Господарські суди vs «Чорні державні реєстратори»

Ірина Бігунець,
науковий радник Всеукраїнської громадської організації “Ліга народних адвокатів”

Дана стаття є продовженням публікації попереднього випуску «Юридичного вісника України»: Справа ПП «Гурівецьке»: як махінатори маскуються під жертв рейдерського захоплення. Проте цього разу ми спробуємо поглянути на проблему під іншим кутом зору, а саме в аспекті дотримання посадовцями Вінницької області, тамтешніми правоохоронцями та державними реєстраторами вимог чинного законодавства України.

Другого листопада 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (так званий «Антирейдерський закон»). Ним вносяться зміни до 15-ти законів та кодексів, зокрема до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». За майже два минулі роки багато вже було сказано про цей закон з моменту набрання ним чинності. Ми ж розглянемо більш детально зміни в сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань крізь призму власної практики, а саме на прикладі приватного підприємства «Гурівецьке» (Вінниччина), та визначимо, чи були ці зміни спрямовані на захист від незаконних дій «чорних реєстраторів», чи, можливо, призвели до інших наслідків?

Удосконалення норм кримінального закону в частині відповідальності за рейдерські дії

«Антирейдерським законом», зокрема, внесено уточнення до деяких складів злочину, в частині об’єктивної сторони складу злочинів та його суб’єктів. У диспозиції статті 365-2 Кримінального кодексу України (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги) до переліку суб’єктів злочину додано державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, державних та приватних виконавців.

Вказані нововведення до кримінального законодавства в цілому можна оцінити позитивно. Однак, на нашу думку, ключовим питанням у належному захисті права власності агрокомпаній та їх учасників (засновників) є належна правозастосовна діяльність з боку правоохоронних органів. На жаль, нерідко правоохоронці не реагують належним чином на звернення потерпілих від рейдерських дій, а в деяких випадках взагалі можуть бути активними учасниками (пособниками) в таких діях. Відтак кримінальний закон ефективно захищатиме право власності лише за умови його ефективного та своєчасного застосування неупередженими правоохоронними органами.

Як і сталося в нашому випадку, засновники ПП «Гурівецьке» — Олена Федорук та Олександр Ільченко — знайшли собі союзників в особі окремих працівників органів юстиції, правоохоронних органів, а також новоствореного Антирейдерського штабу при Вінницькій обласній держаній адміністрації, котрі проігнорували ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.05.2018 року, якою було задоволено клопотання одного з кредиторів збанкрутілого горе-підприємства про відсторонення керівника боржника, чим припинено повноваження попереднього псевдо-керівника ПП «Гурівецьке», а виконання обов’язків керівника цього підприємства покладено на арбітражного керуючого Дениса Оверчука. Після чого на виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 30.05.2018 року арбітражним керуючим подано копію ухвали цього суду до Вінницької обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» для виконання. У подальшому державний реєстратор цього центру здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внаслідок чого в реєстрі керівником ПП «Гурівецьке» з 31.05.2018 року значився Оверчук Денис.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме статтею 25 вказаного закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також тих, що надійшли в електронній формі від суду. Проте судове рішення для державних реєстраторів не має ніякої сили, коли за його невиконання світить кругленька сума винагороди. З моменту його проголошення Денис Оверчук значився в Державному реєстрі керівником ПП «Гурівецьке» максимум сім днів, адже засновники через «чорних реєстраторів», щоразу після появи небажаного для них прізвища, втручалися в реєстр попри заборону суду та змінювали керівників.

Реалії практики

«Невиконання судового рішення тягне за собою кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну відповідальність та застосування штрафних санкцій», — знайоме формулювання з тексту норми права і з теорії, але на практиці його застосовувати важко, особливо до державних службовців. Тож гучних випадків притягнення посадових осіб до відповідальності з використанням таких механізмів досі не було.

Не досить приваблива картина існує і в площині ініціювання кримінального провадження відносно посадових осіб. Чому лише ініціювання? Бо кінцевого результату притягнення посадової особи до відповідальності у практиці також поки не спостерігалося.

Утім Кримінальним кодексом, зокрема статтею 382, передбачається можливість притягнення до кримінальної відповідальності. Підставою для ініціювання кримінального провадження стосовно посадової особи в даному випадку є навмисне невиконання рішення суду. Законодавцем за такі дії передбачено штрафні санкції в розмірі від 750 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Практика ж свідчить, що самого лише існування статті Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за невиконання рішення суду, недостатньо. Бо окрім самого законодавства, яким би воно не було ідеальним і досконалим, у подальшому постає питання його реалізації, а також подальшого покарання тих, хто обходить це законодавство. Звичайно, що на практиці реально притягнути до відповідальності посадових осіб за невиконання судового рішення немає можливості через цілу низку причин. Вважаємо, що законодавцю необхідно створювати більш дієві механізми притягнення державних службовців до різних видів відповідальності за порушення вимог закону, в тому числі запровадження персональних штрафних санкцій щодо них. І такі пропозиції неодноразово висловлювалися представниками бізнесу та юридичної спільноти. Більше того, було підготовлено низку законопроектів, але далі їх обговорення справа так і не дійшла.

Обов’язковість використання держреєстратором даних публічних реєстрів та проведення автоматичної реєстрації на підставі судових рішень

Відповідно до «Антирейдерського закону» державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій повинен обов’язково звіряти інформацію з даними публічних реєстрів. При тому реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться реєстратором самостійно за відсутності звернення заявника. Для цього створено можливість взаємодії між Державним реєстром юридичних осіб та Єдиним державним реєстром судових рішень. В ідеалі все мало виглядати так: як тільки відповідне судове рішення з’явиться в судовому реєстрі, державний реєстратор відразу (автоматично) має провести відповідні реєстраційні дії або ж накласти заборону на проведення таких реєстраційних дій.

Здавалося б така зміна в законодавстві убезпечить від невиконання рішень суду та зможе зафіксувати порушення державних реєстраторів, котрі вдаються до махінацій із реєстром. Проте закон писаний не для засновників ПП «Гурівецьке» та «чорних реєстраторів», котрі готові творити чудеса з державним реєстром задля отримання неправомірної вигоди.

Аби убезпечити себе від махінацій з реєстром та систематичної зміни керівника ПП «Гурівецьке» та невиконання ухвали суду від 30.05.2018 року Денис Оверчук подав до Вінницького окружного адміністративного суду позовну заяву, в якій просив визнати незаконними дії державного реєстратора Олени Молявчик, а разом із нею подав клопотання про забезпечення позову. Двадцять сьомого липня воно було задоволене ухвалою Вінницького ОАС, якою до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі заборонялося державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають повноваження щодо внесення відомостей так змін до ЄДР, вчиняти будь-які дії, пов’язані з приватним підприємством «Гурівецьке». Та але для «чорних реєстраторів» і ця ухвала не стала перешкодою для маніпуляції з реєстром. Порушуючи принцип екстериторіальності, держреєстратором Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» Грицай Наталією Володимирівною в черговий раз, незважаючи на заборону Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року, було скасовано реєстраційну дію зі зміни керівника – Дениса Оверчука і знову внесено до реєстру Сергія Чорного.

Не стала на заваді такої реєстраційної дії і стаття 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», адже підставами для відмови в державній реєстрації є те, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

Грубо порушуючи вищевказану норму, маючи неабияку фінансову зацікавленість у зміні керівника (адже існує інформація про те, що засновники ПП «Гурівецьке» зверталися до всіх державних реєстраторів Вінницької області, пропонуючи грошову «винагороду» в розмірі 5 000 доларів США за зміну відомостей про керівника цього підприємства, проте в межах області їм було відмовлено), порушуючи екстериторіальність дії ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка дозволяє вносити зміни до реєстру про юридичну особу в межах області, реєстратор згаданої Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» – Наталія Грицай вносить у реєстр чергові зміни про керівника ПП «Гурівецьке».

Як бачимо, що і синхронізація між Державними реєстрами судових рішень та юридичних осіб не є перешкодою для «чорних реєстраторів». А тому вважаємо, що при видачі судом ухвали про заборону вчиняти реєстраційні дії потрібно внести як законодавчі, так і технічні зміни, за яких державні реєстратори після проголошення ухвали про заборону вчинення реєстраційних дій не зможуть технічно вчиняти жодної зміни в реєстрі.

Неефективність антирейдерських штабів

У вересні 2017-го за вирішення проблеми процвітання рейдерства в Україні взялися на урядовому рівні. Так, під головуванням першого віце-прем’єра-міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва 4 вересня того року в Кабміні відбулося засідання робочої групи з питань забезпечення узгоджених дій, спрямованих на захист майнових прав власників та орендарів земельних ділянок. На ньому було вирішено відновити роботу Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів і протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, що була утворена 10 років тому, і зробити її засідання регулярними.

Комісія, маючи на меті захист бізнесу, подолання рейдерства, покарання винних та створення умов для уникнення подібних ситуацій у майбутньому, мала виступати, згідно задекларованих цілей, координатором дій правоохоронних та контролюючих органів, органів юстиції, профільного міністерства і народних депутатів.

Із веління влади при всіх обласних адміністраціях були запущені проекти зі створення штабів оперативного реагування на рейдерські захоплення. Не стала винятком і Вінницька обласна держадміністрація, антирейдерський штаб якої очолив Андрій Гижко.

Як кажуть, і наміри добрі, і звучить красиво, от тільки ефективності роботи після створення з подачі держави оперативного штабу в цій області з недопущення рейдерства ми не побачили жодної. Денис Оверчук звернувся зі скаргою до Антирейдерського штабу при Вінницькій ОДА на дії засновників ПП «Гурівецьке» та державного реєстратора Олени Молявчик. Розгляд вказаної скарги «антирейдери» відтягували близько двох місяців. Певно, тактично — забудуть люди цей папір, передумають. Оскільки цього не сталося, то в подальшому сам розгляд скарги, котрий має проходити за обов’язкової участі сторін, відбувся заочно. За цей час, поки «антирейдери» думали, яке ж рішення прийняти, незаконний керівник ПП «Гурівецьке» Сергій Чорний встиг украсти з полів урожай, після продажу якого держава, як кредитор, могла б отримати свій борг та поповнити ним держбюджет. Втім 7 серпня 2018 року за підписом Миколи Ткачука директора департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів при Вінницькій ОДА, «антирейдери» все ж таки дали відповідь на скаргу, в якій зазначили, що Денис Оверчук діяв із перевищенням своїх службових повноважень, як розпорядник майна цього підприємства. А в цей час під керівництвом засновників «Гурівецького» сотня озброєних осіб вдерлася до підприємства й змусила покинути його територію арбітражного керуючого Оверчука. При цьому ні правоохоронні органи, до яких у подальшому звертався його законний керівник, ні, тим більше, новостворений антирейдерський штаб при Вінницькій облдержадміністрації, не вжили жодних заходів для того, аби припинити ці злочинні дії та відновити законність, більше того, місцева «реформована» поліція, кажуть місцеві жителі, знаходиться «на побігеньках» у засновників горе-підприємства.

Замість висновку

Таким от сумним вийшов наш аналіз «Антирейдерського закону». Підсумовуючи його, можна зробити висновок, що протягом двох років із моменту набрання чинності цим законом маніпуляції з державними реєстрами продовжуються.

Відтак вважаємо, що якщо державні реєстратори та «рейдери» не будуть реально притягатися до посиленої юридичної відповідальності, то про дієвість майбутніх нововведень можна просто забути. Більше того, відсутність такої юридичної відповідальності сприятиме виникненню нових рейдерських схем, які постійно розроблялись та вдосконалювалися ще з моменту отримання Україною незалежності.

Таким чином, відповідаючи на запитання, хто переможе — рейдери чи Закон, однозначно стверджуємо, що все залежить від практичної дієвості закону, зацікавленості в наведенні порядку влади, зокрема, й місцевої, та правоохоронців, які, нарешті, повинні виправдати ту довіру українців, яку вони висловили на початку реформ цих органів.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути