Як захистити право жінки на декретну відпустку?

Станіслав КУЦЕНКО, начальник Головного територіального управління юстиції в м. Києві

Рівні права жінок і чоловіків гарантуються Конституцією України і міжнародними нормативно-правовими актами. Та, погодьтеся, подекуди жінкам потрібно більше привілеїв, аніж чоловікам. Це стосується й декретної відпустки, і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Наталія офіційно працювала у великій компанії. Коли вийшла заміж, після народження первістка оформила декретну відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Та сину було лише два роки, як жінка вже завагітніла вдруге. Прийшовши продовжувати декретну відпустку, їй сказали, що в компанії зараз вже інший директор, тому відпустки не буде — або працюй, або звільняйся.

Такі історії не поодинокі. Багато інок все-таки здаються перед натиском керівництва та добровільно звільняються. Тоді й претензій до компанії немає, і ви залишаєтесь ні з чим.

Тож які права мають жінки, які готуються стати мамами? Відповідно до статті 17 Закону України «Про відпустки» жінки, які збираються народжувати, мають право на оплачувану відпустку. Перед пологами — 70 днів, після пологів — 56, тобто сумарно 126 календарних днів.

У разі народження двох і більше дітей або у випадку ускладнення під час пологів — до 140 календарних днів сумарно. Виплати, які жінка отримує від держави після народження дитини, зараз складають близько 42 тисяч грн й розбиваються на кілька платежів. Перший — близько 10 тисяч, і ці кошти можна отримати протягом10–15 днів після пологів.

Аби отримати такі виплати вчасно, необхідно заздалегідь, тобто ще до пологів, оформити соціальну картку в органі соцзахисту.

Вагітних жінок та мам у декретній відпустці звільняти заборонено! Статтею 184 Кодексу законів про працю України забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу й знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Забороняється залучення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження! Не допускається залучення до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 Кодексу законів про працю України).

Поняття «дискримінація щодо жінок» означає будь-яке розрізнення, виняток або обмеження за ознакою статі, спрямовані на ослаблення чи зведення нанівець визнання, користування або здійснення жінками, незалежно від їхнього сімейного стану, на основі рівноправності чоловіків і жінок прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській або будь-якій іншій галузі — Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути