Юридична практика
Прокурор у справі не проходила. Засуджених суддю й адвоката поки що лишили на волі
Другого вересня Вищий антикорупційний суд за отримання неправомірної вигоди в сумі дві тисячі доларів США засудив до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна колишнього голову Козівсього районного суду Тернопільської області Михайла Кренцеля та до п’яти років і теж з конфіскацією його спільницю — адвоката Наталію Лісну. З тексту вироку легко здогадатися, що в долі з ними були ще двоє посадовців — прокурор і начальник місцевого відділу Кримінально-виконавчої інспекції Державної пенітенціарної служби, але їх детективи НАБУ, судячи з усього, вирішили вивести з-під удару.
Читайте також: Два роки міфів і результати: чим живе ВАКС?
Провінційний «гадючник»
Операцію з викриття зловмисників було проведено на початку 2016-го року. Нагадаємо, що тоді НАБУ тільки брало старт, суспільство покладало на нього величезні надії, найздібніші працівники органів МВС і СБУ мріяли працевлаштуватися детективами в нове відомство, тож оперативної інформації було розлийся море. За таких обставин викриття корупційного «гадючника» районного масштабу було зручним приводом «потренуватися на кішках». Зазначимо, що в той час на території тепер уже колишнього Козівського району проживало близько сорока тисяч мешканців, зокрема в райцентрі — селищі Козова — близько десяти тисяч, тобто всі всіх знали. Формально за штатом цю адміністративну одиницю мали обслуговувати три судді, але фактично з тих, хто мав повноваження відправляти правосуддя, лишився один Кренцель.
Почати варто з того, що в березні 2015 року вироком Козівського районного суду до трьох з половиною років умовного позбавлення волі було засудженого одного дрібного місцевого злодія, який займався тим, що їздив підводою по селищу, стукався в хати й обкрадав ті з них, де нікого не було вдома. На нього було покладено обов’язок щотижня з’являтися для перевірки й реєстрації до Кримінально-виконавчої інспекції, але він його проігнорував, через що начальник КВІ направив до суду подання про скасування режиму умовного засудження й направлення злочинця до виправної колонії. Чоловік у зв’язку з цим звернувся до свого знайомого адвоката — Наталії Лісної, і не з порожніми руками, а з диктофоном, на який таємно записав їхню розмову, в якій жінка розповіла, що позитивна для нього ухвала суду коштуватиме йому дві тисячі доларів США, які будуть розділені між усіма зацікавленими особами: суддею Кренцелем, який відмовить у задоволенні клопотання, прокурором, яка не наполягатиме на його задоволенні, начальником КВІ, який не оскаржуватиме постановлену ухвалу в суді апеляційної інстанції, ну й, звісно, адвокатом.
Читайте також: «Дисциплінарка» від ВРП для судді ВАКС
Крадій удав, нібито згоден, і пообіцяв знайти гроші, а сам (якщо вірити його словам) пішов до місцевого відділення поліції повідомити про те, що в нього вимагають хабар. Там йому відповіли, що таким не займаються — треба, мовляв, їхати в Київ до НАБУ. Прибувши до центрального залізничного вокзалу столиці, він дізнався від перехожих про місце розташування цієї установи, а в ній чоловіка вже зустріли так, немов давно чекали: прослухали запис розмови, прийняли заяву про вимагання хабара й пообіцяли дати гроші для передачі адвокату, тож коли заявник повернувся до Козови, то одразу ж повідомив Наталію Лісну, що в нього все готово. Вона призначила зустріч на 15 лютого 2016 року — напередодні судового засідання, на якому повинне було розглядатися подання КВІ.
Гучне викриття судді і його тихе звільнення
За період часу між отриманням заяви й викриттям зловмисників детективи зробили все, що належить у таких випадках: зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження за фактом вимагання хабара посадовими особами державних установ Козівського району, прокурор спеціалізованої антикорупційної прокуратури ухвалив постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту з використанням заздалегідь помічених грошових коштів, а за клопотанням тодішнього керівника САП Назара Холодницького в Апеляційному суді Києва було отримано дозвіл на прослуховування телефонних розмов зловмисників, спостереженням за ними з використанням відеозапису, а також обшук у їхніх житлових та службових приміщеннях.
У призначений адвокатом день заявник під контролем детективів передав Наталії Лісній дві тисячі доларів, а наступного дня суддя Кренцель у судовому засідання в присутності місцевого прокурора, начальника КВІ, адвоката й самого засудженого постановив ухвалу про відмову в задоволенні подання про ув’язнення останнього. І того ж дня детективи під час обшуку викрили суддю, з кишені штанів якого було вилучено 400 доларів. Майже одночасно була затримана й адвокат, у якої вилучили решту 1600 доларів. До решти фігурантів провадження у НАБУ і САП не виявилося жодних претензій.
Читайте також: ВАКС vs місцеві загальні суди: критерії розмежування юрисдикції
Досудове слідство було завершене в рекордно короткі строки й через два місяці після викриття, тобто в квітні 2016 року обвинувальний акт надійшов із Генеральної прокуратури до Рогатинського районного суду сусідньої з Тернопільською Івано-Франківської області. Судді Кренцелю було пред’явлене обвинувачення за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди за обтяжуючих обставин. Солом’янський районний суд Києва обрав йому запобіжний стан у вигляді застави в сумі 137 тисяч гривень, а Вища кваліфікаційна комісія суддів відсторонила його від виконання посадових обов’язків, після чого в Козівському райсуді взагалі стало нікому відправляти правосуддя. Що стосується адвоката Н. Лісної, то вона проходила у справі як пособник, і їй призначили нічний домашній арешт.
Таке швидке завершення попереднього розслідування було компенсоване дуже довгим судовим розглядом: три з половиною роки справа кочувала по різних районних судах Івано-Франківської області: її перекидали з Рогатинського до Галицького, з Галицького до Калуського, аж поки за неї не взявся новостворений Вищий антикорупційний суд. Підсудний на той момент уже втратив статус судді, оскільки ще восени 2016 року за його власним бажанням був звільнений у відставку з відповідною пенсією, бо мав необхідний для цього двадцятирічний суддівський стаж.
Біла пляма досудового слідства
У ході судового розгляду даної справи винуватість обох підсудних була видна, так би мовити, неозброєним оком. Так, під час викриття 16 лютого 2016 року М. Кренцель сказав, що вилучені в нього 400 доларів були прислані його дружиною, яка нині перебуває за кордоном, і є його особистою власністю. Коли ж йому показали, як на цих купюрах світиться слово «хабар», він вигадав іншу версію, яка полягала в тому, що багато років підтримував з адвокатом Лісною дружні стосунки — ще з того часу, коли вона працювала в Козівському суді його секретарем і вона, мовляв, іноді позичала в нього гроші, а в той день якраз повернула йому борг. Наталія Лісна, в свою чергу, наполягала на тому, що отримала ці гроші від засудженого крадія як гонорар за надання правової допомоги й підтвердила, що повернула Кренцелю борг. Однак, на думку колегії суддів ВАКС у складі І. Білоус, О. Кравчука та Є. Крука, таке пояснення виглядало непереконливим.
Адвокати підсудних взяли тактику піддавати сумніву належність і допустимість усіх наданих стороною обвинувачення доказів, передусім наполягали на тому, що їхні клієнті стали жертвами провокації злочину. У відповідь на це прокурор запропонував суддям звернути увагу на статистику телефонних розмов між крадієм-заявником і адвокатом: у результаті вийшло, що вони в період часу між першою їхньою розмовою в офісі й передачею мічених доларів спілкувалися близько десяти разів, причому в більшості випадків за ініціативою Наталії Лісної. Ця обставина дала суду можливість зробити висновок про те, що в момент звернення заявника до НАБУ злочин уже перебував на стадії готування, й детективи лише «приєдналися» до нього з метою фіксації і збирання доказів, оскільки обвинувачені на той час вже розпочали вчиняти активні дії, які є об’єктивною стороною складу ст. 368 КК України.
Разом із тим, у сформованій НАБУ та САП доказовій базі було одне слабке місце, яке може стати причиною того, що в Апеляційній палаті ВАКС вирок може бути скасований, а підсудні виправдані через недоведеність вини. Йдеться про відсутність зроблених під час негласних слідчих розшукових заходів телефонних і кабінетних розмов, які переконливо б свідчили, що отримання грошей суддею від адвоката не було поверненням боргу, а їх отримання адвокатом від клієнта не було гонораром. Правду кажучи, зазначені записи були — їх здійснили й надали співробітники Департаменту оперативно-технічних заходів Національної поліції України, оформивши їх у вигляді протоколів, але судом вони були визнані недопустимими, оскільки стороною обвинувачення не були розсекречені й надані стороні захисту доручення детектива про їх проведення.
Варто зазначити, що відповідно до сталої судової практики, викладеної, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа № 751/7557/15), для допустимості результатів негласних заходів мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення. Це означає, що підсудні та їх адвокати мають право ознайомитися не лише з оформленими у вигляді протоколів записами їхніх розмов, а й оригіналами документів, на підставі яких робилися ці записи. Згідно з вимогами Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 року на етапі досудового слідства такі документи мають бути засекречені, але в ході судового слідства — розсекречені постановою прокурора й надані для ознайомлення стороні захисту. В даному ж випадку цього зроблено не було, а відтак записи розмов суд до уваги не прийняв. А шкода — в цих розмовах, можливо, була б розкрита справжня роль місцевого козівського прокурора й начальника КВІ, які не проходили у справі ні як підозрювані, ні як свідки. Бо надто вже дивним виглядає розподіл отриманих двох тисяч доларів: більшу частину адвокату, а меншу судді.
Та попри це зловмисники були засуджені, однак до набрання вироком законної сили запобіжні заходи залишені ті самі, що й були: йому грошову заставу, їй — нічний домашній арешт.
Костянтин ЮРЧЕНКО,
ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
