Забуте підприємництво. Дещо про заробітчан, бізнес і національну ідею

Будь-яка європейська держава важливою складовою своєї політики щодо підприємництва закладає умови прихильного ставлення до соціального капіталу, власне до тих людей, які створюють валовий продукт та товарні послуги. Європейські експерти дійшли висновку, що навіть хвиля мігрантів здатна принести економіці користь за умови навченості їх бізнесу й цивілізованої підприємницької сумлінності.

Рівно двадцять років тому в Україні було офіційно встановлено свято — День підприємця, яке відзначається, як відомо, в першу неділю вересня. Воно визначено Указом Президента No 1110/98 від 05.10.1998 р., що вказує на важливу роль, яку відіграє цей сектор економіки у формуванні нового економічного ладу, розвитку демократії та громадянського суспільства. В цьому році День підприємця України припав на 2 вересня і пройшов напрочуд скромно. Хоча на сьогодні в Україні є майже півтора мільйона суб’єктів підприємництва, що зареєстровані у відповідному реєстрі і ведуть свій бізнес, створюючи національний продукт, кількісні показники якого рік у рік зростають. Проте ці темпи зростання бажають бути кращими. Немає чого приховувати, в останні роки багато підприємців перевели свій бізнес в інші країни, в основному в Польщу, Чехію і Словаччину, а дехто — й у дальнє зарубіжжя. Бо умови ведення власного, в основному родинного, бізнесу там є набагато комфортнішими. Мова про реєстрацію бізнесу, можливості чистоти прибутку, страхування, легалізації праці, безпеки, судового та позасудового захисту тощо. У закордонні все це є більш чітким, зрозумілим і привабливішим. Тому цілими родинами їдуть підприємці, власне прості громадяни, лишаючи дітей на догляд старих батьків. Лише за цей рік вони переказали вже понад 4 мільярди доларів своїм родинам із зарубіжжя. Простий приклад: колишня квітуча київська книжкова біржа під назвою «Петрівка» на сьогодні змінилася за кількісним і професійним складом майже наполовину, адже значна частина підприємців з неї відбула за адресами, де заробляти є більше можливостей. І такі «петрівки» є практично в кожному великому місті чи невеличкому містечку.

Так, дрібний бізнес, власне вітчизняні підприємці не є виключенням із того правила, що бізнес загалом — космополітичний і не боїться зміни адреси свого заробляння. На жаль, українська національна ідея виявилася лише гарною мрією, бо вона не приваблює практичних людей. Та й владі, здається, байдуже до підприємництва. Так, відкриваючи чергову парламентську сесію, голова Верховної Ради Андрій Парубій запевнив, що, крім іншого, нинішня осінь — це період шансів і вікно можливостей. «Я впевнений, що відчуття відповідальності, інтереси держави в більшості депутатів будуть на першому місці. Ми зможемо працювати системно, планово й результативно», — заявив спікер парламенту, зазначивши, що на порядку денному Ради цієї осені стоять питання нацбезпеки, підтримки Збройних сил та зближення з НАТО. «Я наголошую, що підтримую пропозиції про закріплення євроатлантичного напряму в Конституції, вони важливі і по формі, і по змісту», — додав А. Парубій. Також, за його словами, важливими питаннями найближчого часу стануть питання ухвалення бюджету на 2019 рік, Виборчого кодексу, зміна складу Центральної виборчої комісії. Про бізнес, підприємництво, умови і можливості заробляння громадянами, соціальні стандарти, стабільну валюту й зниження кредитної ставки тощо — ані слова. Це означає, що катастрофічна ситуація із виїздом українців за кордон ВРУ не цікавить і депутати не бажають щось тут змінювати.

А тим часом, як зазначив міністр закордонних справ Павло Клімкін, приблизно 1 мільйон українців виїжджають щороку з країни. «І ми вважаємо, що, на жаль, ця негативна тенденція найближчим часом збережеться», — наголосив глава МЗС. Корінна причина виїзду українців у закордоння — це відсутність можливостей для заробітку на своїй землі, а ще — нестабільний курс гривні, яка «впала» за останні чотири роки в понад три рази. Жодна національна економіка світу такого б не витримала. І наша економіка тут не виключення, адже погіршення курсу національної валюти сприяє розвитку виключно монополістичного бізнесу й завалює дрібний та середній бізнес. Це доведено досвідом усіх попередніх часів. І навіть війна на сході держави не може бути виправданням. Тож, якщо ситуація не зміниться, то замість національної економіки будемо мати честь «приймати» економіку закордонну, економіку конфіската і тому подібне. Відтак завдання влади «лікувати» всіма можливими засобами й ресурсами ситуацію в підприємництві. А бізнес і підприємництво, це, в першу чергу, свобода і вільний вибір праці, життєвих стандартів, благополуччя й захисту, що є споконвічною національною ідеєю українців. Саме про таке свято ми й мріяли. І до цього треба йти, чого б це нам не коштувало.

Віктор Ковальський

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути