Юридична практика
Скасувати борг за мікрокредитом: коли суди приймають сторону боржників
Взяти мікрокредит іноді здається дуже вдалою ідеєю. Тим більше, що сьогодні з будь-якої «праски» чути рекламу з обіцянками про «без відсотків без переплат». Але все це не більше, ніж рекламний прийом. І якщо вже потрапив на вудку кредиторів, може статися, що скасовувати свої борги доведеться в суді. То чи може захистити себе боржник і чи є шанс скасувати кабальний договір?
Читайте також: Виписки за банківськими картковими рахунками можуть бути належними доказами заборгованості за кредитними договорами
За інформацією консалтингової агенції «Ольшанський та Партнери», з січня 2019 по вересень 2021 року попит в інтернеті на кредити серед українців зріс на 24%. Можливість взяти гроші в кредит шукають близько 6,2 млн разів на місяць. При цьому більшість компаній, які шукають українці, — це саме мікрокредитні організації.
Про те, на що перетворюються ті кілька тисяч, взяті, нібито, «без відсотків і переплат», писалося неодноразово. Насправді середня річна відсоткова ставка за такими «мікрокредитами» приголомшує — 28671%. І це ще без пені, штрафів, комісій тощо.
Дослідження ринку мікрокредитування в Україні, проведене в рамках проекту USAID «Трансформація фінансового сектора», свідчить, що 86% договорів мають положення, які можуть розглядатися як незаконні. Найчастіше це стосувалося збільшення процентної ставки за порушення зобов’язань, а також застосування і штрафу, і пені за те саме порушення. Типова ситуація, коли боржник сплачує суму більшу, ніж передбачено умовами договору. Борг росте, як на дріжджах, а колектори вибивають його, використовуючи прийоми психологічного тиску різного ступеня підлості. Чи може захистити себе боржник? Чи є шанс анулювати кабальний договір у суді? Які стратегії наперед програшні, а що допомагає?
«Я нічого не підписував!»
Мікрокредити оформлюють онлайн, і деякі боржники всерйоз розраховують на аргумент: «Покажіть, де я підписував договір? Де папір із печаткою?!». У Реєстрі судових рішень я знайшов історію мешканця Слов’янська, який розповідав у суді, що хтось без його відома перевірив операцію з перерахуванням грошей на його рахунок, і він готовий повернути всю суму (звісно, без відсотків та штрафів). Чоловік дійшов до Верховного Суду і програв.
Хоча до схеми оформлення кредитів онлайн справді виникають питання. Як підпис використовується так званий одноразовий ідентифікатор: клієнту на мобільний телефон або пошту надсилають код. Але, як раніше писав УНІАН, цим часто користуються шахраї, які створюють мобільний клон або виманюють дані, необхідні для отримання грошей.
Утім, по суті, схема з електронним договором, укладеним таким обміном повідомлень, цілком законна. Щоб суддя засумнівався в законності договору, треба навести залізні аргументи. Наприклад, слідчі можуть довести, що телефонували до мікрофінансової компанії з міста «А», а власник телефону перебував у цей час у місті «Б».
«Я не розумів, що підписую!»
Ще один частий аргумент боржників: «Мені, як позичальнику, об’єктивно не вистачало знань, необхідних для здійснення правильного вибору під час підписання договору, що оспорюється». Адвокат юридичної компанії Investment Service Ukraine Олександр Муравський каже, що для суду важливим є не рівень вашої фінансової грамотності, а чи не суперечить договір законодавству України. «Вивчаючи договори оферти мікропозик, які фінансові установи укладають із потенційними позичальниками, я бачив, що у них зазначені всі істотні умови (реальна відсоткова ставка, розмір пені, штрафів тощо), як і в звичайних «банківських» кредитних договорах. Так, для цього потрібно прочитати не одну сторінку договору, щоб зрозуміти, на яких умовах видається кредитна позика. З одного боку, я погоджуюсь, що відсоткова ставка 2% на день від суми кредиту — це не дуже справедливо з точки зору математики. Але, з іншого боку, фінансові установи нікого не змушують купувати мікрокредит. Якщо ж ви отримали кредитні кошти, то треба розуміти, що крім грошей ви придбали й зобов’язання. Тут правило лише одне — уважно читати умови договору та розуміти, які документи підписуєш», — говорить адвокат.
За нашими спостереженнями, якщо ви не вперше берете мікрокредит, то про аргумент «незрозумілий договір» і мови не може бути. Власне, судді вважають, що якщо не з першого, то з другого чи третього разу ви точно повинні були розібратися. Приклад логіки суддів можна побачити в цитаті з одного рішення: «Твердження позивачки про те, що вона не мала можливості докладно ознайомитися з умовами кредитування перед укладенням кредитного договору, можливості оцінити умови, виявити їх недоліки та всі ризики, оскільки представник відповідача прискорював її, а сам договір був написаний дрібним шрифтом, не підтверджено жодними доказами, тому не беруться до уваги судом».
Занадто великі штрафи та пеня
Якщо вже й братися захищати себе на підставі претензій до договору, то слід звертати увагу суду не стільки на те, що ви самі щось у ньому не прочитали дрібним шрифтом, а на те, як мікрофінансовий договір може суперечити українському законодавству. Так, згідно із Законом «Про споживче кредитування», сукупна сума неустойки (штраф, пеня) не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором. Про цю норму часто «забувають». Але є судді, які стають на бік боржника.
Читайте також: Процедура погашення податкового боргу може змінитися
У Реєстрі судових рішень ми виявили історію харків’янина, для якого кредит в одну (!) тисячу гривень обернувся боргом… 33,9 тисяч. Фінансова компанія виграла суд першої інстанції, але Апеляційний суд скасував штрафні санкції та ухвалив виплатити борг у 1050 гривень. І подібні випадки непоодинокі.
Ще один прийом кредиторів — вказати в договорі, що кредит фізична особа отримує не на споживчі цілі, або що до договору не застосовується «Закон про споживче кредитування». Втім, цей закон — не єдиний захист. «У Цивільному кодексі України є стаття, в якій зазначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо вона значно перевищує розмір збитків. Це також може убезпечити позичальників від виплати захмарних штрафів та пені», — каже згаданий адвокат Олександр Муравський.
Також суд може вважати, що сума компенсації «не відповідає принципам справедливості, сумлінності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права». Тобто застосовується Закон «Про захист прав споживачів».
«Одна справа — закон, а інша — його тлумачення»
На щастя, в українських судах є судді, які перевірять законність кожної гривні боргу. Наприклад, рішенням Печерського суду одному боржнику зменшили пеню з 780 до 532,5 гривень. Сума не суттєва з урахуванням того, що не погашено кредит у 10 тисяч та відсотки — 2 550 гривень, але це приклад якісної роботи суддів.
Але бувають і рішення, які викликають питання. Так, при кредиті в 6 500 гривень фінкомпанія нарахувала пеню в 5 850 грн, і сума лишилася незмінною. Аргумент судді Баришівського райсуду Київської області: «При належному виконанні договірних зобов’язань штрафна санкція у вигляді пені не застосовується».
«Одна справа — закон, а інша — судове тлумачення. Іноді, здавалося б, за ідентичних обставин справи, на виході маємо два кардинально різні рішення», — говорить адвокат Вікторія Пархомчук.
Вона звертає увагу, що навіть якщо суд скасує штрафи (пеню), то борг по тілу кредиту все одно доведеться платити. «Кредитний договір можна визнати недійсним частково, щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації. Усі інші умови, у тому числі і щодо сплати суми тіла кредиту, залишаються чинними та обов’язковими до виконання», — каже Вікторія Пархомчук.
Зазначимо, що кожен проблемний кредит — окрема історія та універсальних рішень, які підійдуть будь-якому позичальнику, не може бути. Комусь вигідніше роками позиватися, комусь — домовлятися з мікрофінансовою компанією. Можна просити реструктуризувати борг, навіть списати його. Можливо, в договорі, який так мало читають, є пункт про форс-мажор, і він застосовується до пандемії.
Але, головне — все ж таки читати документи і не довіряти обіцянкам про легке фінансове життя. Так звана пролонгація виглядає привабливим рішенням, яке позбавляє негайної виплати боргу. Але часто боржник місяць за місяцем платить, а борг фактично залишається незмінним, а то й зростає. Єдиний вихід — не давати паніці волю, розібратися, за що ви платите, і стежити за тим, як зменшується борг.
І ще один аспект. Усі юристи одноголосно стверджують: важливо звертатися до мікрокредитних компаній у письмовій формі, спілкуватися за допомогою листів, а не телефоном. Адже все це, у разі потреби, можна буде використати у суді.
Влад АБРАМОВ,
журналіст
Джерело: Юридичний вісник України
