Думка експерта
Чому довіра до податкових органів в Україні гірша, аніж до судів? Про базові «стовпи» державних доходів і ще дещо
Дмитро Боярчук,
виконавчий директор CASE Україна
Які ризики може створити наділення податківців повноваженнями судової влади?
Чи правильно наділяти фіскальні органи повноваженнями судової влади?
Національна стратегія доходів на 2024– 2030 роки, яку підготувало Міністерство фінансів України і затвердив уряд, має кілька базових «стовпів», на основі яких і було розгорнуто 147 сторінок різноманітних пропозицій. Суть одного з таких «стовпів» полягає в тому, що в умовах непрацюючого верховенства права (судів та правоохоронних органів) фіскали візьмуть на себе лідерство та всю повноту відповідальності в питаннях податкового та митного адміністрування й замінять собою і правоохоронні органи, і судову гілку влади.
Читайте також: Антикорупційні справи: головні риси останнього часу
Найгучнішими з цієї когорти ідей були пропозиції наділити податкові органи правом в одноосібному порядку приймати рішення про стягнення податкового боргу (без рішення суду) й наділення податкових органів правом отримувати доступ до банківської таємниці (без рішення суду). У приватних розмовах ці радикальні ідеї обґрунтовуються тим, що «ну ви ж знаєте, які у нас суди». І дійсно, якщо на важливі інституції – інститути верховенства права – немає можливості покладатися, потрібно шукати якісь альтернативні рішення.
Перший сумнів, який виникає при аналізі цих пропозицій, стосується періоду їх упровадження – до 2030 року. При цьому, згідно з офіційною позицією Європейської Комісії, Україна зможе приєднатися до ЄС до того ж 2030 року. А приєднання до ЄС в першу чергу передбачає наявність робочих інституцій і це не може відбутися в умовах, коли «ну ви ж знаєте, які у нас суди». Іншими словами, Національна стратегія доходів на 2024–2030 роки говорить нам, що фіскали не очікують і не розраховують, що робота судової гілки влади і правоохоронних органів виглядатиме більш-менш пристойно ще до моменту очікуваного вступу України до Європейського Союзу.
Десять висновків ВС у податкових спорах
І тут КМУ потрібно вже якось визначитися, або до 2030 року досягнути прийнятної якості інститутів верховенства права і вступити до ЄС, або наділяти податкових інспекторів повноваженнями суддів, бо суди не працюють, то що робити? Класична ситуація: «або хрестик, або труси».
Другий сумнів – це, власне, питання, чи дійсно фіскали чимось кращі, аніж суди та правоохоронні органи? Автори Нацстратегії стверджують, що всі радикальні ідеї будуть реалізовуватися тільки після того, як вони заслужать довіру суспільства.
Читайте також: Некомпетентність НАБУ і САП
Яким чином Міністерство фінансів України збирається вимірювати цю довіру – це окреме цікаве питання. Проте ми вирішили вже сьогодні запитати українців, на кого вони б краще покладалися в питаннях стягнення податкових боргів: на суди, яким мало хто довіряє, чи на фіскальні органи, які, за задумкою Міністерства фінансів, зможуть заслужити довіру й замінять собою неспроможні інститути верховенства права. І, як з’ясувалося, навіть в умовах тотальної недовіри до судової гілки влади довіра до фіскальних органів в Україні ще гірша. Чому українці не довіряють фіскалам – питання досить риторичне. Серед багатьох причин, дуже важко довіритися інституції, яка за визначенням не довіряє платникам податків. Чого лише варта всеохопна практика презумпції вини платника податків, коли підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, повинні в щоденному режимі доводити фіскалам, що вони не мали намірів зробити нічого поганого, а фіскали на свій розсуд вирішують вірити цьому, чи ні?
Чому ж Мінфін вирішив, що фіскали зможуть впоратися там, де системно не справляються інші інститути – питання відкрите. В сухому залишку. Створення інститутів – це тривалий і затратний процес. Розвести руками через 5–7 років і сказати «вибачте, помилились» – це дуже велика ціна, особливо в умовах екзистенційної загрози. Національна стратегія доходів на 2024–2030 роки приймалась без публічного обговорення і навіть елементарної перевірки на логічні помилки як у випадку з пропозицією наділити фіскалів повноваженнями судів, що й демонструє результат нашого опитування. А щодо розробленої Мінфіном стратегії, то на сьогодні цей документ потребує суттєвого перегляду із залученням бізнес-асоціацій та громадських організацій, щоб він був зваженим, збалансованим, не про «общипування гусей», а про розвиток економіки і країни.
Ця публікація підготовлена ГО «Кейс Україна» за підтримки ІСАР Єднання у межах проекту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства»
Джерело: Юридичний вісник України
