Юридична практика
Як не втратити надміру чи наперед сплачених податків у разі зміни організаційно-правової форми
Зміна організаційно-правової форми підприємства – явище не буденне, проте й не екзотичне. Потреба у такій зміні може мати різні причини як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Серед об’єктивних причин – вимоги законодавства. Зокрема, актуальні сьогодні вимоги Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб». Згідно із цим Законом, який буде введено в дію 28.08.2025, Господарський кодекс України втрачає чинність, а підприємства певних організаційно-правових форм мають бути реорганізовані.
Будь-яка реорганізація має певні наслідки. Зокрема, й податкові. І подумати про них варто заздалегідь. Вочевидь, саме такі міркування спонукали уповноважених осіб Державного підприємства, яке перебуває у стані реорганізації шляхом перетворення на Акціонерне товариство, звернутися до податкового органу із низкою запитань.
Відповіді, отримані підприємством у роз’ясненні ДПС України від 15.07.2025 № 3814/ІПК/99-00-04-02-03, можуть бути цікаві усім, кому вже незабаром доведеться вирішувати питання, пов’язані зі зміною організаційно-правової форми.
Читайте також: Оплата нотаріусом комунальних послуг в орендованому приміщенні належить до витрат на провадження незалежної професійної діяльності
Запитання 1. В який термін контролюючим органом ДПС вносяться зміни до інтегрованої картки платника податку (далі – ІКП) після отримання відомостей з ЄДР про зміну організаційно-правової форми підприємства?
Відповідь: «після отримання відомостей з ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті перетворення Державного підприємства та державну реєстрацію юридичної особи (Акціонерного товариства) шляхом перетворення, така інформація буде внесена до облікових даних Державного підприємства».
Зауважимо, підприємство запитувало про конкретний термін і конкретний обліковий документ – інтегровану картку платника податку, але відповіді по суті не отримало. Для чого платнику податку ці відомості? Ну хоча б для того, щоб своєчасно вжити заходів, про які йдеться у наступних запитаннях.
Запитання 2. Чи повинно підприємство вживати заходи щодо перенесення органом ДПС сум надміру сплачених податків, що обліковувались в ІКП Державного підприємства на дату перетворення, на ІКП Акціонерного товариства після внесення змін до ЄДР про завершення процесу перетворення підприємства?
Відповідь: «для перенесення територіальним органом ДПС наявної суми надміру сплаченого податку на прибуток в нову інтегровану картку Державному підприємству необхідно (після завершення процесу його реорганізації) подати до цього органу ДПС заяву про перерахування зазначеної суми на бюджетний рахунок, відкритий в Державній казначейській службі України за відповідним кодом класифікації доходів бюджету, з урахуванням вимог» (ст. 43 ПКУ).
Відповідаючи на це запитання, податківці цитують останній абзац п. 2 підрозд. 3 розд. III Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 12.01.2021 № 5. У цьому абзаці зазначено, що відповідний структурний підрозділ податкового органу має:
1) відкрити платнику нову інтегровану картку за кодом класифікації доходів бюджету податку на прибуток, що відповідає зміненій організаційно-правовій формі господарювання;
2) зважати на те, що у платника є право використати наявну суму надміру сплачених грошових зобов’язань та суми платежів, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, з урахуванням вимог ст. 43 ПКУ.
Отже, у документі немає згадки про подання заяви на перенесення залишку надміру сплачених коштів з одного бюджетного рахунку на іншій чи зі старої інтегрованої картки до нової. У ст. 43 ПКУ про таку заяву теж нічого не сказано. Зазначена стаття називається «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені» й, відповідно, в ній йдеться про можливість для платника податку подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум. Проте, це той випадок, коли до рекомендацій податківців варто дослухатися. Адже подання заяви не потребує надмірних зусиль, натомість слугуватиме певною гарантією, що кошти буде збережено. Принагідно можна спробувати подати заяву на повернення коштів на рахунок підприємства, що справді передбачено ст. 43 ПКУ.
Читайте також: У разі отримання доходу від продажу нерухомого майна неприбутковою організацією, такий дохід підлягає оподаткуванню
Запитання 3. Чи повинне Державне підприємство вживати заходи щодо зарахування (перенесення) на Акціонерне товариство наявної суми реєстраційного ліміту Державного підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ), на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), після внесення змін до ЄДР про завершення процесу перетворення підприємства?
Відповідь: «у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаною зокрема, зі зміною організаційно-правової форми, показники у СЕА ПДВ не змінюються за умови дотримання платником всіх правил та строків, визначених статтею 183 розділу V Кодексу та Положенням № 1130 щодо подання заяви за формою 1-ПДВ».
Отже, і тут без заяви не обійтися. Безпосередній відповіді передує нагадування про СЕА ПДВ та відповідні нормативні акти, серед яких Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Мінфіну України від 14.11.2014 № 1130 (Положення № 1130).
Варто зауважити, що в цьому випадку подання заяви зумовлено вимогами законодавства, а саме:
- у разі перетворення юридичної особи – платника податку «…» проводиться перереєстрація платника податку (п. 183.15 ПКУ, п. 4.1 розділу IV Положення № 1130);
- для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» (п. 4.2 розділу IV Положення № 1130);
- у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ (п. 4.2 розділу IV Положення № 1130). Тож реєстраційний ліміт та інші показники зберігаються.
В аналізованому роз’ясненні ДПС № 3814/ІПК/99-00-04-02-03 є ще три запитання і відповіді на них. Ознайомитися з повним текстом цього та інших роз’яснень податкової служби можна у Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій на офіційному сайті ДПС, а також у системі Lex, де тексти містять гіперпосилання до згаданих у них норм законодавства. Зауважимо, останнє набагато зручніше, адже можна переглядати документи, не завантажуючи їх на комп’ютер.
Що ж до податкових наслідків зміни організаційно-правової форми, то там ще чимало цікавих нюансів, про які ми розповімо у наступних публікаціях.
Ірина Назарбаєва,
консультантка з питань оподаткування й бухгалтерського обліку ActiveLex
