Що робити, якщо на шляху встав патентний троль?

Такі суворі закони життя. Або, коротше кажучи, життя диктує нам свої суворі закони. Остап Бендер (Ілля Ільф і Євген Петров,
«Дванадцять стільців»)

Володимир КОНОВАЛЕНКО, консультант з авторського права, підприємець

Перші патентні тролі з’явилися наприкінці ХІХ століття. Ними стали власники патентів, які використовувалися для отримання з виробників продукції неправомірної вигоди у вигляді винагороди за використання патенту. В даній же статті на прикладі патенту України на промисловий зразок, який найчастіше використовується патентними тролями, розглянемо причини появи в країні цього небезпечного явища та правові інструменти протидії патентним тролям.

Перш за все зазначимо, що промислові зразки оточують нас з усіх боків, оскільки є зовнішнім виглядом предметів, з якими ми стикаємося вдома, у навчальному закладі, на вулиці й на роботі. Патентні тролі полюють на предмети, які масово використовуються громадянами України.

Чому патентні тролі завелися в Україні?

Наявність у патентних тролів патентів України на промисловий зразок викликає, м’яко кажучи, подив. Оскільки однією з умов патентоспроможності промислового зразка є його новизна. Це означає, що до подачі заявки на отримання патенту на промисловий зразок він не повинен бути відомий не лише в Україні, а й в усьому світі. Вважаю, що основною причиною, через яку патентні тролі мають можливість отримувати патенти України на загальновідомі промислові зразки, є відсутність експертизи на новизну промислового зразка.

Патенти є об’єктом підвищеної уваги патентних тролів у силу монополії, яку вони дають їхнім власникам.

Це означає, що на території дії патенту ніхто не має права використовувати промисловий зразок без дозволу власника патенту. Цей дозвіл оформляється ліцензійним договором, за яким власник патенту отримує винагороду, яка, зазвичай, виплачується у вигляді роялті, тобто у вигляді відрахувань з кожного виготовленого примірника виробу або проданого товару, в якому використовується промисловий зразок.

Зазвичай патентні тролі для отримання неправомірної вигоди примушують виробників (імпортерів) продукції або продавців товарів, де використовуються промислові зразки, до укладання ліцензійного договору. Вони подають до суду позов про захист прав власника патенту, передбачений статтею 432 Цивільного кодексу України, або/і вносять промислові зразки до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, з яким можна ознайомитися на сайті ДФС України.

Слід зазначити, що в руках патентних тролів є потужний інструмент примусу імпортерів до співпраці, оскільки, відповідно до статті 476 «Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності» Митного кодексу України на імпортера накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності.

Об’єкти підвищеної уваги патентних тролів: сірники, прищепка, бахіли…

Зупинимося на деяких патентах України на промисловий зразок, власниками яких, на мій погляд, є патентні тролі. У 2014 році громадянка Ш. отримала патенти України на промисловий зразок «Сірник» № 26289 та «Сірники» № 26413. Для того аби побачити ці результати «творчої діяльності» у галузі художнього конструювання, досить відкрити БД «Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетеня «Промислова власність». Можна припустити, що експерти, які проводили експертизу цих промислових зразків, працювали абияк або ніколи в очі не бачили сірників.

Наявність патентів змусила виробника сірників ТОВ «Українська сірникова фабрика» діяти на випередження, подавши до суду позов про визнання патентів України № 26289 та № 26413 недійсними. Рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року у справі № 760/3397/14-ц ці патенти визнані недійсними за результатами судової експертизи. Остання встановила, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентами України № 26289 та № 26413 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки.

У 2010–2014 роках китайська компанія «Жі Шенг Холдінгз Лімітед» отримала 41 патент України на промислові зразки, авторами яких є 7 громадян України. Наведемо декілька прикладів результатів їхньої «творчої діяльності», якими ми користуємося вже десятки років до подачі заявки на отримання патенту. Це пробка для закупорювання пляшок (патент України № 25420), рукавички (патент України № 25945), прищепка для білизни (патент України № 26556), сковорода (патент України № 26558), вішалка для одягу (патент України № 26859), шуруп (патент України № 24483), бахіла (патент України № 27156) та інші. З результатами «творчої діяльності» цих авторів можна ознайомитися, відкривши БД «Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетеня «Промислова власність».

Визнати через суд недійсним патент України, власником якого є нерезидент, який не має представництва в Україні, дуже складно, оскільки про розгляд справи відповідача юридичну особу — нерезидента України належить повідомляти в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазькою конвенцією 1965 року). Прикладом тернистого шляху визнання недійсним патенту України на промисловий зразок, власником якого є компанія «Жі Шенг Холдінгз Лімітед», є справа № 910/4734/15-г, яка розглядалася в Господарському суді Києва. Для того щоб у цьому переконатися, достатньо зайти в Єдиний державний реєстр судових рішень.

На даний час 41 патент України на промисловий зразок, власником яких є компанія «Жі Шенг Холдінгз Лімітед», є нечинні.

Однак перед тим, як відійти в інший світ, деякі патенти України на промзразок, власником яких була вказана компанія, добряче попсували кров імпортерам товарів, зовнішній вигляд яких збігався із зображенням запатентованого промислового зразка.

Таким прикладом є промисловий зразок «З’єднувач для труб», на який був виданий патент України № 27208, котрий був унесений до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, що призвело до призупинення митного оформлення товарів. У зв’язку з обмеженням у часі імпортер ПП «Водообробка та обладнання» подав позов про визнання права попереднього користування промисловим зразком «З’єднувач для труб» за патентом України № 27208.

Відповідно до частини 1 статті 470 «Право попереднього користувача на винахід, корисну модель, промисловий зразок» Цивільного кодексу України: «Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача)».

Рішенням Господарського суду Києва від 28 січня 2015 року у справі № 910/20465/14 визнано право ПП «Водообробка та обладнання» на безоплатне продовження використання (право попереднього користування) промислового зразка «З’єднувач для труб» за патентом України № 27208 від 25 червня 2014 року.

Можна ще довго наводити приклади патентів України на промислові зразки, які використовують патентні тролі для отримання неправомірної вигоди. Це різноманітні пробки, рукавички, салфетки, пакети для сміття та харчових продуктів, світильники тощо.

Як захиститися від патентних тролів?

Аналіз кількох сотень судових рішень дозволяє дати декілька простих порад виробникам (імпортерам) та продавцям товарів, які дозволять вибудувати ефективний захист проти патентних тролів. По-перше, перед початком виробництва патентуйте зовнішній вигляд виробу. По-друге, перед імпортом товарів заглядайте до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності. По-третє, використовуйте право попереднього користувача. По-четверте, подавайте позови про визнання недійсними сумнівних патентів на промисловий зразок.

І наостанок, прохання до установи, яка видає так звані «липові» патенти: звільніть дилетантів і найміть професіоналів.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути