В Україні
Знову Майдан, знову протести… Що цього разу спровокувало протистояння в середмісті Києва?
На Майдані Незалежності знову виникло протистояння між поліцією та протестуючими підприємцями. Цього разу це ФОПівці, збурені тим, що влада, як стверджується, їх не чує. На адресу поліції знову лунали численні обвинувачення в жорсткості та несправедливості. Активісти з об’єднання «SaveФОП», яке й вивело підприємців у центр Києва, досить послідовно й енергійно закликають їх не розходитися, іменуючи події новим «податковим майданом».
Журналісти ЮВУ спробували розібратися, а що ж, власне, стало причиною цього протистояння та хто за ним стоїть? Слід зазначити, що цей спонтанний громадський рух останнім часом значно радикалізував свої вимоги. Його учасники на початку виступали просто за зменшення фінансового навантаження на малий і середній бізнес шляхом продовження спрощеної системи оподаткування. Проте наразі ініціатори об’єднання вимагають, зокрема в терміновому порядку розглянути законопроекти № 3993 і № 3853-1,2, розроблені за їхньої участі. Окрім того, утворити при Президентові України постійний консультативно-дорадчий орган, який опікуватиметься розвитком мікропідприємництва в Україні й має формуватися на паритетних засадах за участі в ньому представників влади та підприємців. Також протестувальниками внесені пропозиції щодо проведення інституціональних змін (зменшення втручання чиновників у господарську діяльність, реформи ДПС та ДМС відповідно до стандартів ЄС, запровадження мораторію на перевірки мікробізнесу всіма контролюючими органами до завершення реформи цих органів, забезпечення рівних можливостей для всього бізнесу), а також більшої лояльності до бізнесу на період існуючої загрози епідемії коронавірусної інфекції в Україні тощо. До речі, Президент у частині утворення згаданого дорадчого органу пішов назустріч підприємцям. Щодо інших вимог, то влада не вельми охоче сприймає пропозиції бізнесу про внесення змін та доповнень у низку законів, які обумовлюють життя ФОПівців. Та й рівень довготривалих навантажень не зменшується. При цьому підприємці не вимагають у держави грошей або якихось преференцій. Ці люди усвідомлюють, що особливо не впливають на наповнення бюджету країни, хоча вони його й не обтяжують. Разом із тим, напередодні останніх подій на Майдані з’явилися повідомлення про кримінальні провадження, пов’язані з уникненням від сплати податків підприємствами великого бізнесу за участі ФОПів. Хоча що тут із чим порівнювати? Так, чиновники і ті ж депутати ВРУ в бюджеті-2021 офіційно гарантували собі високі зарплати та забезпечення діяльності кожного народного обранця. А для цього потрібно віднайти: на компенсацію оренди житла або проживання в готелі (237 250 грн), на проїзд (90 000 грн), на телефонні розмови (4 890 грн), на канцелярські потреби (1 500 грн) тощо. Всього держава (платники податків) повинна віднайти 155, 25 млн гривень для успішного життя депутатам у період пандемії. Сотні мільярдів потрібно для утримання державних інституцій, правоохоронних, зокрема. Тому й виходить, що не зовсім справедливий розподіл прав та обов’язків з-поміж українців. З одного боку, треба годувати чиновників і депутатів, а у відповідь отримати «демократизатором» по голові. Думається, підприємці та правоохоронці не повинні перебувати в протистоянні, завдавати травм один одному, адже вони не вороги, а громадяни однієї країни, які повинні працювати в оптимальному правовому полі.
Та постає запитання: а чи можна було попередити це протистояння? Безумовно, що так. І влада, здається, почула протестувальників. За твердженням керівника ОП Андрія Єрмака, до дорадчого органу при Президентові України повинні увійти представники мікробізнесу з кожного регіону (представники спілок та об’єднань підприємців мікро- та малого бізнесу), незалежні експерти, представники уряду та Офісу Президента України. Планується, що особисто глава ОП й очолить Координаційну раду та особисто модеруватиме діалог із представниками підприємців, що допоможе напрацювати компромісні законодавчі зміни щодо податкового навантаження, адміністрування збору податків. Безумовно, для всіх нас, і влади в тому числі, дуже важливо, аби малий бізнес працював і розвивався, щоб людям було зручніше працювати легально, а податківці створювали комфортні умови й більше уваги приділяли ухиленню від сплати податків великими підприємствами. Ось звідки йде загроза для бюджету, а не від ФОПів. За великим рахунком їх може просто використовувати менеджмент великих ритейлерів, різних бізнесових структур для захисту своїх інтересів.
З Офісу Президента, врешті-решт, надійшло повідомлення про те, що перше засідання згаданої Координаційної ради у форматі відеоконференції заплановане на 18 грудня. Отже, влада яка більше року спостерігала за підприємницьким обуренням, так і не змогла (чи не захотіла) організувати діалог з власними виборцями, а відповіла на протести тільки відтермінуванням ліквідації єдиного податку. Але малому та середньому бізнесу потрібні умови, які дозволять витримувати конкуренцію з великим бізнесом. А бізнесу загалом — умови кращі, ніж у закордонних конкурентів, яких підтримують їхні уряди. І слід нагадати, що в 2010 році, під тиском організованого «Податкового майдану», до підприємців приходили Президент із Прем’єр-міністром. І саме тоді було відстояний єдиний податок та напрацьована спільна редакцію спрощеної системи оподаткування. Тоді допомога прийшла від опозиційних політиків. Сьогодні інша ситуація. Та, думається, хтось свідомо роздмухує таке протистояння в політичних цілях, що за нинішніх умов неприпустимо. Правда, добре, що хоча б із запізненням, але влада схаменулася. Тож поліція разом із підприємцями підуть із Майдану Незалежності. Бо він має об’єднувати, а не розсварювати українців.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
