В Україні
Виборча люстрація. Чи можливе політичне життя без проросійських посіпак у владі?
Представників заборонених в Україні політичних сил може чекати тотальне політичне забуття. УНІАН поцікавився, чи справді проросійських посіпак чекає виборча люстрація, як депутати планують «обійти» неконституційність окремих норм та отримати схвалення ідеї від Заходу?
Як відомо, парламентський комітет з питань організації державної влади та місцевого самоврядування рекомендував народним обранцям підтримати в першому читанні законопроект про заборону брати участь у виборах до Верховної Ради, виборах мерів, сільських голів депутатам від заборонених в Україні політичних сил. Активні політично-юридичні удари по нині заборонених «Опозиційній платформі за життя» та інших проросійських силах в Україні почалися майже на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Наприкінці березня минулого року Рада нацбезпеки та оборони своїм рішенням призупинила їх діяльність на період воєнного стану. «Будь-яка активність політиків, спрямована на розкол чи на колаборацію, не матиме успіху, але отримає жорстку відповідь. А тому РНБО вирішила, враховуючи повномасштабну війну, розв’язану російською федерацією, та зв’язки деяких політичних структур із цією державою: призупиняється будь-яка діяльність низки політичних партій на час воєнного стану», – повідомив 20 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський.
Читайте також: Строки погашення судимості за злочини проти основ національної безпеки планують збільшити
За півроку потому ОПЗЖ, партію Шарія, «Блок Володимира Сальдо», «Наші», Соціалістичну партію та інші було заборонено вже в судовому порядку. Втім народні депутати від ОПЗЖ, хоча й втратили кілька активних «багнетів» через позбавлення їх українського громадянства (Віктор Медведчук, Тарас Козак, Рінат Кузьмін) та відмови від мандату (Наталія Королевська), перетворилися на депутатську групу «Платформа за мир» та продовжили працювати у Верховній Раді. Аналогічні маневри відбувалися й у місцевих радах, адже українське законодавство не передбачає автоматичного припинення повноважень народних обранців та депутатів місцевих рад від заборонених політичних партій.
І лише за рік після вказаного рішення РНБО про призупинення діяльності ряду політсил, за політичну люстрацію їх представників взялися народні депутати. Парламентський комітет з питань організації державної влади рекомендував парламентарям схвалити у першому читанні законопроект про заборону балотуватися до парламенту, місцевих рад, а також мріяти про крісло мера та сільського голови представникам заборонених партій.
Люстрація заборонених партій з антиконституційним присмаком
Яким чином планується запалити таке політичне «червоне світло»? У згаданому законопроекті йдеться про те, що «усі кандидати в народні депутати будуть зобов’язані подати заяви, що претендент на депутатський мандат не був на момент введення в Україні воєнного стану народним депутатом України, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, обраним від партії, діяльність якої заборонена».
Центрвиборчком уповноважений заявити…
Перевіряти, чи правдиву інформацію про себе надали претенденти, законодавець уповноважив Центрвиборчком. Мовляв, якщо комісія виявить, що кандидат у депутати був народним обранцем від ОПЗЖ, партії Шарія чи «соціалістів» (та інших заборонених політичних сил) у період після 24 лютого 2022 року, то його на вибори не пустять. Якщо ж заборонене політичне минуле кандидата випливе вже після реєстрації, то претендент на депутатський мандат достроково зійде з дистанції за рішенням комісії. Аналогічні жорна чекають на претендентів на посади сільських, селищних та міських голів.
Читайте також: За підтримку збройної агресії рф припинятимуть діяльність релігійних організацій
У законопроекті також йдеться (за аналогією із законом про люстрацію), що колишні депутати від ОПЗЖ та інших заборонених партій не зможуть брати участь у зазначених виборах протягом десяти років з дня припинення воєнного стану. Втім очевидно, що на проект чекає корегування. Як зазначила очільниця комітету ВРУ з питань організації державної влади Олена Шуляк, «війна почалася в 2014 році», тож дискусії щодо остаточного переліку осіб, на яких розповсюджуватиметься дія документа, ще тривають.
Крім того, як зазначило в своєму висновку головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради, «передбачені у проекті заборони щодо обрання народними депутатами встановлюють додаткові, не передбачені Конституцією України обмеження конституційного права громадян бути обраними до парламенту України». «Тому існує обґрунтований сумнів щодо відповідності Конституції України передбачених у законопроекті обмежень пасивного виборчого права на парламентських виборах», – підкреслили парламентські юристи.
«Країна повинна очиститися»
Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура в розмові нагадав, що війна з рф триває з 2014 року, відповідно, слід змінити часові рамки політичної люстрації. «Війна в нас почалася в 2014 році. І ми б хотіли з того часу проводити цю політичну люстрацію, аби «регіонали» та інші «діячі», не могли балотуватися. Ми рекомендували парламенту розглянути цей законопроект, далі, думаю, на його базі зможемо напрацювати відповідні пропозиції, аби люди, які мали відношення до заборонених проросійських партій, не могли більше керувати в цій державі – ні в законодавчих, ні у виконавчих органах влади», – зазначив він.
За його словами, схвалення такого документа відповідає запиту суспільства, «і ми повинні його виконати та знайти механізм, який відповідатиме рекомендаціям, які невдовзі ми почуємо від Венеційської комісії».
При цьому парламентар уточнив, що у «членів Венеційської комісії немає такого, щоб вони були категорично проти, аби ця ідея була реалізована». «Я особисто наводив приклади закритих перемовин з членами ЦВК інших країн, які пройшли повоєнні вибори. Там теж ухвалювали аналогічне законодавство, щоб обмежити участь у виборах екстремістських, або заборонених партій… Те, про що йдеться, не є якоюсь новелою. Деякі наші сусідні країни також через це пройшли, але в іншому форматі», – додав Качура. При цьому, на зауваження про невідповідність деяких норм зазначеного законопроекту Основному Закону й можливість оскарження в Конституційному Суді, представник «Слуги народу» зазначив, що «велике питання, чи буде таке подання?». «Те саме говорили про люстрацію, коли в 2014 році її ухвалювали. Казали, що все це скасують, але до сьогоднішнього дня все діє».
Зараз, за словами Качури, м’яч на полі керівників фракцій – вони мають визначити на погоджувальній раді, коли цей законопроект буде розглянуто у першому читанні. «Думаю, з нашого боку буде підтримка, а інші фракції нехай визначаються… Якщо буде розголос та підтримка з боку громадянського суспільства і журналістів, думаю, це почне швидше відбуватися», – зазначив він.
Читайте також: Пов’язані з забороненими політичними партіями особи не зможуть балотуватися на виборах
Та, схоже, великих розбіжностей з цією думкою в парламенті немає. Ухвалення законопроекту про виборчу люстрацію підтримує представник «Європейської солідарності» в комітеті з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Максим Саврасов. В «Батьківщині» документ ще не обговорювали, але нардеп від цієї фракції Іван Крулько в розмові зазначив, що «країна повинна очиститися від тих, хто багато років підтримував політику путіна». «Якщо ми виходимо з такої логіки, то наступні вибори мають проходити під знаком того, що в українському парламенті не може бути представників політичних сил, які можуть вважатися проросійськими», – сказав він.
На думку парламентаря, виборча люстрація заборонених партій – приклад позитивної дискримінації. Ба більше, депутат зауважує, що в разі, якщо оскарження такого закону відбуватиметься в Конституційному Суді, може статися так, що розгляд справи проходитиме вже після виборів.
«І результати виборів, які на той момент вже відбудуться, ніхто не зможе скасувати», – впевнений він.
Неформальне табу
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Володимир Фесенко також зазначає, що ідея виборчої люстрації не нова. «Вона обговорюється із самого початку військових дій після 24 лютого. Є запит громадськості, тому, скоріше за все, або юридично, або неформально буде табу на участь представників ОПЗЖ у майбутніх виборах…», – зазначив він. На його переконання, навіть без спеціальних законів громадськість буде жорстко заперечувати та блокувати участь у виборах представників ОПЗЖ. Тому можлива навіть неформальна домовленість політичних гравців щодо цього питання: вони можуть порадити представникам цієї політсили не брати участь у перших післявоєнних виборах. Особливо, зважаючи, що поле умовного екс-ОПЗЖ – ласий шматок і для потенційно нових проектів, і для нинішньої влади.
Політолог Олег Постернак погоджується, що необхідність виборчої люстрації під час перехідного періоду після війни дійсно існує, з огляду і на запит суспільства, і на інтереси національної безпеки: «Є певний запит на покарання та обмеження для тих осіб, які уособлюють собою проросійські політичні сили за принципом колективної вини. Тому подібна законодавча ініціатива може розраховувати на громадянську підтримку. Суспільство зараз цілком розуміє, що після 2014 року толерантне ставлення до діяльності проросійських антидержавних партій коштувало нам надто дорого. Сьогодні ця ціна вимірюється кількістю загиблих на фронті та в тилу».
Експерт нагадує, що потенційне подання до Конституційного Суду стосовно неконституційності люстраційного законопроекту може надовго зависнути в КСУ. «Річ у тім, що Конституція встановлює вичерпний перелік обмежень пасивного виборчого права під час виборів народних депутатів, і будь-який новий закон, який розширює цей перелік, з високою ймовірністю буде визнаний Конституційним Судом таким, що не відповідає Конституції. Але тут є один важливий нюанс: КСУ може надто довго розглядати це питання (так само, як закон про люстрацію у 2014- му), тому на момент першої повоєнної виборчої кампанії закон може виявитися чинним. А, значить, виборча люстрація має шанс бути застосованою», – зазначає політолог.
За його словами, варто також звернути увагу, що Конституція не встановлює обмеження балотуватися на місцевих виборах, і це може стати «зеленим світлом» для встановлення таких обмежень на рівні закону. Крім того, виборча люстрація не планується щодо членів заборонених партій, чи тих осіб, які колись балотувалися від них, але не були обрані.
Загалом, на переконання політолога, перспективи виборчої люстрації, налаштованість влади йти до кінця в цьому питанні, визначатиме міжнародний чинник. «Наразі в Офісу Президента та монобільшості кристалізується розуміння, що відповідний законопроект не стане суперечливим, резонансним фактором у системі наших відносин, наприклад, з Євросоюзом про членство в ЄС (на тлі переговорів, що, очевидно, стартують цієї осені). Українська влада розраховує, що на Заході актуальне розуміння: наша держава повинна отримати шанс пройти радикальне очищення внутрішнього ландшафту від політичної інфраструктури спецслужб держави-агресора», – підкреслив експерт.
Втім, навіть якщо виборча люстрація запрацює, це не означатиме, що у спецслужб рф не буде інших можливостей маніпулятивного та інформаційного впливу на політичну кон’юнктуру України. І це треба мати на увазі…
Джерело: Юридичний вісник України
