Атаки рейдерів відбито, інтереси іноземного інвестора захищені, або Хроніки судового протистояння з новітніми ординцями — мисливцями за чужою власністю

Багато хто з підприємців і навіть політиків мали змогу стежити за епопеєю довкола закритого акціонерного товариства «ВТФ «Радосинь». Тим більше, що перебіг протистояння власників «Радосині» з різноманітними рейдерами висвітлювався в газеті Верховної Ради «Голос України». Й от ми підійшли до фіналу.

Два роки керівництво ЗАТ намагалося владнати проблему заборгованості, яка виникла в товариства перед АТ «Укрсоцбанк», відбиваючи набіги новоявлених ординців чи то пак сучасних рейдерів. Залишався єдиний варіант — оголосити товариство банкрутом і розпочати процедуру його ліквідації. Й от у січні 2008 року Господарський суд міста Києва порушив справу про банкрутство ЗАТ «ВТФ «Радосинь». При цьому одразу наголосимо: АТ «Укрсоцбанк» був визнаний забезпеченим кредитором у справі № 43/75-15/7-б на суму 295 тисяч гривень. Інших заяв щодо визнання кредиторських вимог акціонерне товариство «Укрсоцбанк» не подавало. Це суттєве уточнення потрібне для того, аби зрозуміти й дати оцінку подіям, які мали місце трохи більше, аніж через десять років від початку процедури ліквідації боржника.

Коли не можна, але дуже хочеться, можна забути про закон

Бо в листопаді 2018 року АТ «Укрсоцбанк» через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Інну Леонтіївну Шевченко здійснив цікаву й протизаконну оборудку. На підставі виготовлених дублікатів договорів іпотеки, виданих 31 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу О. М. Чернокур, вніс відомості про державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяжень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак акціонерне товариство «Укрсоцбанк» наклало обтяження на нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 квадратних метрів за адресою: місто Київ, проспект Маяковського, 6, яка належить ЗАТ «ВТФ «Радосинь» на правах власності. Крім того, 20 лютого 2019 року АТ «Укрсоцбанк» звернулося до закритого акціонерного товариства «ВТФ «Радосинь» з вимогами, вмотивовуючи їх тим, що АТ «ВТФ «Радосинь» не виконав свої зобов’язання за кредитним договором № 02-23/182 від 23 квітня 2004 року. На думку АТ «Укрсоцбанк», його вимоги забезпечені заставою майна боржника за договором іпотеки.

Ліквідатор повністю відхилив грошові вимоги АТ «Укрсоцбанк» до боржника в сумі 14 816 795,94 гривень. Проте це не зупинило АТ «Укрсоцбанк». П’ятого червня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» відступає товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» право вимоги ЗАТ «ВТФ «Радосинь» на підставі договорів факторингу № 002-F/19-USB, № 003-F/19-USB за кредитним договором і договорами іпотеки.

Фігаро тут, Фігаро там…

Десятого червня 2019 року ТОВ «ФК Єврокредит» звертається до суду із заявою про правонаступництво, яка була підписана адвокатом Ігорем Олексійовичем Дячком. Що цікаво, цей адвокат у попередні роки представляв інтереси як боржника, так і кредитора ТОВ «Європа Електронікс», відповідно, оформляв документи, якими визнавалися борги ЗАТ «ВТФ «Радосинь». Зауважимо, врешті-решт грошові вимоги так званого кредитора на суму 19 505 429, 99 гривень ґрунтувалися на договорах, які були визнані судами всіх інстанцій недійсними…

Але повернімося до наших баранів, як кажуть французи. Дванадцятого червня 2019 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким заяви ТОВ «ФК Єврокредит» були залишені без задоволення. Однак всупереч здоровому глузду, сторона, яка програла господарський спір, продовжила свою не зовсім, а точніше, зовсім нечесну боротьбу. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звертається до Північного апеляційного господарського суду одразу із шістьма апеляційними скаргами на ухвали Господарського суду міста Києва від 12 червня 2019 року.

Звернемо увагу на таку деталь: усі заяви знову були підписані адвокатом Ігорем Дячком. Вбачаючи в діях вказаного адвоката наявність конфлікту інтересів, ліквідатор подав скаргу щодо поведінки (дій) Ігоря Олексійовича Дячка до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області. Відтак двадцять шостого лютого цього року за рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області до нього було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права заняття адвокатською діяльністю на термін 3 місяці.

Спектакль триває — від втрати свідомості до «мінування» приміщення суду

Після розгляду першої апеляційної скарги та ухвалення 7 листопада 2019 року постанови Північного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без задоволення, представник скаржника — адвокат О. В. Матвійчук, нібито, втратив свідомість, а тому була викликана невідкладна медична допомога. Відтак розгляд інших скарг перенесли на більш пізній термін. Однак спектакль на цьому не закінчився. А до справи взялася адвокат М. О. Верес, яка на кожному судовому засіданні стала подавати все нові й нові клопотання: то справу треба вивчити, то не з’явиться до суду, то через оголошення карантину вона не може взяти участь у засіданні і так далі, і тому подібне.

Не буду нічого категорично стверджувати, але за випадковим збігом обставин саме в той день, коли суд мав розглядати апеляційні скарги, було заявлено про «мінування» приміщення суду. Напевне, «жартівник» хотів, щоб у той день не відбулося нічого. Але все одно цікаво було б довідатися, хто напоумив його на такий крок — «мінування» приміщення Північного апеляційного господарського суду.

Врешті 16 березня цього року, заслухавши пояснення сторін, Північний апеляційний господарський суд ухвалює інші 5 постанов, якими апеляційні скарги ТОВ «ФК Єврокредит» були залишені без задоволення або задоволені частково.

І справедливість торжествує

У квітні згадане ТОВ «ФК Єврокредит» подає касаційні скарги до Верховного Суду, а 16 червня Верховний Суд ухвалює постанову про залишення касаційної скарги ТОВ «ФК Єврокредит» без задоволення. Далі, 14 липня 2020 року, ВС ухвалив постанову про залишення касаційної скарги ТОВ «ФК Єврокредит» (щодо відмови у визнанні забезпечених іпотекою вимог АТ «Укрсоцбанк») без задоволення.

Ось такі в короткому викладі судові хроніки боротьби ЗАТ «ВТФ «Радосинь» із намаганнями рейдерів увірвати ласий шматок нерухомості, яка належить на правах власності закритому акціонерному товариству. Будемо сподіватися, що завдяки принциповій позиції суддів, справедливість нарешті перемогла і від цього моменту вона восторжествує і в Україні, загалом.

Володимир КОРОЛЮК,
заслужений журналіст України

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути