Юридична практика
Компенсація витрат представникам ради адвокатів: податків не уникнути?
Навіть звичайні регулярні виплати фізичним особам (такі, як заробітна плата, різні види допомоги, лікарняні, відпускні, оплата послуг за цивільно-правовими договорами тощо) подекуди є джерелом податкових проблем. Ще складнішими для податкових агентів є періодичні або разові виплати, до яких, зокрема належать виплати на виконання рішення суду. Аналізу одного з видів таких виплат присвячено нещодавню публікацію «Відшкодування судових витрат без ПДФО. Одна ластівка весни не робить…». Проте найбільше запитань постає щодо нетипових виплат, здійснюваних лише окремими категоріями платників податків.
Витрати представників: законом не заборонено
Особливості професійної діяльності адвокатів зумовлюють специфіку її організації, окремі аспекти якої закріплено на законодавчому рівні. Зокрема, відповідно до частини другої ст. 23 Закону України від 05.07.2012 р. № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) «під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону». З цього випливає, що Рада адвокатів регіону як орган адвокатського самоврядування має забезпечити присутність свого представника у певному місці, у певний час і з певними повноваженнями. Представниками можуть бути члени, які входять до складу Ради, але не перебувають з нею ані у трудових, ані у цивільно-правових відносинах. Отже, виконання обов’язків представника не передбачає отримання винагороди, але може потребувати здійснення певних витрат. Тому закономірно постає питання щодо їх компенсації.
Читайте також: Компенсація судових витрат у разі закриття провадження у справах з розгляду скарг на дії, рішення, бездіяльність виконавця є можливою
Рада адвокатів регіону є юридичною особою, яка має визначені законодавством джерела фінансування (частина перша ст. 58 Закону № 5076) і може розпоряджатися «коштами та майном відповідно до затвердженого кошторису» (частина четверта статті 48 Закону № 5076). Кошторис затверджує конференція адвокатів регіону, яка є вищим органом адвокатського самоврядування регіону (частини перша та п’ята ст. 47, частина третя ст. 58 Закону № 5076). Водночас Закон № 5076 не містить конкретних вимог до кошторисів органів адвокатського самоврядування, а отже, не містить і заборони на компенсаційні виплати уповноваженим представникам.
Компенсація витрат: або податки, або… суд
Виплати фізичним особам, навіть якщо вони мають суто компенсаційний характер, змушують замислитися над податковими наслідками. Однак… Можна тисячу разів перечитати розділ IV Податкового кодексу України або навіть увесь Кодекс, проаналізувати кожну його статтю, пункт і підпункт, і все одно не знайти тієї норми, яку б однозначно можна було «прив’язати» до описаної ситуації. Платники податків у таких випадках зазвичай намагаються з’ясувати позицію Державної податкової служби. Саме так вчинили й посадові особи Ради адвокатів одного з регіонів України. У своєму зверненні вони посилаються на рішення Національної асоціації адвокатів України (НААУ) від 13.12.2025 № 152. В цьому рішенні НААУ визнала, що компенсування радами адвокатів витрат, пов’язаних з виконанням їхніми представниками функцій, спрямованих на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, є можливим за таких умов:
- рада адвокатів регіонів своїм рішенням має визначити форму та види компенсацій;
- компенсування має здійснюватися в межах затверджених кошторисів та з дотриманням вимог податкового законодавства.
У запиті не уточнюється, про які саме витрати представників йдеться, однак це не завадило податківцям сформулювати загальний підхід до їх оподаткування. У роз’ясненні від 10.09.2026 р. № 5401/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК вони традиційно цитують низку норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які, на їхню думку, кваліфікують компенсаційні виплати:
- або як додаткове благо, тобто, виплати, які не є заробітною платою, не пов’язані з виконанням обов’язків трудового найму та не є винагородою за цивільно-правовими договорами (п.п. 14.1.47 ПКУ);
- або як інші доходи (п.п. 164.2.20 ПКУ).
Загальний висновок такий: «у разі якщо ( ) виплачується компенсація витрат…, пов’язаних із виконанням уповноваженими особами органів адвокатського самоврядування покладених на них функцій, то з метою оподаткування сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу членів ( ) як додаткове благо та / або, як інший дохід, в залежності від виду та суми відшкодованої компенсації, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах».
Як і щодо відшкодування судових витрат (див. публікації «Відшкодування судових витрат без ПДФО. Одна ластівка весни не робить…» та «Чи оподатковуються кошти, отримані на виконання рішень українських судів?»), висновок викликає сумніви, адже компенсаційні виплати не є доходом ані за правовою природою, ані за економічною суттю. Проте переконати в цьому податківців майже неможливо, хіба що скориставшись алгоритмом, описаним у першій зі згаданих публікацій. А саме:
- отримати індивідуальну податкову консультацію, зміст якої, вочевидь, буде подібним до ІПК № 5401;
- звернутися до суду із позовом про визнання протиправною та скасування отриманої ІПК.
Якщо позов буде задоволено (а ймовірність цього досить велика), ДПС буде змушена надати нову ІПК з урахуванням аргументів, викладених у цьому рішенні.
Читайте також: Чому податки не стали зброєю для перемоги? Корупція в податковій службі як глобальна загроза для суспільства
Крім ПДФО і військового збору, виплати фізичним особам можуть бути базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Можуть, але не в цьому випадку. В цій частині до авторів ІПК № 5401 претензій немає: «оскільки ( ) виплачується компенсація витрат членам ( ), пов’язаних із виконанням уповноваженими особами органів адвокатського самоврядування покладених на них функцій, з якими відсутні трудові відносини та цивільно-правові договори, то сума такої компенсації не є базою нарахування єдиного внеску».
Статус неприбутковості: без загроз
Оподаткування компенсаційних виплат – не єдине, що хвилює організацію, яка звернулася із запитом до ДПС. Рада адвокатів регіону має податковий статус неприбуткової організації. Тому будь-яку операцію вона розглядає крізь призму збереження цього статусу.
Читайте також: Медичний заклад відкриває аптеку. Чи є шанс зберегти неприбутковість?
Чи не вважатиметься виплата компенсацій уповноваженим представникам недотриманням вимог, визначених пунктом 133.4 ПКУ? Відповідь податківців в ІПК № 5401: «зазначена операція не призведе до порушення вимог пункту 133.4 статті 133 Кодексу, за умови, що такі видатки дозволені та здійснюються у порядку, передбаченому профільним законодавством про адвокатську діяльність, відповідно до кошторису доходів та витрат з урахуванням цільового призначення».
Від судового спору до системних змін
Отже, ДПС непохитна у своєму ставленні до оподаткування виплат фізичним особам: дохід вона бачить навіть там, де його насправді немає. Ймовірно, так буде й надалі, аж доти, доки поняття «дохід» не отримає чіткішого визначення безпосередньо в ПКУ. Проте адвокати – це люди, які вміють захищати чужі інтереси, тож, може, варто подумати, як захистити свої? Судове оскарження конкретної ІПК – лише один зі способів. Інший — ініціювати зміни до ПКУ, які дадуть змогу розмежувати дохід і компенсаційні виплати. Якщо такі зміни справді усунуть наявну невизначеність, виграють не лише адвокати, а й усі платники податків та податкові агенти.
Ірина Назарбаєва, консультантка з питань
оподаткування й бухгалтерського обліку ActiveLex
