«Кліматичне» рішення ЄСПЛ – небезпечний прецедент

Олена Стойко,
доктор юридичних наук

Це знакове рішення Європейського суду з прав людини в кліматичному позові пенсіонерок проти Швейцарії не лише розширило розуміння прав людини, а й свідчить про деякі небезпечні тенденції.

Суть рішення ЄСПЛ

Дев’ятого квітня цього року Європейський суд з прав людини у Страсбурзі (ЄСПЛ) в справі Verein KlimaSeniorinnen Schweiz and Others v. Switzerland майже одностайно (16 голосів «за» і 1 «проти») ухвалив рішення на користь громадської організації швейцарських пенсіонерок.

Читайте також: Викиди парникових газів мають скоротити на 65% порівняно з 1990 р.

Таким чином суд у Страсбурзі визнав Швейцарію винною в порушенні двох статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: 6 (право на справедливий суд) і 8 (право на повагу до сімейного життя). Остання стаття передбачає право на повагу до «приватного і сімейного життя, до свого житла й кореспонденції» з урахуванням певних винятків, які відповідають закону і «необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб». Хоча позивачі вважали, що мало місце й порушення ст. 2 Конвенції («нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду»).

Цим рішенням ЄСПЛ уперше у своїй практиці засудив державу за нездатність ухвалити й реалізувати достатні заходи в сфері протидії зміні клімату, пов’язавши захист прав людини з дотриманням екологічних норм. Раніше суд теж посилався на ст. 8 при розгляді екологічних позовів, однак його рішення мали локальний характер (наприклад, у справах про полігон твердих побутових відходів, що призвело до погіршення стану здоров’я місцевих жителів, чи діяльність сталеливарного заводу, що зумовила збільшення онкологічних хвороб у мешканців прилеглих територій).

Президент ЄСПЛ Ш. О’Лірі заявила, що Швейцарія «не вжила достатніх національних заходів для боротьби зі зміною клімату, як того вимагає Паризька кліматична угода». Суд, зокрема встановив, що конвенція «охоплює право на ефективний захист з боку державної влади від серйозних негативних наслідків зміни клімату для життя, здоров’я, добробуту і якості життя». З огляду на це, поточні зусилля швейцарського уряду є недостатніми, включаючи нездатність кількісно оцінити національні обмеження на викиди парникових газів. При цьому Європейський суд з прав людини утримався від формулювання конкретних заходів і вказівок щодо того, як саме Берн повинен забезпечити кліматичне право громадян. Однак уряду Швейцарії доведеться пояснити Комітету міністрів Ради Європи, як саме країна збирається виконати це судове рішення. Водночас ЄСПЛ відхилив ще два схожих позови, що розглядалися у пакеті й були визначені як важливі та термінові, отримавши пріоритетне значення. У другій справі суд відхилив позов шести молодих португальців проти 32 держав, включаючи власну, оскільки позивачі не скористалися жодним інструментом правового захисту на національному рівні. У третій справі суд відмовив екс-меру французького міста у справі проти Франції за її «кліматичну бездіяльність», що загрожує затопленням його міста водами Північного моря, оскільки позивач більше не проживав на території Франції. В усіх трьох випадках рішення ЄСПЛ є остаточним.

Прецедент із далекосяжними наслідками

Очевидним наслідком цього рішення ЄСПЛ є створення прецеденту з далекосяжними результатами. Насамперед закладено основу для дедалі ширшого визнання екологічних та кліматичних прав громадян у практиці судових органів європейських країн. Рішення суду в Страсбурзі екологічні організації розглядають як чіткий юридичний обов’язок держав забезпечити, щоб кліматична та екологічна політика були достатніми для захисту прав людини, а судді по всій Європі повинні будуть застосовувати ці нові принципи до всіх кліматичних справ, що перебувають у них на розгляді. Тому можна спрогнозувати збільшення кількості кліматичних позовів у швейцарських та європейських судах як проти урядів, так і приватних компаній, хоча й раніше мали місце судові прецеденти. Так у 2019 році Верховний суд Нідерландів визнав, що уряд країни повинен ставити більш амбітні цілі щодо зменшення викидів парникових газів. У 2021 році Конституційний суд Німеччини постановив, що перенесення заходів щодо зміни клімату на далеке майбутнє непропорційно перекладає тягар на наступні покоління. Прецедентом щодо приватних компаній стала справа Milieudefensie проти Shell, за результатами розгляду якої в 2021 році суд Нідерландів зобов’язав Shell зменшити викиди вуглекислого газу.

Читайте також: Основні засади державної кліматичної політики схвалено до розгляду у ВР

Ще одним важливим наслідком цього рішення є визнання дедалі більшої впливовості неурядових організацій, оскільки практично вперше особливу роль у судовому процесі відіграла міжнародна неурядова організація – Грінпіс. Ще в 2016 році група пенсіонерок звинуватила швейцарську владу в проведенні кліматичної політики з неадекватними цілями та заходами. Проте Федеральний адміністративний суд Швейцарії, а згодом і Федеральний суд у Лозанні відмовилися розглядати їхній позов, вважаючи його політичним питанням, що не може бути вирішене в ході судового процесу. Саме за правової та організаційної підтримки фонду Грінпіс-Швейцарія в 2020 році пенсіонерки вирішили звернутися до ЄСПЛ з апеляційною скаргою на рішення швейцарських судів, яка й була взята до розгляду. З одного боку, така участь НУО допомагає індивідам з обмеженими ресурсами домогтися справедливості, однак з іншого непрозорість фінансування таких організацій породжує сумніви в тому, чиї інтереси вони насправді представляють. Хоча в жовтні 2023 року Єврокомісія ухвалила нову директиву, що заохочує до активнішого й ширшого використання позасудових процедур вирішення спорів, що можна розглядати як бажання відмовитися від групового позову як інструменту захисту прав.

Замість висновку

«Кліматичне» рішення ЄСПЛ можна розглядати як ще один прояв юдиціалізації – зростання впливу судів на прийняття політичних рішень, у тому числі й шляхом виходу за рамки своєї компетенції. Прийняття та реалізація державної політики, зокрема в екологічній сфері, є прерогативою законодавчої та виконавчої гілок влади, а не судової. Порушення принципу поділу влади навіть з найкращих міркувань призводить, зрештою, до зниження довіри до судової системи загалом та наддержавних судових органів зокрема. Так консервативна Швейцарська народна партія різко розкритикувала рішення ЄСПЛ і вимагає виходу країни з Ради Європи. Для Великобританії це рішення стало ще одним аргументом на користь виходу з Європейської конвенції з прав людини, яка перешкоджає впровадженню нової політики депортації нелегальних іммігрантів, що розробляється урядом Р. Сунака.

Читайте також: Новий модуль хімічної безпеки з’явиться в «ЕкоСистемі»

Який із цих наслідків рішення ЄСПЛ матиме вирішальне значення стане відомо з часом, однак вживати заходів для ослаблення негативних тенденцій можна уже зараз.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути