В Україні
Юристи на війні: боротьба на двох фронтах
На війні немає професій. Всі стають воїнами — кожен на своєму фронті.
Асоціація правників України поспілкувалася з правниками з різних куточків України, які свідомо вирішили взяти до рук зброю та піти на службу, правниками, які відчули жагу до волонтерства і захищають країну всіма можливими способами.
Петро Поляк, старший партнер АО «Поляк і партнери», м. Чернівці
Співорганізатор волонтерського хабу
«Ми надаємо допомогу по всій території України. Через наш волонтерський центр перейшло більше 1 тис. тонн допомоги продуктів, засобів гігієни, речей, одягу з Європи.
Ми не припинили займатися наданням юридичної допомоги. Перше завдання — це зберегти фірму і забезпечити роботою та зарплатою працівників, а друге — зберегти виробництво юридичної професії та сплачувати податки.
Я не маю військової спеціальності, я не артилерист і не танкіст, але вирішив займатися тим, чим вмію — організацією процесів. У мене ніколи не було такого досвіду, та й навіть думок. Власне, поняття «волонтер» — закордонне, українське визначення — «доброволець». Ми справді добровольці за покликом серця! Коли я бачу на фотозвітах емоції людей, котрі отримали допомогу, це надихає!
Не хочу жити вчорашнім, хочу жити тим, що буде завтра. А для цього треба працювати, не падати духом і робити навіть більше того, що ти робив у повсякденному житті. Ця мобілізація має бути і фізична, і духовна».
Роман Титикало, адвокат, партнер ЮК MORIS
Рядовий солдат, доброволець територіальної оборони, служить у добровольчому формуванні № 1 територіальної громади м. Васильків «СКІФ» при військовій частині А7301 (Київська область)
«Для мене рішення іти у військкомат та просити зброю було очевидне, і я це особливо не обдумував, тому я для себе вирішив, що довезу родину в безпечне місце та буду одразу повертатись до Києва. Я не мав військового досвіду, у війську не служив та розумів, що я не потрапляю ні в перший, ні в другий мобілізаційний резерв. Зв’язався з друзями і дізнався, що вони організовують батальйон територіальної оборони «СКІФ», тож одразу долучився до його роботи. З 2014 року багато волонтерив, їздив на Схід, тому в тому, що таке війна, розуміюсь.
Оскільки бойові дії змістилися на схід та південь, наразі більше займаюся гуманітарними питаннями для регіонів, що постраждали, та допомагаю укомплектувати наших бійців, які переходять в ЗСУ та збираються їхати на фронт. Працюємо з волонтерами з різних країн і медиками.
До цього я не служив в армії і не був у війську. Мотивація єдина — захист Батьківщини, адже для мене очевидно, що це напад не лише з метою ліквідувати Президента України, а знищити Україну як державу, а українців — як націю».
Ярослав Петров, партнер Asters
Волонтер, очолив волонтерську групу по напряму переселенців в Asters
«З самого початку війни контактував із великою кількістю клієнтів та колег із інших країн із запитами про донати для ЗСУ, гуманітарну допомогу, а також щодо можливостей із розселенням наших колег, їх близьких і клієнтів за кордоном. Багато іноземних колег висловили бажання допомогти із житлом. Вони приймали в гості до себе або допомагали із пошуком вільного житла. Додаткового до роботи у волонтерській групі в Asters я координую гуманітарну ініціативу «Підтримка бізнесу» в межах Львівської обласної військової адміністрації (ЛОВА). В цю групу входять представники бізнесу з різних напрямів, і ми опрацьовуємо нагальні запити від ЛОВА. Завдяки великій кількості контактів за кордоном у мене є можливість розповсюджувати ці запити серед клієнтів та юристів в інших країнах. І дуже приємно, що багато колег за кордоном відгукуються та допомагають».
Олександр Кадієвський, адвокат, м. Краматорськ, Донецька область
Волонтер на Донбасі
«Сьогодні я там, де можу бути справді корисним, бо для мене це дуже важливо.
Для мене війна триває вже вісім років, і моя волонтерська діяльність була розпочата ще в далекому 2014 році, коли я зосередив свою роботу на захисті прав ВПО та комбатантів. Всі ці роки основним напрямом моєї роботи був захист прав переселенців, військовослужбовців ЗСУ та добробатів. Проте вибухи 24 лютого 2022 року змінили життя кожного з нас, і тепер моя діяльність зосереджена на гуманітарній допомозі військовослужбовцям — це амуніція, засоби гігієни, продукти першої необхідності та харчування. Чому саме так? Бо поки наші бійці прикривають наш спокій на передовій, ми маємо закривати їх потреби в тилу. За останні вісім років життя звело мене з сотнями військовослужбовців, які і сьогодні боронять нашу Україну. Багато хто з них перейшов з категорії «підзахисних» до друзів, тож я з перших вуст знаю про їх нагальні потреби.
Завдяки тому, що маю колег і друзів по всій території України, було легко побудувати логістику з містами Західної України та ще легше знайти однодумців, які готові сьогодні допомагати тим, хто цього потребує. Я займаюся збором потреб і доставкою гуманітарної допомоги, організацією евакуації мирного населення в безпечніші регіони.
І звичайно, продовжую працювати за фахом — надавати юридичну допомогу тим, кого війна загнала в глухий кут. Здебільшого, це юридична допомога для ВПО, які приїжджають у Краматорськ з інших міст, та жителів Донецької області».
Роман Чумак, член Ради Відділення АПУ в Харківській області, керуючий партнер АО «ЮК «АРЕС»
Волонтер у благодійній організації ДОЛОНЬКИ-ЮА
«Війна кардинально змінила мій формат життя, як і більшості українців, думаю. Зараз займаюся координацією доставки гуманітарної допомоги із сусідніх держав та західних регіонів України та її розподіленням по Харкову та області. Здебільшого, ми забезпечуємо ліками та медичним обладнанням.
У перші дні я абсолютно точно розумів, що залишатимусь у Харкові. Бажання робити щось корисне та допомагати тим, хто не може впоратися в цей час сам, стало основною мотивацією. В перші дні ми разом із моїм науковим керівником завантажували пісок та робили укріплення ОДА. Потім я допомагав людям дістатися на вокзал для евакуації. Бажання діяти було величезним, тож я звернувся із заявкою до Червоного Хреста. Відповіді від них не отримав, тому невдовзі приєднався до організованої моїми клієнтами благодійної організації. Наразі паралельно працюю як з ними, так і забезпечую надходження вантажів завдяки особистим контактам.
Спостерігаю, як лідери думок та інфлюенсери наразі активно очолили певні волонтерські напрями, і це надихає. Тож переконаний, що Асоціація правників України, маючи значний лідерський потенціал, зокрема і в регіонах, має теж показувати подібний приклад для нашої спільноти. Вважаю, що варто підсвічувати такі історії, адже лідерство особливо актуальне в критичний для країни час. Впевнений, що особисті історії можуть надихнути людей навколо, допомогти опанувати паніку та відшукати своє місце серед безмежних можливостей бути корисними».
