одразу зроблять їх щасливими та захищеними. Чому державні мужі навіть не допускають думки, що громадянин може свідомо обрати таку форму організації своєї роботи, як ФОП, для того, щоб не зв’язувати себе трудовими відносинами з роботодавцем і не бути постійно залежним від останнього? Чому в сучасному світі, де рівень діджиталізації дозволяє людям ефективно працювати за своїм графіком у будь-якій точці планети, країна в географічному центрі Європи не сприяє такій можливості, а, навпаки, намагається зарегулювати ринок надання послуг та виконання робіт, звузивши його лише до трудових відносин?

Відповідь на це питання є очевидною. У такий спосіб держава намагається просто збільшити податкові надходження за рахунок оподаткування доходу найманих працівників, в яких перетворяться ФОП, що наразі працюють за господарськими договорами. Не секрет, що переважна більшість ФОПів працюють на спрощеній системі оподаткування й сплачують фіксовану суму податків та ЄСВ, розмір яких є значно меншим за оподаткування доходів найманих працівників. Водночас, ключовим у цьому твердженні є слово «сплачують» і це визнають навіть фіскальні органи.

Так, за даними Державної податкової служби України, оприлюдненими в лютому минулого року, у 2019 році платниками єдиного податку, які працюють у формі ФОП, було сплачено 24,95 млрд гривень єдиного податку, що на 25,5% більше, ніж у 2018-му. Цей показник є яскравим прикладом того, що ФОПи – це все ж таки спосіб для держави вивести бізнес з тіні та отримувати податки. Для підтримки такої позитивної динаміки варто просто не заважати своїми діями розвитку вітчизняного мікробізнесу та припинити «наступ» на ФОПів.

Дистанційну роботу депутати прописали в Кодексі законів про працю. Проте держава робить протилежні речі. Підтвердженням цьому є схвалені урядом в лютому поточного року законопроекти для подання в парламент, якими пропонується визначити на законодавчому рівні поняття трудових відносин і встановити ряд ознак таких відносин, а також запровадити особливу форму трудового договору для фрілансерів. Вочевидь, що такі законопроекти спрямовані передусім на боротьбу за ФОПами з ІТ-індустрії, які, зазвичай, співпрацюють із замовниками на підставі господарських, а не трудових договорів.

Напевно, держава вважає, що трансформація господарських відносин у сфері ІТ-індустрії в трудові правовідносини дозволить суттєво наповнити держбюджет за рахунок ПДФО, ЄСВ та воєнного збору. Проте, якщо проаналізувати доступні статистичні дані, то ситуація буде виглядати не такою вже й перспективною.

За даними Держстату станом на 2019 рік в Україні було зареєстровано 190 230 ФОПів у галузі «Інформація та телекомунікації», що становило 12,2% від загальної кількості зареєстрованих ФОПів.

Водночас у той самий період загальна кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання становила 9 145 513 осіб. Це означає, що навіть у випадку працевлаштування 100% зареєстрованих ФОПів, які здійснюють свою діяльність в ІТ-сфері, загальна кількість занятих працівників збільшиться лише на 2% і це навряд чи дозволить державі суттєво збільшити надходження до бюджету за рахунок таких ФОПів.

Натомість, це може стати поштовхом для відтоку IT-кадрів з України, яким, з точки зору сплати податків, стане дешевше жити й працювати за кордоном. Тож, можливо, державі варто відійти від радянської практики «доїти» тих, хто й так платить, а почати по-справжньому лібералізувати ринок праці? Не «заганяти» працівників під роботодавця – бо так зручніше збирати податки, а визнати за громадянами право вести індивідуальну трудову діяльність у той спосіб, який вони вважають за потрібне, запропонувавши при цьому простий та зручний метод оподаткування доходів таких громадян? Отже, бізнес чекає від держави партнерських стосунків. Чи готова влада запропонувати таку можливість у цій каденції?

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

За продаж вибухової речовини військовослужбовця засуджено до 3 років позбавлення волі

Опубліковано

on

За процесуального керівництва Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Краснопільським районним судом Сумської області ухвалено обвинувальний вирок військовослужбовцю однієї з військових частин ЗСУ, дислокованої на Сумщині.

Досудовим розслідуванням установлено, що вказаний солдат-контрактник, проходячи військову службу в Збройних Силах України, незаконно придбав у невстановлений слідством спосіб пластичну вибухову речовину на основі гексогену, вагою понад 6,5 кг та зберігав її за місцем свого проживання. В подальшому підозрюваний збув частину зазначеної вибухової речовини, але був викритий та затриманий правоохоронцями.

Краснопільський районний суд Сумської області погодився з доказами сторони обвинувачення та визнав військовослужбовця винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України.  За незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, обвинуваченого засуджено до 3 років позбавлення волі.

Прес-служба Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону

Читати далі

В Україні

Для боротьби проти рейдерства з використанням держреєстрів створено робочу групу

Опубліковано

on

Нотаріальна палата України повідомляє, що наказом Міністерства юстиції України від 6 квітня 2021 р. № 1259/5 створено Робочу групу з удосконалення законодавства та державних реєстрів з метою запобігання неправомірним рішенням (діям) державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно та бізнесу.

До її складу входять представники Міністерства юстиції України, його профільних департаментів, Нотаріальної палати України, ДП НАІС, ГО «Державні реєстратори», Світового банку в Україні.

Завдання Робочої групи – напрацювати пропозиції та алгоритми удосконалення процесу державної реєстрації з метою запобігання неправомірним рішенням (діям) державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно та бізнесу в реєстрах.

Читати далі

В Україні

До загальнонаціонального локдауну закликає мер Києва

Опубліковано

on

Мер Києва Віталій Кличко звернувся до Уряду невідкладно розглянути питання про запровадження загальнонаціонального локдауну.

«Україна сьогодні – в трійці європейських країн за кількістю хворих за добу і кількістю смертей від COVID-19. Тільки з початку цього місяця, з 1 квітня, в країні померли 3556 людей. У Києві померли – 392 хворих. Це за 9 днів! Така страшна динаміка розповзання вірусу… Скільки ще людей повинні захворіти, скільки померти, щоб Уряд, центральна влада зрозуміли, що потрібні негайні заходи на державному рівні?! Інакше, ще й в умовах відсутності масового вакцинування, країну чекає катастрофа. Тому я звертаюся до Уряду невідкладно розглянути питання про запровадження загальнонаціонального локдауну! Справжнього. З обмеженням пересування між регіонами країни, з контролем за дотриманням суворих правил», – заявив В. Кличко.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram