Договір між адвокатом та клієнтом: особливості

Олексій ЯКИМЕНКО,
президент Адвокатського об’єднання
«Адвокатська компанія «Якименко та Партнери»

Лише після укладання договору про надання правової (правничої) допомоги в адвоката з’являється клієнт, а в останнього — його адвокат.

Договір як доручення клієнта

Договір про надання правової допомоги (надалі — Договір) — домовленість, за якою адвокат зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, до якого застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір із врахуванням спеціальних положень законодавства про адвокатську діяльність, зокрема, його зміст не може суперечити Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі — Закон), присязі адвоката та Правилам адвокатської етики (надалі — Правила).

Вважається, що уклавши договір, адвокат прийняв доручення клієнта.

За приклад візьмемо рішення ВКДКА № ІІ—025/2018 від 08.02.2018 р. Адвокат всупереч статтям 14, 26 Правил адвокатської етики надавала правову допомогу без укладання відповідного договору про надання такої допомоги, отримала оригінали документів, які утримувала протягом тривалого часу та не склала жодного документу правового характеру, не інформувала клієнта про хід і результати виконання доручення та своєчасно не відповідала на запити клієнта про стан його справи, що дає ВКДКА підстави стверджувати про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Укладення договору в усній формі

Договір укладається в усній та письмовій формах. Усно він може вчинятися у випадках:

1. надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
2. якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим, — з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди — у найближчий можливий строк (ст. 27 Закону).

У попередній редакції Правил (1999 р.) передбачалося, що договір «може укладатися в усній формі лише в ситуації, коли укладення письмової угоди є неможливим, а клієнт потребує невідкладного надання правової допомоги. В таких випадках угода підлягає наступному письмовому оформленню» (ст. 16 Правил).

У нинішній редакції Правил (2019 р.) про усний договір нічого не говориться. А також із 2017 року встановлена кримінальна відповідальність за окремі дії адвоката, зокрема при наданні суду ордеру за відсутності договору (ст. 400 — 1 КК України). Тому потрібно ретельно все зважити перед тим, як застосувати положення закону про усний договір, особливо, коли на підтвердження повноважень адвоката потрібно надати ордер.

Договір може укладатися особисто клієнтом, його законним представником або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.

Інша особа, яка укладає договір на користь клієнта :

— на представництво — діє на підставі довіреності (ч. 3 ст. 27 Закону, ст. 244 ЦК, ст. 14 Правил);

— на захист — діє в інтересах та за клопотанням або за наступною згодою, за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про екстрадицію (статті 45, 48, 51 КПК).

Якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому професійної правничої (правової) допомоги цим адвокатом виключно у випадку, коли цього вимагає закон (ст. 15 Правил).

Рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 56:

— КПК України (ст. 51 кодексу) містить вимогу щодо обов’язкового отримання адвокатом згоди клієнта на надання йому правничої (правової) допомоги в разі укладення договору про надання правничої допомоги іншою особою в інтересах клієнта.

Чинне законодавство не встановлює чітких вимог до оформлення такої згоди, отже, вона може бути довільної форми, однак з її змісту повинно бути зрозумілим, що клієнт погоджується на його захист конкретним адвокатом. Викладення зазначеної згоди у письмовій формі передбачає фіксування її змісту в документі (в тому числі електронному), в листі, телеграмі, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку, факсимільного відтворення за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, а також за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Дії адвоката перед укладенням договору

Перед укладенням Договору, адвокат повинен виконати ряд вимог, які забезпечують компетентне та добросовісне ставлення до доручення клієнта, а саме:

— на вимогу клієнта повідомити чи має він належну кваліфікацію для надання професійної правничої допомоги в конкретній справі та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів (ст. 16 Правил );

— з’ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта (ст. 18 Правил);

— при переконанні в наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, неупереджено й об’єктивно викласти їх клієнту й повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт (ст. 18 Правил);

— якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, повідомити про це клієнта (ст. 18 Правил);

— коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, який би відповідав тому гіпотетичному результату, що може бути досягнутий згідно з чинним законодавством (ст. 18 Правил);

— неупереджено й об’єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, та поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт (ст. 18 Правил);

— з’ясувати в клієнта, чи він не пов’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатською установою) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення, та, якщо таке є, то у випадку згоди на це клієнта, роз’яснити йому про його обов’язок одразу після укладення договору проінформувати про це адвоката (адвокатську установу), який раніше прийняв доручення від нього (ст. 23 Правил);

— ознайомитися (хоча б у загальному) з особистістю клієнта, дізнатися про обставини, які привели його до адвоката, та з’ясувати ставлення, характер інтересів і рівень правомірності підходів клієнта до вирішення своєї проблеми (див. Фіолевський Д. П. Адвокатура).

