Юридична практика
Хто має право на відшкодування шкоди в разі смерті потерпілого?
Володимир Кістяник,
адвокат, PhD
Кримінальний процесуальний кодекс України чітко встановлює, хто має право на відшкодування шкоди в разі смерті потерпілого.
Визнання особи потерпілою
Чи можуть близькі родичі, або члени сім’ї, бути визнані потерпілими внаслідок смерті особи? Так, можуть. У цьому плані слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої — третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням — потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Читайте також: До 8 років позбавлення волі за службову недбалість, що спричинила загибель людини
Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Хто є близьким родичем та членом сім’ї потерпілого?
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України, близькими родичами та членами сім’ї вважаються чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Що слід зробити, аби визнали потерпілими родичів та членів сім’ї?
Для цього потрібно подати заяву про залучення до провадження як потерпілого. Аби визнати потерпілими кілька осіб, потрібно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Права потерпілого
Згідно зі ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України протягом кримінального провадження потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені цим Кодексом;
2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
4) заявляти відводи та клопотання;
5) за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна і житла;
6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно (за рахунок держави) користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд в праві заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
Читайте також: Надмірна дискреція, або Чому не можна приймати законопроект № 10100?
Права потерпілого під час досудового розсідування
Під час досудового розслідування потерпілий має право:
- на негайне прийняття й реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
- отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
- подавати докази на підтвердження своєї заяви;
- брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
- отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право: — бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
- брати участь у судовому провадженні;
- брати участь у безпосередній перевірці доказів;
- підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
- висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
- знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
- оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим й укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження. В разі, якщо потерпілим є адміністратор за випуском облігацій, здійснення ним відмови від обвинувачення, апеляційної скарги, касаційної скарги, укладення угоди про примирення можливі за згодою зборів власників облігацій, отриманою відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Судова практика
Ухвала Шацького районного суду Волинської області від 15 жовтня 2019 року у справі № 170/676/19, в якій було зазначено, що в підготовчому судовому засіданні ОСОБА_8, ОСОБА_9, законний представник ОСОБА_10 — ОСОБА_8 та ОСОБА_11 подали до суду письмове клопотання про залучення їх потерпілими у зазначеному кримінальному провадженні. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_12 загинув внаслідок ДТП, яке вчинив ОСОБА_4. ОСОБА_8 є дружиною ОСОБА_12, ОСОБА_11 рідним братом, а ОСОБА_10 та ОСОБА_9 — дітьми ОСОБА_12. Внаслідок вказаного кримінального правопорушення їм було завдано матеріальну та моральну шкоду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 клопотання підтримали та просили задовольнити. Клопотання ОСОБА_8, ОСОБА_9 ,законного представника ОСОБА_10 — ОСОБА_8 , ОСОБА_11 задоволено. Визнано ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 потерпілими в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.07.2019 року за № 12019030000000540, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Джерело: Юридичний вісник України
