В Україні
Забезпечення економічної безпеки країни
Володимир ТКАЧЕНКО,
начальник Головного управління боротьби з фінансовими злочинами ДФС України
Про реформу системи БЕБ і наші очікування від усього цього
У 2020—2021 роках в країні нарешті почалася реформа системи забезпечення економічної безпеки. Найважливішим її пунктом стало ухвалення Закону «Про Бюро економічної безпеки України» на початку цього року. Водночас із запуском БЕБ буде ліквідована Державна фіскальна служба, яка після реорганізації, коли зі складу ДФС були виділені податкова та митна служби, виконує функції податкової міліції. Фактично запуск БЕБ означає фундаментальне переналаштування роботи з протидії економічним правопорушенням в Україні. Але по все це по черзі.
Читайте також: Премії працівникам Бюро економічної безпеки не мають перевищувати 30 % окладу
Усі останні роки на адресу податкової міліції періодично звучали звинувачення у здійсненні силового тиску на підприємницьке середовище. Дійсно, проблема тиску на бізнес і сьогодні залишається однією з найгостріших для України, стримуючи інвестиційну активність та підвищуючи трансакційні витрати в масштабах національної економіки. У владних та бізнесових колах та в експертному середовищі вже давно визнавали, що модель правоохоронної роботи, яка базується на жорсткому фіскальному тиску на суб’єктів господарювання, вичерпала себе й шукали механізми розв’язання даної проблеми та покращення бізнес-клімату в країні. Так, у 2019 році, з початку роботи Верховної Ради IX скликання, було зареєстровано законопроект «Про Бюро фінансових розслідувань», проте його так і не було винесено на розгляд до сесійної зали. Зрештою, у 2021 році законодавець, виходячи з необхідності кардинально змінити парадигму взаємовідносин між владою та бізнесом, прийняв рішення про створення БЕБ. Нерідко в мережі зустрічаються спекуляції та стереотипи щодо майбутньої роботи бюро, тому розберемо детальніше.
Запуск БЕБ ознаменує те, що функцію розслідування економічних злочинів втрачають правоохоронці в особі Національної поліції, ДБР, СБУ, а податкова міліція взагалі ліквідується. Вказані функції концентруються у Бюро економічної безпеки, а основним принципом роботи органу стане превенція економічних правопорушень завдяки аналітиці, а не реагування на їх наслідки постфактум. Тобто вектор роботи БЕБ буде задавати аналітик, який надаватиме на тактичному рівні рекомендації детективам, здійснюватиме кримінальний аналіз і фінансову розвідку, а на стратегічному — готуватиме для органів державної влади рекомендації та пропозиції із вдосконалення законодавчої бази та регуляторного середовища.
Читайте також: Утворено 23 управління Бюро економічної безпеки
Конкретний приклад. Скажімо, існує схема ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання, якою користується 100 підприємств. Якщо раніше правоохоронці приходили з обшуками до всіх 100 підприємств, то БЕБ збиратиме докази в безконтактний спосіб та ліквідовуватиме саме схему, не влаштовуючи обшуки й не блокуючи діяльність суб’єктів господарювання. Відповідно, інституційні засади роботи БЕБ створюють механізми захисту легального бізнесу від силового тиску. Крім того, аналітична функція БЕБ буде спрямована на викорінення подібних кримінальних проявів як системи, тому бюро розроблятиме для державних інституцій висновки про необхідність усунення законодавчих прогалин, існування яких призводить до можливості створення та застосування на практиці схем ухилення від сплати податків.
Саме таку модель роботи із забезпечення економічної безпеки застосовують у найбільш розвинутих країнах світу. Зазначу, що на БЕБ буде покладена також функція мінімізації проявів транскордонної економічної злочинності (контрабанда, відмивання грошей, кіберзлочинність), тому Бюро економічної безпеки перебуватиме в тісній співпраці з міжнародними партнерами, що дасть змогу підвищувати кваліфікацію співробітників БЕБ та переймати досвід колег з-за кордону. Важливою складовою стане також налагодження постійного обміну інформацією між Бюро економічної безпеки та Європолом і відповідними структурами сусідніх країн, які протидіють фінансово-економічним правопорушенням.
Читайте також: Кримінальні справи Державної фіскальної служби передають Бюро економічної безпеки
Як планується, запрацювати БЕБ має вже наприкінці листопада. До цього часу, окрім необхідності прийняти ряд законодавчих актів (зокрема, законопроекту № 3959-1), потрібно провести конкурси із зайняття щонайменше 30% вакантних посад у центральному апараті бюро, що дозволить одночасно запустити аналітичну та правоохоронну функцію БЕБ. Вимоги до потенційних претендентів на зайняття вакантних посад у БЕБ за конкурсною процедурою уже відомі, проте, на мою думку, «кістяк» бюро мають складати кадри, які мають досвід протидії правопорушенням у сфері економіки та фінансів. На жаль, в Україні мали місце випадки, коли новостворені державні органи комплектувалися переважно кадрами без відповідного досвіду роботи, що потім вимагало часу та бюджетних ресурсів для виправлення допущених помилок. На БЕБ покладаються великі сподівання бізнесу та громадськості, а тому потрібно ретельно проаналізувати досвід запуску держорганів «з нуля» в попередні роки.
Загалом створення Бюро економічної безпеки відкриває вікно можливостей для пришвидшення економічного зростання та підвищення ділової активності в Україні. Від запуску БЕБ мають виграти усі зацікавлені сторони: легальний бізнес, для якого будуть мінімізовані ризики діяльності, держава, яка матиме інструмент забезпечення власних інтересів у сфері економічної безпеки, а також суспільство загалом — завдяки зростанню економіки та підвищенню соціальних стандартів. Кредит довіри, наявний наразі у БЕБ, важливо конвертувати у принципово нову систему взаємодії між владою та бізнесом.
Джерело: Юридичний вісник України
