Залишки освітньої субвенції МОН радить витратити на зарплату педагогів та матбазу - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Залишки освітньої субвенції МОН радить витратити на зарплату педагогів та матбазу

Дата публікації:

Міністерство освіти і науки опублікувало лист із роз’ясненням щодо використання залишків коштів за освітньою субвенцією, яким рекомендувало засновникам закладів освіти провести ґрунтовний аналіз поточного стану матеріально-технічної бази та спрямувати залишки коштів за освітньою субвенцією, що утворилися на рахунках місцевих бюджетів станом на 1 січня 2021 р. та/або були перераховані на рахунки територіальних громад з районних бюджетів у поточному році, на оплату праці педагогічних працівників та оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти.

Читайте також: Майже на 7 млрд грн не використано коштів освітньої субвенції

Механізм використання у 2021 р. та наступних бюджетних періодах коштів освітньої субвенції врегульовано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 928-р.

Так, цьогоріч та в наступних бюджетних періодах розпорядники коштів освітньої субвенції мають забезпечити проведення процедур закупівель згідно з відповідними Переліками погоджених пропозицій держадміністрацій, затверджених наказами МОН у 2020 році. Зміна погоджених переліків обладнання та/чи закладів освіти, на які відповідно до наказів МОН мають бути спрямовані кошти освітньої субвенції, не допускається.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Залишки освітньої субвенції підуть на придбання обладнання для їдалень і навчальних кабінетів

Отже, залишки коштів за освітньою субвенцією, зекономлені внаслідок проведення процедур закупівель, спрямовуються на придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) таких закладів освіти:

  • опорні заклади загальної середньої освіти з кількістю учнів (без урахування їх кількості у філіях) не менш ніж 200 осіб та їх філій;
  • заклади загальної середньої освіти з кількістю учнів щонайменше 400 осіб;
  • заклади загальної середньої освіти, фінансування яких здійснюється з обласного бюджету;
  • заклади загальної середньої освіти, розташованих у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, з кількістю учнів щонайменше 100 осіб.

Використання освітньої субвенції на придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів освіти здійснюються на засадах співфінансування. Обов’язковою умовою фінансування за рахунок освітньої субвенції є попереднє спрямування коштів місцевих бюджетів за цільовим призначенням.

Водночас за кошти субвенції не може здійснюватися придбання меблів, посуду та інших предметів, що не належать до технологічного обладнання, яке необхідно для організації харчування в закладах загальної середньої освіти.

Читайте також: Нові вимоги до створення комунального ліцею

Залишки коштів за освітньою субвенцією, зекономлені внаслідок проведення процедур закупівель, спрямовуються на оснащення навчальних кабінетів таких закладів освіти:

  • заклади спеціалізованої освіти наукового профілю;
  • заклади загальної середньої освіти з кількістю учнів у 5-11 класах 600 і більше;
  • опорні заклади загальної середньої освіти з кількістю учнів у 5-11 класах 200 і більше;
  • заклади професійної (професійно-технічної) освіти з кількістю учнів, які здобувають повну загальну середню освіту, 400 і більше.

Держадміністрації здійснюють придбання обладнання для навчальних кабінетів шляхом централізованої закупівлі та забезпечують його постачання до закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти.

У разі закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів відповідні видатки розвитку можуть бути спрямовані на видатки споживання.

Такий механізм дозволяє держадміністраціям ефективно та в повному обсязі використати залишки коштів за освітньою субвенцією.

Щодо використання у 2021 р. залишків коштів за освітньою субвенцією на закупівлю шкільних автобусів, у тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими освітніми потребами, МОН наголосило на необхідності неухильного дотримання вимог Національного стандарту України ДСТУ 7013:2009 «Автобус спеціалізований для перевезення школярів. Технічні вимоги».

Також станом на 1 липня 2021 р. на рахунках місцевих бюджетів перебувало 214 11,4 тис. грн – залишки коштів, що мають цільове призначення та виділені відповідно до рішень Кабінету Міністрів України у 2015-2018 роках. Враховуючи поточну епідеміологічну ситуацію, відповідні кошти МОН рекомендувало спрямувати на закупівлю засобів індивідуального захисту.

В Україні

Спецмита на імпорт кабелів не буде

Опубліковано

on

От

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі скасувала введення спецмита на імпортування іноземних кабелів.

Як повідомив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Шелест, в Україні виробляються не всі види кабельно-провідникової продукції або виробляються не в промислових масштабах. Застосування мита на імпорт могло спричинити збільшення термінів постачання продукції, обмежити доступ учасників ринку до необхідного асортименту товарів та вплинути на можливості вибору.

