Юридична практика
Конотопська гільза: як чиновник Держекспортконтролю попався на хабарі в 250 тисяч доларів
Двадцять другого грудня Вищий антикорупційний суд засудив до 10 років позбавлення волі колишнього чиновника Державної служби експортного контролю України 57-річного Сергія Головатого, який на момент вчинення злочину обіймав посаду заступника директора департаменту державної експертизи – начальника відділу державної експертизи міжнародних передач товарів подвійного використання. Зазначеного зловмисника 9 грудня 2015 року було викрито у вимаганні хабара в сумі 250 тисяч доларів США від представника ТОВ «Мотордеталь–Конотоп». Обвинувальний акт ще в березні 2016-го надійшов до Подільського районного суду Києва, звідки у вересні 2019-го перекочував до новоствореного ВАКСу, проте саме розслідування справи розтягнулося аж на вісім років. Протягом цього часу підсудний перебував під заставою, але після оголошення вердикту його було взято під варту в залі суду.
Читайте також: Рекомендації щодо побудови доброчесних організацій можна обговорити
Система балансів і противаг
Із тексту вироку явно проглядається політична складова даної справи, пов’язана з конкуренцією двох найвпливовіших партій тієї епохи за контроль за фінансовими потоками – Блоку Петра Порошенка і Народного фронту. В найвищих органах влади першу з них представляв Президент України, другу – прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. У правоохоронних органах до БПП тяжів голова СБУ Василь Грицак, якого урівноважував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. В Раді національної безпеки та оборони України, яка здійснювала управління підприємствами концерну Укроборонпром, керівником був однопартієць прем’єра Олександр Турчинов, а його першим заступником був скандально відомий кум Петра Порошенка Олег Гладковський. Державна служба експортного контролю (далі – ДСЕК) вважається центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується й координується Кабміном через міністра економіки. Посаду останнього тоді обіймав висуванець БПП Степан Кубів, зате головою Держекспортконтролю був Юрій Терещенко, котрий вважався особою, наближеною до НФ. Цей Терещенко, до речі, ще із середини дев’яностих працював у державних структурах, пов’язаних із виробництвом та експортом зброї, а засуджений за хабар Головатий був його однокурсником по Миколаївському кораблебудівному інституту, який вони закінчили у 1989 році.
Хронологію подій варто почати з того, що Указом Президента України від 27.08.2014 р. було припинено експорт до російської федерації товарів військового призначення та подвійного використання, за винятком космічної техніки, яка застосовується для досліджень та використання космосу в мирних цілях у рамках міжнародних космічних проектів. Це боляче вдарило по Конотопському заводу «Мотордеталь», яке спеціалізувалося на виробництві гільз циліндрів для двигунів внутрішнього згорання, основним покупцем яких був Костромський завод автокомпонентів рф. Зазначені вироби можна було використовувати як для мирних сільськогосподарських тракторів, так і для військових гусеничних тягачів, але в даній ситуації необхідно було з’ясувати, хто основний споживач костромських автокомпонентів – аграрний сектор країни-агресора чи її армія. Сумська митниця в цьому випадку вирішила перестрахуватися й відмовила в митному оформленні, оскільки, на її думку, наявний комплекс питань, вирішення яких відноситься до компетенції ДСЕК.
Саме туди в грудні 2014-го ТОВ «Конотоп–Мотордеталь» й звернулося з офіційною заявою про реєстрацію підприємства як експортера товарів подвійного використання й видачу дозволу на вивіз до росії своєї продукції. Відповідно до положень Закону «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» прийняття рішення про видачу або відмову у видачі дозволів не повинен перевищувати 90 днів з дня надходження всіх необхідних документів, але оскільки чиновники ДСЕК щоразу знаходили причину для того, аби написати, що заявник, буцімто, не надав усі необхідні документи, станом на жовтень 2015-го відомство так і не надало жодної відповіді: ні позитивної, ні негативної.
Шукали контрабандистів, а знайшли хабарників
Тим часом СБУ отримало оперативну інформацію про те, що Конотопський завод вивозить свої гільзи в росію в обхід офіційних процедур, маскуючи їх під інший товар. У зв’язку з цим було відкрите провадження за статтею 333 Кримінального кодексу України – «Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю», а також заведена контррозвідувальна справа «Експортери». В подальшому дана інформація офіційного підтвердження не отримала, зате в ході санкціонованого судом прослуховування телефонних розмов директора заводу були отримані відомості про те, що той шукає підходи до керівництва ДСЕК для того, аби вирішити питання про дозвіл на експорт за гроші. З цим чоловіком було проведені відповідні бесіди, він погодився співробітничати з органами безпеки і 2 листопада 2015 р. написав заяву про те, що співробітники Держекспортконтролю вимагають у нього хабар у сумі 250 тисяч доларів, що становило 5 відсотків укладеного ще до президентського указу контракту з костромським заводом на поставку гільз на суму 120 мільйонів гривень.
Читайте також: За контрабанду підакцизних товарів уведено кримінальну відповідальність
У ході подальших оперативно-розшукових заходів було встановлено, що безпосереднього переговори з директором конотопського заводу веде другорядний чиновник – Сергій Головатий, від якого залежали результати проведення експертизи, але він у своїх розмовах весь час посилався на те, що остаточне рішення прийматиме голова ДСЕК Юрій Терещенко, з яким він підтримує багаторічні дружні й ділові стосунки. З цього належало зробити висновок, що той теж у долі. Відповідно досягнутих домовленостей після отримання перших 125 тисяч доларів Держекспортконтроль проведе реєстрацію підприємства як експортера товарів подвійного використання, а після передачі другої половини ухвалить рішення про дозвіл на експорт гільз. Передача грошей проходила в три етапи – спочатку 20 тисяч доларів, потім ще 30 тисяч, потім третій транш у сумі 75 тисяч, після одержання яких Головатого було затримано співробітниками СБУ.
Через два дні після цього ухвалою Шевченківського районного суду Києва від 11.12.2015 р. зловмиснику було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю вийти під заставу в сумі 3,7 млн грн, які й були сплачені 15 січня 2015 р.
До речі з цією справою пов’язаний доволі цікавий факт політичного характеру: в лютому 2016-го Петро Порошенко, демонструючи на публіку свою активність у боротьбі з корупцією, написав відкритий лист Прем’єр-міністру Арсенію Яценюку, Генпрокурору Віктору Шокіну й директору НАБУ Артему Ситнику, в якому висловив своє обурення тим, що правоохоронні органи, мовляв, викрили двох високопоставлених чиновників – голову Державної служби зайнятості Ярослава Кашубу й співробітника ДСЕК Сергія Головатого, а вони досі не звільнені урядом зі своїх посад. З погляду сьогоднішнього дня така рішучість напоказ виглядає доволі кумедно, оскільки через три роки, коли будуть оприлюднені факти зловживань з боку згаданого вище Олега Гладковського, тодішній глава держави не дуже поспішав позбавляти старого друга «доходного місця».
Співучасники були, але вони не встановлені
Попервах, відповідно до постанови першого заступника Генпрокурора розслідуванням займалося Головне слідче управління СБУ, але 11 січня 2016-го підслідність була визначена за новоствореним Національним антикорупційним бюро. З тексту вироку можна дізнатися, що детективи НАБУ розписали фабулу злочину так, ніби за участі службових осіб Держекспортконтролю, Міністерства оборони та Служби безпеки України функціонує злочинна схема вимагання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання за надання їм дозволів шляхом затягування строків розгляду заяв і створення штучних перешкод. Проте в «сухому залишку» до кримінальної відповідальності було притягнуто лише Головатого. Інший цікавий факт – в день його затримання було проведено обшук у помешканні його начальника – голови ДСЕК Юрія Терещенка, в ході якого слідчі вилучили 1 900 доларів з числа тих коштів, які були передані підлеглому йому зловмисникові. Але офіційно його причетність до співучасті в цьому злочині встановлена не була. Проте в червні 2016-го цей чиновник, уже при новому прем’єрі, був звільнений зі своєї посади, а в подальшому взагалі зник у невідомому напрямку – принаймні з тексту вироку витікає, що стороні обвинувачення невідоме його місцезнаходження.
Попри те, що в ході розслідування співучасників Головатого формально встановлено не було, суд погодився з тим, що йому правильно було інкриміновано отримання неправомірної вигоди за попередньою змовою в групі осіб – частина 4 статті 368 Кримінального кодексу України. Такий висновок було зроблено на підставі аналізу його розмов із представником конотопського заводу, які були записані співробітниками СБУ. Тут необхідно зазначити, що підсудний послідовно стверджував, що його викриття є результатом провокації, організованої чекістами на замовлення колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, котрому принципова позиція керівництва ДСЕК, нібито, заважала займатися контрабандою товарів військового призначення.
Читайте також: До обрання директора Бюро економічної безпеки залучать міжнародних партнерів
Контрабандою зазначений чиновник, можливо, й займався, але ця обставина жодним чином не спростовує того факту, що Головатий наполегливо просив дати йому хабар, бо інакше, мовляв, не бачити заводові дозволу на експорт як свої вух. Із записів розмов, визнаних судом належними й допустимими доказами, видно, що засуджений без жодного підбурювання спонукав заводчан якомога швидше передати гроші, й бажано не частинами, а всі зразу. Особливо вражає сказана ним фраза «Це ж не в мене, а у вас тисяча людей залишиться без роботи». Така поведінка, на думку суду, свідчила про те, що зловмисник, навпаки, активно підбурював співбесідника на давання коштів.
Що ж стосується співучасті невстановлених осіб із числа посадовців Держекспортконтроль, то судді, образно кажучи, вирахували їх існування шляхом співставлення розмов Головатого і службового листування ДСЕК. Так представник заводу, намагаючись збити ціну хабара й показати свою обізнаність, неодноразово говорив, що з того чи іншого відомства надійшов позитивний для підприємства висновок про те, що експортована ним продукція не належить до числа товарів подвійного використання. Головатий же у відповідь казав, що цей висновок буде повернутий на доопрацювання через те, що в ньому не врахована низка важливих обставин. А дослідивши вихідні документи, надіслані на адресу згаданого в розмові відомства, судді встановили, що дійсно невдовзі після цієї розмови за підписом голови ДСЕК виходив лист про необхідність доопрацювання висновку, причому з абсолютно надуманих підстав. А головне – Головатий формально, згідно своїх функціональних обов’язків, не мав до підготовки зазначеного листа жодного відношення. Виходячи з цього, судді й зробили висновок, що спільники у підсудного були й вони активно йому допомагали, ось тільки в НАБУ, на жаль, не вистачило «кебети» «пришити» справу і їм.
Костянтин Юрченко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
