В Україні
Вища рада правосуддя – проти церемоніальної функції у формуванні ВККС
Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок щодо законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 3711, який надійшов із Комітету Верховної Ради України з питань правової політики як доопрацьований.
На думку ВРП, більшість у складі ВККСУ мають становити судді.
Законопроектом передбачено, що Конкурсна комісія для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ затверджує Регламент роботи Комісії, положення про конкурс на зайняття посади члена ВККСУ, документи, які визначають методологію оцінювання компетентності та доброчесності кандидатів, та інші нормативні документи.
ВРП наголошує, що практично автономний статус Конкурсної комісії в редакції законопроекту наділяє її ознаками окремого суб’єкта владних повноважень у системі правосуддя.
Також проектом передбачено, що призначення на посаду члена ВККСУ здійснюється Вищою радою правосуддя на основі протоколу засідання Конкурсної комісії за результатами конкурсу. Водночас не визначена можливість ВРП як колегіального органу ухвалювати інші рішення, зокрема коли переможець конкурсу відмовився від зайняття посади тощо. Це фактично не дає змоги ВРП реалізувати свої конституційні повноваження як органу суддівського врядування та робить її участь у формуванні ВККСУ формальною.
ВРП звертає увагу, що Конкурсна комісія, до якої входитимуть, у тому числі, міжнародні експерти, є самостійним суб’єктом добору членів ВККСУ, що не відповідає міжнародним рекомендаціям. Роль ВРП зводиться лише до «церемоніальної функції» призначення відібраних Конкурсною комісією кандидатів.
Положення законопроекту про участь міжнародних експертів у формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на переконання ВРП, порушують основоположні конституційні принципи державотворення, адже Конституція України не передбачає можливості обмеження державного суверенітету чи зміни способу реалізації громадянами народовладдя шляхом делегування владних повноважень іноземним організаціям та громадянам. Міжнародні партнери можуть виконувати виключно дорадчу функцію у формуванні державних органів.
Також, на думку ВРП, потребує уточнення положення про можливість/неможливість призначити членом ВККСУ особу, яка раніше вже була членом Комісії.
Щодо передбаченого законопроектом права Конкурсної комісії та її секретаріату звертатися до будь-якої юридичної особи, державного органу чи органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації з метою перевірки кандидатів на посаду члена ВККСУ Вища рада правосуддя вважає за необхідне зазначити, що дані повинні використовуватись Конкурсною комісією тільки тоді, коли вони надходять із підтверджених джерел та ґрунтуються на фактах.
За умови врахування висловлених у консультативному висновку застережень та зауважень ВРП в цілому підтримує зазначений законопроект.
В Україні
Чи достатньо захищені персональні дані українців?
Олександр ВАХОВСЬКИЙ, експерт фінансової та страхової галузі
Чотирнадцятого січня невідомий намагався продати дані близько 2-х мільйонів українців, які він, нібито, отримав після зламу сервісу «Дія». Думаю, багато хто читав це повідомлення в інтернет-мережі.
Кібербезпека є важливою частиною інформаційної безпеки, адже це один фронт, який розгортається вже в інтернет-просторі. І мова зараз не про диванних воїнів у коментарях, а про безпеку порталів державних установ, інфраструктури, банків, врешті — про наші персональні дані. Звісно, важливо йти в ногу з часом, розвивати технології в своїй державі та запускати такі прогресивні, на перший погляд, сервіси, як «Дія». Проте наскільки ж досконала ця «держава в смартфоні» з огляду на захист даних? Тим більше, що немає жодної офіційно підтвердженої інформації, що «Дія» пройшла необхідні перевірки. І от днями, як уже було сказано, на одному з форумів невідомий користувач намагався продати дані двох мільйонів українців, які, нібито, зберігались у сервісі «Дія». Закордонні паспорти, водійські посвідчення, сертифікати і навіть фото ID-карток — це все 20 Гб інформації, які було оцінено в 15 тисяч доларів.
Читайте також: В уряді пропонують розкрити персональні дані про сплату податків
Опісля Міністерство цифрової трансформації бадьоро запевнило — жодного зливу даних не було, це все фейки та елементи гібридної війни. Натомість деякі джерела стверджують, що не все так однозначно і всередині відомства ще повним ходом йде з’ясування всіх обставин. На рівні звичайного спостерігача не важко помітити, що структура даних дуже схожа на ту, яка є в «Дії». У злитих даних знайшли навіть заявки «єМалятко», які подаються через портал. Крім того, «Дія» присвоює кожному користувачеві багатозначний індивідуальний ідентифікатор. Ідентичну за структурою інформацію виявили кіберексперти у злитих даних.
Усі ці факти змушують засумніватися в захищеності даних українців. Тим більше, якщо держава збирається інтегрувати в «Дію» нові дані та послуги, а в оглядному майбутньому навіть проводити волевиявлення в такому форматі. До того ж, такі приклади вже є в Країнах Балтії. Однак там навіть встигли вже відмовитися від такої практики — якраз через загрозу втручання в систему та безпеку даних.
Читайте також: Чи справді ваші дані персональні? Чому в Україні недосконала політика захисту персональних даних та що з цим робити?
Цифровізація держави, її послуг та систем — це, однозначно, зручно і в ногу з часом, проте — це ще один можливий фронт, підготовку та вишкіл до якого Україні ще потрібно пройти.
Джерело: Юридичний вісник України
В Україні
Презентовано державну топографічну карту масштабу 1:50 000
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
презентувала Основну державну топографічну карту масштабу 1:50 000 на територію України.
Наразі тривають роботи по усуненню виявлених неточностей карти, а з матеріалами онлайн презентації можна ознайомитись за посиланням.
Нагадаємо, забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки на час консервації земель
В Україні
«НАТО плюс»: чи посилить Україну новий статус?
Як відомо, в розпал перемовин НАТО з Росією республіканці з Палати представників Конгресу США запропонували визнати Україну країною «НАТО плюс». Ми вирішили розібратися, про що йдеться в цій ініціативі, що такий статус дає Україні та які перспективи підтримки цієї ідеї?
Якщо аналізувати ситуацію, то дедалі очевиднішою метою РФ на даному етапі стає не наступ на Україну, а послаблення всієї Європи. Доказом цього є те, що війська біля українських кордонів використовуються як ключовий важіль шантажу, а абсурдний ультиматум — як casus belli, тобто штучний привід для початку війни (в даному випадку, посилення агресії РФ проти України навіть до повномасштабного вторгнення).
Читайте також: Українці за вступ до ЄС і НАТО
Минулий дипломатичний тиждень в Європі завершився без результативно. Де б не зустрічалися представники США й Росії — в Женеві, Брюсселі чи Відні, тет-а-тет або на майданчиках НАТО чи ОБСЄ — світ лише переконується, що діалог з країною-агресором, як, власне, і перемовини з терористами, вести не варто. Водночас про марність переговорів наразі не йдеться, адже самодискредитація РФ з відвертим хамством у заявах та абсурдними вимогами до Альянсу лише укріпила підтримку України з боку країн-членів НАТО. Зокрема, генсек НАТО Йенс Столтенберг на останній прес-конференції фактично назвав Росію окупантом, вказавши, що це Росія «окупувала Крим та Донбас» і саме від неї «йде загроза».
Американські законопроекти на користь України
Урвався терпець і в Сполучених Штатів. Адже спочатку Кремль шантажем примусив президента США зустрітися з Путіним, який вимагав «гарантій безпеки» та погрожував «військовою відповіддю», а потім все одно відмовився обговорювати в Женеві питання щодо ракет. Тож не можна виключати, що в США дійшли розуміння: настав час відповісти на ультиматум Росії та врівноважити позиції Заходу. При цьому заспокоювати агресора доведеться вже не погрозами про «страшні наслідки», а реальними кроками.
Читайте також: Підтримка населення щодо членства України в НАТО зростає, а найбільше турбує українців стан економіки – нове опитування МРІ
Саме їх, вочевидь, і здійснили члени Конгресу США, які в самий розпал дипломатичного тижня внесли на підтримку України одразу кілька важливих законопроектів. «Я би розглядав внесення цих проектів як підтримання переговорної позиції США минулого тижня. Окрім того, дійсно є законодавці, які переймаються Україною, тобто ці законопроекти є напрацюванням законодавців та Білого дому», — говорить політолог-американіст Владислав Фарапонов.
Зокрема, закономірною реакцією на зустріч у Женеві стали останні два Білі, представлені у Верхній палаті американського Сенату 12—13 січня. Обидва вони стосуються прискорення надання безпекової допомоги Україні та введення санкцій проти Росії. Так, сенатор-республіканець Марко Рубіо запропонував проект № 3513 «Про введення санкцій проти РФ на випадок порушення територіальної цілісності України». А сенатор від демократів Роберт Менендес вніс проект закону № 3488 «Про протидію агресії РФ проти України та східноєвропейських союзників», яким пропонує ввести санкції особисто проти російського президента Володимира Путіна, його оточення та банківських установ РФ. Також резонансу набув Біль, внесений 10 січня республіканцем Палати представників із міжнародних справ Майклом Макколом, який запропонував надати Україні допомогу та визнати її країною в статусі «НАТО плюс».
Новий можливий статус нашої країни
Законопроект Маккола про «Гарантування української незалежності через підсилення її оборони» № 6367 став відомим під назвою GUARD (з англійської — Захист). Саме це слово складають в абревіатурі перші літери з назви документу: «Guaranteeing Ukrainian Autonomy by Reinforcing its Defense». Викладений на 44-х сторінках, він передбачає посилення України на всіх стратегічних напрямках. Найважливіші статті цієї ініціативи стосуються підтримки України в сфері озброєння. «Цей законопроект суттєво збільшить фінансування поставок допомоги Україні, зокрема протиповітряної та протикорабельної зброї, яка необхідна для стримування Росії. Він також чітко дає зрозуміти, що вимоги Путіна, такі, як право вето на вступ країн до НАТО і мораторій на розгортання ракет середньої дальності в Європі, неприйнятні та суперечать інтересам національної безпеки США», — зазначає республіканець Майк Роджерс.
У цьому контексті американці вважають не зайвим надати Україні ще один особливий статус. «Визначення України членом спільноти держав «НАТО плюс», до якої нині входять Японія, Австралія, Республіка Корея, Ізраїль та Нова Зеландія», — йдеться в тексті законопроекту. Мовляв, він забезпечить прискорений продаж деяких американських оборонних товарів і послуг. За його словами, також серед ключових блоків — політична підтримка, зокрема в сфері зовнішньої політики. «Йдеться про наполягання на призначенні посла США в Україні. Також передбачається виділення коштів у розмірі 50 мільйонів доларів на підтримку реформ та підсилення таких інституцій, як НАБУ. Очевидно, йдеться про позицію Конгресу про те, що українська влада має виконати всі зобов’язання, взяті нею раніше», — зазначив екс-посол України в США В. Чалий. І ще одне — згідно з цим документом, буде ініційовано перевірку, за підсумками якої Росію можуть оголосити спонсором тероризму.
До чого тут НАТО?
Експерти не виключають, що законопроект про статус «НАТО плюс» є законодавчою хитрістю конгресменів, які хотіли б оголосити Україну основним союзником США поза НАТО (але такий статус не надається за ініціативою Конгресу США). «Є формати співпраці США з країнами, які не є членами НАТО, але союзники Америки поза НАТО (Major non-NATO ally), який передбачає якісно інший рівень військово-технічної, економічної співпраці тощо, — пояснює Владислав Фарапонов. — Але оскільки такий статус згідно із законодавством надає президент (за 30 днів сповіщає Конгрес про такий намір), то конгресмени не можуть це назвати саме так. Але за змістом — це одне й те саме. Тобто Україну прирівнюють до mnna status. Це американська юридична новація».
У документі підкреслено, що цим статусом США поглиблює співпрацю з країною, яка прагне стати частиною Північноатлантичного альянсу: «Застосування та виконання положень закону щодо України: протягом п’ятирічного періоду, починаючи з дати введення в дію цього Акту, на підтримку США прагнень України до НАТО, у тому числі шляхом роботи над Планом дій щодо членства, або поки Україна не здає на зберігання свій документ про приєднання до Північноатлантичного договору в Державному департаменті у Вашингтоні, вона буде розглядатися як країна, зазначена в положеннях закону».
Утім, стосовно цього нового формату співпраці зі США в експертів є й застереження. «У мене є деякі сумніви, що подібний формат може підходити Україні, бо, в принципі, це може бути заміною членства. І тоді «НАТО плюс» дозволить лише поглиблювати співпрацю між НАТО та Україною, але він не містить у собі виконання статті 5 Вашингтонського договору, тобто колективної оборони НАТО. Таким чином, мені здається, що для України цього замало», — говорить керівник аналітичної групи «Да Вінчі» Анатолій Баронін.
Попри те, що євроатлантичний курс вже закріплено в Конституції України, чи не буде отримання статусу «НАТО плюс» помилкою, і Україна вже не отримає членства в Альянсі ніколи? На думку голови Громадської Ліги «Україна—НАТО» Сергія Джержа, така форма співпраці, з одного боку, дійсно може оминати фактор набуття членства, а з іншого може об’єднати країни НАТО на підтримку України. Принаймні, зменшить кількість скептиків.
Анастасія СВІТЛЕВСЬКА,
журналістка
Джерело: Юридичний вісник України
-
Законодавство4 дні тому14 спеціальностей та 6 професій, які потребують військового обліку жінок
-
В Україні3 дні томуУ 5-11 класах рекомендовано дистанційне навчання
-
В Україні4 дні томуУ закладах освіти з’являться «вихователі з безпеки»
-
Законодавство5 днів томуПонад 27 000 грн зарплати отримуватимуть працівники апарату суду
-
Законодавство14 години томуМедсестри в закладах освіти мають отримувати не менше 13 500 грн
-
В Україні5 днів томуВиплату медикам підвищеної зарплати перевірятиме Держаудитслужба
