Податкові обов’язки нотаріусів: не те, на що сподівалися…

Цього року новина про зміни щодо звітності нотаріусів з’являлася трьома хвилями. На початку року ЗМІ нагадали: починаючи з 01.01.2025 «нотаріуси повинні щомісяця звітувати про договори купівлі-продажу, дарування та спадщину». Восени ті самі ЗМІ повідомили, що ухвалено Закон, який змінює строки подання звітності нотаріусами у 2026 році. Ну а наближення зазначеного року спричинило третю хвилю інформаційних повідомлень. І не лише у ЗМІ. На початку грудня пресслужба Державної податкової служби України сповістила: «З 1 січня 2026 року змінюються строки подання нотаріусами інформації про посвідчені договори та видані свідоцтва про спадщину». Зверніть увагу: йдеться вже не про «звітність», а про «інформацію». Чи випадково це і що насправді зміниться для нотаріусів у році, який вступить у свої права вже за декілька днів?

Читайте також: В Україні поменшало нотаріусів: в яких регіонах їх найбільше?

Передусім варто зауважити, що для державних нотаріусів не змінюється нічого. Щодо приватних нотаріусів, то їм повернули обов’язок подавати інформацію податковим органам щоквартально (як це було завжди), а не щомісячно (як у 2025 році). Щоправда, на законодавчому рівні зафіксували обов’язок подавати відповідну інформацію з розбивкою по місяцях звітного кварталу. От, власне, і все! Але… Ці незначні зміни нагадали про старі проблеми, які наочно демонструють не лише недосконалість вітчизняного податкового законодавства, а й те, як податківці роками тлумачать суперечливі норми на свою користь.

Нотаріуси (на відміну від більшості інших осіб) цікавлять податкову службу не лише як платники податків чи податкові агенти, а й як володільці певної інформації. Тому податкове законодавство ще з докодексних часів містить норми, які зобов’язують нотаріусів подавати до контролюючих органів інформацію про посвідчені ними договори певного типу. Наразі це норми розділу IV Податкового кодексу України (ПКУ), а саме:

• пункт 172.4 щодо операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами;
• пункт 173.4 щодо договорів купівлі-продажу (міни) рухомого майна між фізичними особами;
• пункт 174.4 щодо договорів дарування та виданих свідоцтв про право на спадщину.

Читайте також: Шредер – не розкіш… Податкова служба розвіяла сумнів нотаріуса

Періодично навколо цих норм виникали дискусії, відлуння яких й до сьогодні зберігає інтернет-простір (ось, для прикладу, вітання з 2007 або 2011 років).

У 2025 році дискусія поновилася на офіційному рівні й навіть переросла в суперечку між Державною податковою службою з одного боку й Нотаріальною палатою України та Міністерством юстиції України з іншого. Як раніше, так і зараз є розбіжності у поглядах на статус інформації, яку має подавати нотаріус (звітність чи не звітність?), а також на статус самого нотаріуса стосовно цієї інформації (податковий агент чи ні?). Обидва запитання важливі, адже йдеться про обсяг обов’язків нотаріуса та межі його відповідальності.

А розпочався цей етап протистояння після ухвалення Закону України від 10.10.2024 № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану». Цим Законом до всіх згаданих раніше пунктів ПКУ внесено однакові зміни. По-перше, це заміна з 01.01.2025 періодичності подання інформації – щомісяця замість щокварталу. Ця зміна, хоча й не надто приємна, але цілком зрозуміла. А от здогадатися про сенс другої зміни – доповнення щодо змісту інформації у вигляді посилання на пп. «б» п. 176.2 – можна лише у контексті того самого протистояння, документальним втіленням якого є:

• лист Державної податкової служби України від 28.03.2025 № 8882/6/99-00-24-01-02-06 «Щодо подання нотаріусами до контролюючого органу інформації про посвідчені договори купівлі-продажу рухомого або нерухомого майна, про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчені договори дарування»;
• повідомлення, розміщене 31.03.2025 на сайті ДПС, під назвою «Нотаріуси зобов’язані щомісяця подавати до контролюючого органу інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна, дарування та свідоцтва про право на спадщину»;
• лист Нотаріальної палати України від 02.04.2025 № 15/4 «Щодо подання нотаріусами звітності за формою додатка 4ДФ»;
• лист Нотаріальної палати України від 04.04.2025 № 16/2 «Щодо подання нотаріусами звітності за формою додатка 4ДФ»;
• лист Міністерства юстиції України від 13.05.2025 № 67620/52929-11-25/37.1 «Про надання інформації щодо відомостей, які нотаріуси мають подавати до податкових органів».

У наведеній далі таблиці стисло викладено основні аргументи кожної зі сторін щодо ключових аспектів проблеми:

У листах, крім обґрунтування позиції, кожна сторона виклала свої вимоги:

• ДПС наполягає на своєму тлумаченні та просить поінформувати нотаріусів про їхні обов’язки подавати звітність за формою 4ДФ, а також про відповідальність за порушення;
• Нотаріальна палата вимагає від ДПС спростувати розміщене на сайті повідомлення та відкликати лист № 8882/6/99-00-24-01-02-06 як такий, що суперечить законодавству, та довести цю позицію до відома своїх співробітників;
• Мін’юст звертається до Міністерства фінансів та ДПС з проханням переглянути їхню позицію.

ДПС (цілком очікувано) проігнорувала вимоги щодо відкликання листа, а повідомлення від 31.03.2025 як і раніше, розміщене на офіційному сайті служби.

Можна припустити, що і ДПС, і її опоненти спробували достукатися до законодавця. Так чи ні, але до пунктів 172.4, 173.4 та 174.4 ПКУ знову внесли зміни (п. 6 – 8 розділу І  Закону України від 16.07.2025 № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства»). Як вже зазначалося, з 01.01.2026 приватним нотаріусам повернули квартальний період подання інформації. Натомість ключові питання залишилися поза увагою законодавця. Тож навряд чи це той результат, на який очікували Мін’юст, НПУ й нотаріуси.

Втім, і позиція податківців не отримала підтвердження. До того ж, як акцентовано у першому абзаці цієї публікації, у заголовку повідомлення пресслужби ДПС від 02.12.2025 йдеться не про «звітність», а про «інформацію», а в тексті самого повідомлення (на відміну від повідомлення від 31.03.2025) немає згадки про штрафні санкції.

Звісно, це не означає, що податківці відступили, адже для них є неприйнятною ситуація, коли за порушення не передбачене покарання. Тож, очевидно, будуть ще зміни. З іншого боку, нотаріуси мають подавати інформацію. Не через страх покарання, а тому, що цього вимагає ЗАКОН.

Ірина Назарбаєва,
консультантка з питань оподаткування й бухгалтерського обліку ActiveLex

Поділитися

Твітнути