Не кожне звернення до адвоката завершується укладенням договору

Адвокат має право відмовитися від укладення договору з наступних підстав:

1. виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення (ст. 17 Правил). Тут реалізовується одна із загальних засад цивільного законодавства, якою є свобода договору, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внут рішній волі (ст. т. 3, 203 ЦК);
2. у випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення (ст. 18 Правил);
3. не погодження клієнтом та/або особою, яка діє в інтересах клієнта, розміру гонорару (ст. 28 Правил).
4. на захист клієнта в суді, якщо раніше адвокат здійснював захист його під час досудового розслідування (ст. 17 Правил).

Відповідно до статті 16 Правил, будь­яка особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою захисника, котрий має відповідну компетенцію та досвід ведення таких справ, щоб забезпечити їй ефективну професійну правничу (правову) допомогу. А також стаття 8 Правил зобов’язує адвоката поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), й не перешкоджати в реалізації цієї свободи.

Тому, коли адвокат має відповідну компетенцію та досвід, відсутність іншого захисника, бажання й готовність клієнта укласти договір — право клієнта на допомогу адвоката буде переважати право адвоката на відмову від надання її. В цьому випадку відмова може розглядатися як порушення адвокатом професійних обов’язків та Правил.

Адвокат не має права укладати договір за наявності наступних підстав:

1)  доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката (ст. 28 Закону);

2) ведення справи не відповідає рівню професійної компетенції, без участі та за згодою клієнта в ній іншого адвоката, який володіє необхідною компетенцією (ст. 17 Правил);

3) результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, Правилам адвокатської етики (ст. 28 Закону, ст. 19 Правил);

4) доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката (ст. 19 Правил);

5) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом (ст. 28 Закону);

Згідно зі статтями 61, 64 ЦПК України не може бути представником у суді особа, яка брала участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або була помічником судді, який розглядає справу; якщо вона в цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої в цій справі суперечать інтересам її довірителя; у разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути в цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Згідно зі статтями 46, 78 КПК України захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу; захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник у випадках:

1) якщо вона в цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;

3) якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду;

6) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці (ст. 28 Закону);

7) виконання доручення може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці, крім випадку наявності письмової згоди клієнта, зацікавленого в збереженні конфіденційності такої інформації (ст. 22 Правил);

8) адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала чи бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору (ст. 28 Закону);

9) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів (ст. 28 Закону);

10) відсутність письмового погодження з клієнтом, якщо інтереси останнього суперечать власним інтересам адвоката (ст. 9 Правил);

11) адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги (ст. 28 Закону);

12) інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги, крім випадку наявності письмової згоди клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат, та є суперечливими (ст. 20 Правил);

13) адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту, крім випадку наявності письмової згоди клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими (ст. 20 Правил);

14) представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, крім випадку наявності письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт, інтересів (ст. 9 Правил). Конфлікт інтересів — суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (ст. 1 Закону);

15) якщо адвокат в порядку надання безоплатної правової допомоги здійснював (здійснює) захист цього ж клієнта в цьому провадженні, а також із тих самих чи пов’язаних з ними обставин, по яких адвоката було залучено для надання безоплатної правової допомоги (ст. 17 Правил);

16) якщо клієнт визнаний недієздатним (обмежено дієздатним) і над ним встановлено опіку (піклування), або якщо клієнт є неповнолітнім і його інтереси, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), який свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), та прийняття доручення може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного) — (ст. 37 Правил);

17) коли в період дії договору про надання правової допомоги клієнту — юридичній особі, звернулися особи, які перебувають у трудових, цивільно—правових та інших правовідносинах з клієнтом — юридичною особою, якщо це може суперечити інтересам клієнта — юридичній особі (ст. 39 Правил);

18) коли звернулися особи, які перебувають у трудових, цивільно­правових та інших правовідносинах з юридичною особою, якщо адвокат є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі (ст. 39 Правил);

19) коли доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи (ст. 39 Правил);

20) здійснення захисту неповнолітнього і дорослого співучасників злочину одним і тим самим адвокатом (п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»).

Припинення дії договору

Дія договору припиняється: а) його належним виконанням (ст. 29 Закону); б) за взаємною згодою адвоката та клієнта (ст. 29 Закону; ст. 33 Правил); в) у разі зупинення та/або анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, крім випадку укладення договору з адвокатською установою (ст. 32 Правил).

Адвокат має право в односторонньому порядку розірвати договір за наступних підстав:

1) на умовах, які передбачені договором (ст. 32 Правил);

2) при виконанні доручення виявилося, що ведення справи адвокатом не відповідає рівню його професійної компетенції, без участі та за згодою клієнта в ній іншого адвоката, який володіє необхідною компетенцією (ст. 17 Правил);

3) відсутність належної кваліфікації для надання правової допомоги в конкретному провадженні, що є особливо складним (ч. 3 ст. 47 КПК);

4) при виконанні доручення виявилося, що це виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката (ст. 28 Закону, ст. 19 Правил);

5) при виконанні доручення клієнт став наполягати на досягненні результату або на застосуванні засобів його досягнення, які є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, Правилам адвокатської етики (ст. 28 Закону);

6) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника (ч. 3 ст. 47 КПК);

7) у ході виконання доручення не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару (ст. 28 Правил);

8) грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з договором (ст. 35 Правил);

9) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного із захисником договору, яке проявляється, зокрема, в систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог КПК тощо (ч. 3 ст. 47 КПК);

10) при виконанні доручення виявилося, що адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом (ст. 28 закону);

11) виявилися обставини, які згідно з КПК України виключають його участь у кримінальному провадженні (ч. 3 ст. 47 КПК);

12) при виконанні доручення виявилося, що адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких з адвокатом укладено договір (ст. 28 закону);

13) при виконанні доручення виявилося, що це суперечить інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів (ст. 28 закону);

15) у процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги (ст. 28 Закону);

16) у процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги, крім випадку отримання відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації (ст. 34 Правил)

17) виконання доручення може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці (ст. 28 закону);

18) виконання доручення може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта, зацікавленого в збереженні конфіденційності такої інформації (ст. 22 Правил);

19) клієнт після укладення договору з адвокатом, без погодження з ним уклав договір з іншим адвокатом (ст. 24 Правил);

20) клієнт при укладенні договору не повідомив про наявність уже укладеного договору з іншим адвокатом (ст. 24 Правил);

21) якщо клієнт визнаний недієздатним (обмежено дієздатним) і над ним встановлено опіку (піклування), або якщо клієнт є неповнолітнім й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), який свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), та продовження виконання доручення може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного) — (ст. 37 Правил).

22) якщо, незважаючи на вжиті адвокатом заходи, керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують протиправні дії (бездіяльність), які шкідливі для інтересів юридичної особи, з якою адвокат уклав договір (ст. 38 Правил).

При розірванні договору, за винятком розірвання з підстав грубого порушення клієнтом договірних зобов’язань, адвокат зобов’язаний:

• повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення;
• поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати йому копії процесуальних документів, наявних в адвоката.
• виконувати обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів і після припинення договору(ст. 35 Правил).

Клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право в односторонньому порядку розірвати договір за наступних підстав:

• на умовах, передбачених Договором (ст. 31 Правил);
• якщо підозрюваний, обвинувачений відмовився від захисника або замінив його (ст. 54 КПК).

Згідно ст. 8 Правил адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати в реалізації цієї свободи. А також клієнт, незалежно від поважності причин, може втратити довіру до адвоката, що унеможлив лює подальше надання правової допомоги. А тому будь­яка заява чи звернення клієнта про припинення або розірвання договору — для адвоката стає обов’язковою підставою до його припинення за взаємною згодою сторін.

При розірванні Договору, клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов’язаний сплатити адвокату (адвокатській установі) гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлена до виконання, а також компенсувати всі витрати за цим договором (ст. 31 Правил).

Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката або адвокатської установи (ст. 31 Правил).

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути