Юридична практика
Розумні строки розгляду справи: чому порушується баланс правосуддя?
Олег ГАЛЕНКО,
керуючий партнер юридичної компанії Dobrolaw, адвокат
Напевно, кожен практикуючий адвокат зіштовхувався із ситуацією, коли судовий розгляд затягувався з тих чи інших причин. Своєю чергою, це змушує клієнта нервувати, витрачати свій час на безрезультатні поїздки до суду, і звісно, розгляд справи це жодним чином не прискорює.
Читайте також: Деякі питання оскарження недотримання розумних строків на досудовому розслідуванні. Частина 1
Головний біль адвокатів та клієнтів
Отож, які є критерії розумності строків та які основні причини затримання розгляду справи в суді? Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожній фізичній та юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи в національних судових органах Європейський суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв: складність справи; поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського суду); поведінка судових та інших державних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника. Довготривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як фактично, так і з правового боку. Opendatabot проаналізував найпоширеніші види судових спорів в Україні та з’ясував, що від подачі позову до першого судового засідання українець чекає близько двох місяців! І це мова лише про строк очікування першого засідання, яке з різних причин не проводиться й громадянин змушений поринати в очікування на 2 і більше місяців.
Читайте також: Деякі питання оскарження недотримання розумних строків на досудовому розслідуванні. Частина 2
Нерідка практика, коли «затягування» розгляду спору вигідно одній зі сторін. За цієї ситуації, звісно, страждає інша сторона, не маючи можливості відновити своє порушене право. Зазвичай такі очікування тривають до року в простих справах та рік і більше в складних справах в очікуванні кінцевого результату – рішення суду. Тож досить часто сторони відмовляються від судового захисту, домовившись мирно врегулювати спір, або він просто став неактуальним.
У жодному разі не хочеться звинувачувати суддівський корпус у затягуванні розгляду справ, адже зрозуміло, що на це впливає безліч факторів: чисельність суддів у певному районі, кількість справ, що надходять на розгляд, своєчасне фінансування, якість документації, що подається до суду представниками сторін або державними органами, та інші фактори. На мою думку, головний чинник, що блокує реалізацію право розгляду в розумні строки за останні 6—8 років — це відсутність безперервного та своєчасного проведення конкурсів для призначення суддів на посаду. Нонсенс, коли певні райони чи міста на роки залишаються без суддів, або в ситуації, коли правосуддя здійснюється одним—двома суддями при наявних вакансіях.
Читайте також: «Розумні строки» vs «швидкий розгляд» під час судового розгляду кримінального провадження
До речі, в одному з досліджень рівня щастя в Україні критерієм, що безпосередньо на нього впливає, було визначено «доступ до правосуддя та розгляд справи в розумні строки». Хотілося б вірити, що держава зверне на це особливу увагу та найшвидше вживатиме заходів, аби розв’язати зазначену проблему, яка бентежить як громадян, так і бізнес. Так хочеться бачити щасливих та усміхнених українців…
Джерело: Юридичний вісник України
