Юридична практика
ВАКС розпочав розгляд «справи Вовка»
Ольга ВЕРЕТІЛЬНИК,
адвокатка практики економічних та службових злочинів
юридичної компанії «Міллер»
Вищий антикорупційний суд нині розглядає справу стосовно 11 підозрюваних за фактом зловживань в Окружному адміністративному суді Києва (ОАСК). Справу в суд направила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Йдеться про заступника голови Окружного адміністративного суду столиці, суддів ОАСК, екс-голову Державної судової адміністрації України та двох адвокатів, які діяли «в межах злочинної організації» на чолі з головою окружного суду.
Версія обвинувачення
За версією обвинувачення, вони намагалися захопити державну владу завдяки встановленню контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створенню штучних перешкод у роботі кваліфікаційної комісії (продукування позовів до членів Вищої кваліфкомісії суддів для створення конфлікту інтересів, перешкоджання діяльності одного з членів ВККСУ через механізм забезпечення позову, вплив на призначення двох членів комісії за квотою Уповноваженого з прав людини та Державної судової адміністрації).
Читайте також: Майже катастрофа. Рішення ВАКС, яке може поховати ідею цивільної конфіскації
Чому саме ВРП і ВККСУ?
Ці органи найбільше впливають на роботу суддів. Без них вони майже безкарні — їх не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності чи звільнити. ВККСУ також проводила процедуру атестації суддів, перевіряла їхню відповідність займаним посадам.
При цьому ОАСК — один із «головних судів» у судовій системі України, хоча це всього перша інстанція. Але цей суд розглядає позови до вищих державних органів України — вони всі розташовані на підсудній йому території. За умови недоторканості суддів — це може бути інструментом для шантажу державної влади.
Тому, ще до моменту направлення до суду, ця справа сколихнула всю країну. Проаналізуємо найцікавіші моменти, відомі на цей момент.
Підслідність і підсудність. Сторона захисту не раз заявляла, що цю справу має розглядати інший правоохоронний орган. Як відомо, Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) розподіляє, який правоохоронний орган має право розслідувати злочин залежно від правової кваліфікації та суб’єкта, який, ймовірно, вчинив правопорушення.
Згідно зі своїми повноваженнями, НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП розслідує корупційні злочини, вчинені топ-чиновниками, ВАКС розглядає справи, підслідні бюро.
Справа ОАСК стосується:
- створення злочинної організації;
- дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;
- перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- зловживання впливом; – втручання у діяльність державного діяча.
З цього переліку лише зловживання впливом перебуває у підслідності НАБУ.
То чому ж Національне антикорупційне бюро розслідувало, а ВАКС тепер розглядає?
Детективи НАБУ для попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, підслідних бюро, за рішенням його директора та за погодженням із прокурором САП можуть розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Тобто, НАБУ може розслідувати інші злочини, якщо вони пов’язані з корупцією топ-посадовців. У цьому випадку серед статей, в яких обвинувачують фігурантів, є зловживання впливом. Тому НАБУ може розслідувати всю справу в цілому.
За аналогічним принципом визначають перелік справ, які може розглядати ВАКС — йому підслідні корупційні всі ті ж справи, що розслідує НАБУ. Якщо в переліку статей, які інкримінують обвинуваченим, є одна, що підпадає під компетенцію цього суду — решту теж приймають до розгляду.
Строки. Для того, щоб продовжувати строк розслідування з моменту повідомлення про підозру довше, ніж на три місяці, прокурор має кожного разу звертатися до слідчого судді. Суддя з’ясовує, що ще потрібно зробити у справі й чому цього не було зроблено раніше. Якщо прокурору та слідчому/детективу не вистачило часу з об’єктивних причин — продовжує строк розслідування. У продовженні строку розслідування відмовляють дуже рідко.
У цій справі НАБУ довелося в екстреному порядку завершувати розслідування. Усе тому, що слідчий-суддя дійшов висновку, що детектив та прокурор не довели, що вони не могли виконати всі слідчі дії раніше. З березня минулого року по недавній час відбувалося ознайомлення сторін із матеріалами перед направленням обвинувального акту до суду.
Суть справи. Безперечно, оцінювати аргументації будьякої зі сторін за відсутності доступу до матеріалів і без їх вивчення — щонайменше непрофесійно. З публічно-доступних джерел відомо, що основою справи є багатогодинні записи розмов суддів ОАСК. У ЗМІ вони відомі як «плівки Вовка» та експертизи носіїв інформації зі звукозаписами розмов. Тож, ймовірно, ключовими питаннями справи будуть: допустимість доказів — звукозаписів розмов, інтерпретація їх змісту, ідентифікація учасників розмов.
Чому це важливо?
Бо в Україні ніколи не судили злочинну організацію суддів, які, на думку сторони обвинувачення, намагалися захопити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією України (державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів) та Вищою радою правосуддя (конституційного органу державної влади та суддівського врядування), через призначення туди підконтрольних злочинній організації людей. Ми не беремося оцінювати обґрунтованість обвинувачення без доступу до всіх матеріалів. Втім, це важлива справа — той, хто контролює ВРП і ВККСУ, контролює судову владу, яка є третьою в державі. Цього достатньо, щоб усвідомити масштаб справи. Тому, як громадяни та юристи, сподіваємося на прозорий та об’єктивний розгляд справи.
Джерело: Юридичний вісник України
