«Чорні діри» «Спецтехноекспорту»: як половинилася виручка від продажу радіолокаційних станцій

Дванадцятого квітня Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок двом колишнім високопоставленим співробітникам Державного підприємства «Спецтехноекспорт» – 65-річному Валерію Синякову і 62-річному Олександру Фатьянову, яких визнали винними в скоєнні у співучасті з іншими особами низки злочинів, якими державі було завдано збиток на загальну суму 53 мільйони гривень. Шляхом затвердження угоди про визнання винуватості з прокурором кожного з них було засуджено до 5 років позбавлення волі й 12 тисячам гривень штрафу, а В. Синяков, окрім іншого, зобов’язався погасити частину завданого збитку в сумі 5 млн грн.

Читайте також: Чому довіра до податкових органів в Україні гірша, аніж до судів? Про базові «стовпи» державних доходів і ще дещо

Державне підприємство «Спецтехноекспорт» є дочірнім утворенням Державної компанії «Укрспецекспорт», яке відповідно до положень Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» наділене виключними повноваженнями на здійснення імпорту чи експорту товарів військового призначення. Тож якщо який-небудь завод, що виробляє відповідну продукцію захоче продати його за кордон, він повинен укласти договір комісії з ДП «Спецтехноекспорт», а вже воно укладає з іноземним покупцем зовнішньоекономічний контракт. Покупцями товарів даної категорії переважно є уряди країн або державні компанії, тому просування цього виду експорту має певну специфіку, у зв’язку з чим у кошторисі витрат є такий делікатний пункт, як агентські послуги – за цим політкоректним словосполученням заховано фонд давання хабарів іноземним чиновникам. Але на практиці часто трапляється, що інститут подібних послуг використовується для фінансових махінацій із метою заволодіння державними коштами своєї країни.

До пакету обвинувачень у даній справі увійшло три епізоди злочинних оборудок, здійснених у 2011–2015 роках. Першою за хронологією йде продаж білоруському ТОВ «Техносоюзпроект» чотирьох радіолокаційних станцій виробництва Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра», що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром». У лютому 2011-го було укладено договір, відповідно до умов якого «Спецтехноекспорт» як комісіонер повинен був продати продукцію виробника за 27 мільйонів доларів США й отримати за це комісійну винагороду в розмірі 7 відсотків зазначеної суми, тобто 1,9 млн доларів. Через деякий час між сторонами було укладено додаткову угоду про те, що комісіонер з метою пошуку покупця має право залучити агента, але так, щоб оплата його послуг не перевищувала 3 мільйони доларів. Як уже зазначалося, ДП «Спецтехноекспорт» знайшов покупця в білорусі й зробив це своїми силами без жодних агентів, але для того, аби привласнити трохи грошей, зловмисники уклали договір із надання агентських послуг з підконтрольною одному з них підставною компанією «Бразен Девелопмент», зареєстрованою в Республіці Маршалові Острови. На них вони й списали 1,6 мільйона доларів, або, за тодішнім курсом, 19 млн грн.

Читайте також: Ноти для аграріїв

Другий епізод, датований 2014-м роком, був пов’язаний із придбанням шести мостоукладальних машин, виготовлених на шасі автомобіля «КрАЗ». Співробітники «Спецтехноекспорту» дізналися, що одна естонська фірма шукає, де можна якнайдешевше придбати такі машини, а одна білоруська фірма готова їх продати, щоправда в несправному стані. Фахівці порахували – якщо придбати ці мостоукладальники в білорусів, відремонтувати їх на Львівському радіоремонтному заводі (теж перебуває в структурі ДК «Укроборонпром»), а потім продати естонцям, то можна заробити невеликі, але все ж таки гроші. Зловмисники, достовірно знаючи, що купити ці машини можна по 20 тисяч доларів за штуку, зробили так, що ДП «Спецтехноекспорт» через підконтрольного їм посередника – кіпрську офшорку «Технокапітал» – придбало 6 штук по 70 тисяч доларів за кожну, які потім перепродало Львівському РРЗ. Останній у подальшому добросовісно відремонтував усі ці мостоукладальники, які потім були перепродані естонському замовнику. Завод від зазначеної операції отримав прибуток, але на 300 тисяч доларів або 6 мільйонів гривень менше, аніж міг би отримати.

Третя історія пов’язана з продажем одній ізраїльській фірмі уже двох радіолокаційних станцій, але виробництва все того ж КП «НВК «Іскра». Влітку 2014-го «Спецтехноекспорт» підписав спочатку договір комісії з «Іскрою» щодо продажу їх за 14 млн доларів, з яких 15 відсотків, або два мільйони, мали дістатися комісіонеру. Саме з них він заплатив один мільйон доларів або 28 мільйонів гривень тій самій кіпрській офшорці «Техкапітал» за агентські послуги, які насправді не надавалися.

Читайте також: Добровольці. Чому влада не шанує українських патріотів, які самі пішли захищати рідну землю?

Кримінальне провадження за цими фактами було відкрите ще в березні 2016 року, але тільки в січні 2023 року були пред’явлені підозри чотирьом особам. Першим у списку значився колишній директор ДП «Спецтехноекспорт» Ігор Гладуш – за частиною 5 статті 191 ККУ (заволодінням майном шляхом зловживання службовим становищем). За ним ішли начальник департаменту контрактів Валерій Синяков і його заступник Олександр Фатьянов, яким було інкриміноване зловживання службовим становищем (ст. 364 ККУ). Четвертим у цій компанії був ще один заступник директора департаменту контрактів, ім’я якого правоохоронні органи поки що не поспішають оприлюднювати, – відомо лише, що йому на додачу до перелічених вище видів злочинів «шиють» ще й легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 ККУ), оскільки він виявився кінцевим бенефіціаром кіпрської компанії «Техкапітал», а відтак до нього стікалися викрадені в держави гроші.

Костянтин Юрченко,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути