Юридична практика
Продаж частки в ТОВ. Чи треба сплачувати податки?
Олеся РОМАНЕНКО,
керуючий партнер, керівник практики земельного права
та нерухомості Юридичної компанії «ОЛСТЕН ПАРТНЕРС»
Продаж частки в ТОВ чи вихід зі складу учасників — усе це відчуження корпоративних прав. Іноді українці навіть і не здогадуються, що з таких операцій податкова вимагає сплачувати податки.
Запроваджені КМУ карантинні заходи наприкінці першого кварталу цього року фактично паралізували економіку країни. Такі реалії дещо скоригували та задали новий темп діяльності контролюючих податкових органів. На сьогоднішній день продовжує спостерігатися негативна тенденція з боку контролюючих органів, зокрема, коли вони вдаються до будь-яких хитрощів, аби знайти спосіб стягнути з платника податків якомога більше доходів до бюджету.
Продаж товариства, продаж частини частки в статутному капіталі, продаж бізнесу, зміна учасників, врешті-решт — це вже не така рідкість у бізнесі. Українці створюють бізнес, продають його, вводять у свій бізнес інвесторів, переоформлюють свої корпоративні права тощо, і при цьому навіть не здогадуються, що в податковому законодавстві це має визначення — отримання інвестиційного прибутку.
Податкові органи дуже ретельно останнім часом слідкують за змінами в ЄДР і чітко здійснюють моніторинг зміни учасників в юридичних особах. До того ж, контролюючий орган апріорі вважає, що, скажімо, відчуження (продаж/дарування) частки в ТОВ є отриманням прибутку, з якого необхідно сплатити податки.
Після отримання з ЄДР інформації про зміну учасника в юридичної особи в минулому році та за відсутності поданої майнової декларації від фізичної особи — учасника, податковий орган направляє колишньому учаснику такого товариства вимогу про подання річної декларації про майновий стан та доходи за операціями з інвестиційними активами, а також про сплату відповідного податку.
Із власного досвіду знаю, що ще три роки тому, податкові органи цікавила зміна учасників у товариствах зі статутним капіталом понад 1 мільйон гривень. У минулому році спостерігалася цікавість податківців до товариств зі статутним капіталом більше 100 тисяч грн, а цьогоріч я була здивована вимогою до учасника, який продав частку в розмірі 1000 гривень. Тож спостерігаємо тенденцію до тотального податкового контролю за відчуженням корпоративних прав учасниками ТОВ.
То чи правомірні вимоги податкового органу?
Податкова офіційно роз’яснює, що дохід, отриманий фізичною особою — резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу іншій фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу, включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку. При цьому фізична особа, яка отримує інвестиційний прибуток, зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18% і військовий збір у 1,5% (як правило, від розміру проданої частки). При цьому податковий орган звертає увагу, що відповідно до норм ПКУ, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.
Цим, як завжди, автори Податкового кодексу створили складну для розуміння норму, тому варто звернути увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 р. у справі № 826/902/15, де суд визначив просту формулу інвестиційного прибутку: інвестиційний прибуток = (сума коштів, отримана в результаті продажу активу) — (сума коштів, витрачена в минулому на його придбання). Разом із тим, підпунктом 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Іншими словами, якщо, наприклад, учасник ТОВ продав свою частку в розмірі, скажімо, 100 грн, що становить 100% статутного капіталу такого товариства, іншій особі за 99 гривень, то виникає інвестиційний збиток, якщо за 101 грн, — то інвестиційний прибуток.
А що ж виникає, коли фізична особа продала частку в розмірі 100 грн за 100 грн? У податковій наголошують, що для цілей оподаткування інвестиційного прибутку податковим (звітним) періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого податкового (звітного) року.
На мою думку, з цього випливає, що при продажу частки в ТОВ за ціною її вартості у фізичної особи не виникає ані інвестиційного прибутку, ані інвестиційного збитку. Відповідно, й подавати річну майнову декларацію така фізична особа не зобов’язана.
Що каже суд?
Та навіть, якщо подати річну податкову майнову декларацію та зазначити в ній відсутність інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав, податковий орган все одно нарахує податки, вважаючи, що все таки дохід отриманий. В Єдиному реєстрі судових рішень безліч рішень щодо оскарження такого донарахування податковими органами, і навіть є правова позиція Верховного Суду. І все ж, це не зупиняє податкові органи складати неправомірні податкові повідомлення-рішення.
Як випливає з постанови ВС від 06.02.2018 р. у справі № 826/9611/16, при вирішенні питання щодо оподаткування інвестиційного прибутку перевірці підлягають обставини наявності в платника позитивного фінансового результату від операцій з інвестиційними активами. Цікаві висновки були зроблені в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.04.2019 р. № 826/18650/14. «Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що фактичні обставини щодо понесення позивачем витрат протягом 2008—2009 років при придбанні та отриманні доходу в 2011 році за результатами продажу ним корпоративних прав у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа груп континент» підтверджені матеріалами справи. При цьому, оскільки позитивна різниця між доходом, отриманим позивачем від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, дорівнює нулю, то, відповідно, жоден інвестиційний прибуток у позивача не виникав. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано».
Тобто, якщо, наприклад, при заснуванні товариства вклад у статутний капітал становив 50 000 гривень, а згодом особа вирішила продати свою частку за таку ж саму ціну, то в такому випадку не виникає позитивного фінансового результату від операції з інвестиційними активами, а отже, обов’язок зі сплати податків так само відсутній. Протилежною є ситуація, коли дохід, отриманий від продажу частки в статутному капіталі товариства, значно перевищує витрати, пов’язані з його придбанням. У такому разі особа повинна буде сплатити ПДФО та військовий збір за ставками 18% та 1,5% відповідно.
Щодо поняття «продаж інвестиційного активу»
Звертаю увагу, що до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив та повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, в якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи його ліквідації. Не підлягає оподаткуванню та не включається в загальний річний оподатковуваний дохід дохід від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує: у 2018 р. — 2 470 грн, у 2019 р. — 2 690 гривень.
У тих випадках, якщо фізична особа не подала річну майнову декларацію, податковий орган має право провести перевірку такої фізичної особи й самостійно визначити податкові зобов’язання (ПДФО в розмірі 18% та військовий збір в розмірі 1,5% від розміру проданої частки), а також нарахувати штраф у розмірі 25% відсотків, а при повторному — 50% від суми нарахованого податкового зобов’язання.
До речі, контролюючий орган не має можливості ознайомитися у вільному доступі з документами, в яких визначена ціна продажу частки в ТОВ. Він не має доступу ані до договору купівлі-продажу, ані до інших документів з умовами відчуження корпоративних прав. Тож я рекомендую не ігнорувати вимоги, які надходять фізичним особам у зв’язку з відчуженням корпоративних прав та надавати документи разом із аргументованими поясненнями щодо бази оподаткування та правомірності нарахування податків.
І наостанок. За проданими корпоративними правами у 2018 році ГУ ДПС у м. Києві проведено майже 200 документальних невиїзних перевірок фізичних осіб, за результатами яких визначені податкові зобов’язання зі штрафними санкціями на загальну суму 52 млн гривень.
Джерело: Юридичний вісник України