Після звернення Мінцифри Міжвідомча комісія переглянула це рішення та постановила скасувати введення мита.

Нагадаємо, швидкість завантаження файлів через мобільний інтернет – не менше 2 Мбіт/с

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Нові правила карантинних перевезень не стосуються неповнолітніх

Опубліковано

on

От

Нові правила перевезень пасажирів, які діятимуть з 21 жовтня, не поширюються на неповнолітніх.

«Діти до 18 років зможуть користуватись громадським транспортом у поїздках між регіонами без пред’явлення негативних тестів на COVID-19 та сертифікатів чи міжнародних свідоцтв про щеплення. Для дітей віком від 12 років залишається обов’язкове правило використовувати захисні маски під час перебування у громадських місцях, зокрема транспорті», – заявив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, нові правила перевезення пасажирів з 21 жовтня

Читати далі

В Україні

Новий податок на землю

Опубліковано

on

От

Із 2023 року для власників та орендарів тих земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, можуть почати розраховувати новий податок — так зване «мінімальне податкове зобов’язання» (далі — МПЗ).

Читайте також: Перший місяць ринку землі: політ ненормальний

МПЗ — це сума, яку землекористувач повинен буде заплатити в бюджет, в будь-якому випадку і незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність на ділянці, вирощував і продавав продукцію, і, відповідно, чи платив пов’язані з обробкою землі податки. Мова про податки з доходу від реалізації сільгосппродукції, ПДФО та військовий збір із зарплати працівників та з оренди ділянок.

Мінімальне податкове зобов’язання в середньому становитиме 1,4 тисяч грн з 1 га в рік. У той же час ці податки будуть йти в рахунок МПЗ — якщо сума мінімального зобов’язання буде меншою або відповідатиме сумі вищевказаних зборів, то додаткових доплат із землекористувача фіскали не зажадають. Якщо ж МПЗ перевищить суму зборів, то різницю, що утворилася, доведеться доплатити.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Сенс новації — побороти нелегальну обробку ділянок, яка, за даними держорганів, зараз здійснюється приблизно на 20% усієї української землі сільгосппризначення. Запровадження МПЗ повинно додатково принести бюджетам, як мінімум, 10 млрд грн, а в ідеалі — значно більше, якщо нове законодавство змусить легалізувати податкових «ухильників».

Читайте також: Земельний податок має залишатися в громадах

Правда, за повної підтримки цієї ініціативи експертами вони вказують, що мінімальний податок може вдарити і по окремих легальних підприємцях. Це станеться, якщо не змінити застарілу методику розрахунку головної складової МПЗ — нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до норм застосування мінімального подактового зобов’язання, які відомі на даний момент, його рівень буде розраховуватися для фіз- і юросіб в залежності від нормативної грошової оцінки (НГО) 1 га землі, її сумарної площі, а також числа місяців, в які земля використовується. Важливо, що в разі передачі землі в оренду, МГО оплачує орендар, а не власник.

Новий податок буде розраховуватиметься за підсумками звітного року, тобто в перший раз податкове зобов’язання застосують у 2023 році за 2022 рік. Відповідно до формули розрахунку в 2022 і 2023 роках МПЗ відповідатиме 4% від нормативної оцінки землі, а в наступні роки — 5% . Якщо для конкретної ділянки нормативна грошова оцінка не проводилася, то для нього застосовується показник НГО по області. У різних регіонах країни цей показник різниться, відповідно, різним буде й мінімальний рівень земельного податку.

Однак у середньому по країні, НГО 1 га ріллі становить 28 тис. гривень. Виходячи з цього, в перші два роки дії норми в середньому МПЗ складе 1 120 грн (з урахуванням коефіцієнта 4%), а в наступні роки — 1400 грн (5%). ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати цей податок і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями.

Якщо різниця вийде позитивною, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума додаватиметься до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники)).

Фізособам МПЗ розраховуватиме контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання.

Які податки підуть у рахунок МПЗ?

Як ми дізналися, це:

а) податок на прибуток з реалізованої власної сільгосппродукції (для юросіб) і ПДФО та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації такої продукції (для ФОП);

б) ПДФО і військовий збір із:

  • заробітної плати найманих працівників (які перебувають із платником податку в трудових або цивільно-правових відносинах);
  • із доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок; з доходів, виплачених у вигляді дивідендів (для юросіб);

в) єдиний податок;

г) земельний податок;

ґ) рентна плата за спеціальне використання води.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link