Юридична практика
За фасадом Кабміну. Корупційні махінації під час реставрації будинку на вулиці Грушевського
Двадцять сьомого жовтня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановила залишити в силі вирок ВАКС від 31.01.2023 р., ухвалений у справі про одержання хабара в сумі двох мільйонів гривень начальником Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів України Ігорем Новосьолом. Причому судове провадження в частині обвинувачення стосовно самого чиновника ще влітку минулого року було зупинено у зв`язку з його призовом для проходження військової служби, зате пособник зловмисника – фінансовий директор ТОВ «Група компаній «Будкоін» Ігор Груздєв зазначеними вище вердиктами засуджений до восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Фірми одноразового використання
Із тексту оприлюднених судових документів можна здогадатися, що навколо господарських служб секретаріату КМУ крутилися щонайменше дві групи бізнесменів, які конкурували між собою за його замовлення й зміна команди Володимира Гройсмана командою Олексія Гончарука чотири роки тому не дуже вплинула на їхні стосунки. Так, у серпні 2019-го одній із них дістався підряд на проведення ремонтно-реставраційних робіт з відновлення фасаду будинку уряду на вулиці Грушевського в Києві. Причому договір було укладено з таким собі ТОВ «Спектрум девелопмент», яке якщо й не мало офіційних ознак фіктивності, то принаймні існувало винятково на папері, маючи лише реєстраційне свідоцтво й рахунок у банку. Достеменно відомо, що його формальним директором був алкозалежний чоловік, який отримував зарплатню спиртними напоями з розрахунку «пляшка горілки за кожен підпис». Проте саме ця фірма виграла у тендерній процедурі, уклала з державною установою договір на проведення робіт й отримала авансом усю суму в розмірі 13 мільйонів гривень. Але був у неї один плюс у вигляді банківської гарантії – документа, відповідно до умов якого в разі невиконання підрядником умов договору банк-гарант зобов’язаний був негайно заплатити замовнику всю гарантовану ним суму, а потім уже розбиратися в судах, хто з них правий.
Читайте також: Чи може одна особа зупинити забудову ділянки — позиція ВС
Проте в реальності всі ремонтно-реставраційні роботи проводила інша фірма – вже згадуване вище ТОВ «Група компаній «Будкоін», яке належало до конкуруючого угруповання бізнесменів. Причому ця фірма однозначно не була фіктивною, оскільки люди, які працювали в її штаті, протягом попередніх років неодноразово виконували роботи подібного роду, а її керівник Ігор Груздєв був «на короткій нозі» з начальником Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів України (далі – УАБ ГФД СКМУ). Слід визнати, що зазначені роботи в минулому виконувалися під «дахом» інших товариств з обмеженою відповідальністю – чому урядові завгоспи так охоче працюють із фірмами одноразового використання, в той час як у столиці вистачає потужних компаній даного профілю з більш тривалими й більш позитивними репутаційними історіями – питання цікаве.
Так от саме з цим «Будкоіном» переможець конкурсу – ТОВ «Спектрум девелопмент» – уклав договір субпідряду на суму 12 млн грн. Таким чином реальні власники цієї «пустушки» отримали від держави тринадцять мільйонів, за роботу планували заплатити дванадцять, а собі, так би мовити, за послуги генпідряду, лишити один мільйон. Але щось у бізнесменів пішло не так: підписуючи контракт, генпідрядник і субпідрядник домовлялися, що перший заплатить другому шість мільйонів одразу, а ще шість після того, як буде виконана половина замовлених робіт. Та коли ця перша половина робіт була виконана, друга половина грошей на рахунок безпосереднього виконавця так і не надійшла. Субпідрядник чекав, чекав, а коли недоробленими лишалися тільки 5 відсотків всього обсягу робіт, взяв та й зупинив їх. Генпідрядник, судячи з усього, прораховував цей варіант і найняв для завершення робіт іншу субпідрядну організацію, але він не врахував того, що подані ним заявки на видачу перепусток для робітників можуть застрягнути в кабінетах УАБ ГФД СКМУ й не дійти до комендатури будівлі уряду, що є режимним об’єктом. Чому саме вони там застрягли – здогадатися неважко з огляду на хороші відносини, що склалися між керівником конкуруючої фірми й начальником зазначеного управління. Але то лише здогадки, а достеменно відомо те, що співробітники Управління державної охорони не пропустили робітників субпідрядника й генпідрядник не зміг завершити вчасно обумовлені договором роботи.
Ціна питання – банківська гарантія
Таким чином, станом на початок 2020-го ТОВ «Спектрум девелопмент» опинилося в доволі неприємній для себе ситуації, коли роботи були недовиконані й Управління адмінбудинків не підписало акт їх приймання. Начебто й не страшно, якщо всі гроші вже отримані наперед, але тоді замовник в особі секретаріату КМУ мав усі підстави звернутися до банка-гаранта з вимогою переказати на свій рахунок повну суму гарантії – всі тринадцять мільйонів. Потім, згідно закону, і цей банк, і виконавець могли в господарських судах відсудити частину зазначеної суми, але, по-перше, оскільки факт порушення умов договору був очевидним, то на користь замовника могла бути стягнута чимала сума штрафних санкцій, а, по-друге, за такого сценарію генпідрядник назавжди втратив би в цього банку кредит довіри, як і можливість отримати коли-небудь банківську гарантію в будь-якому іншому банку. Виходячи з цього бізнесмени, які стояли за ТОВ «Спектрум девелопмент» почали шукати можливості «вирішити питання».
На роль переговірника було обрано одного з них, якому фіктивний директор підписав довіреність на представництво інтересів очолюваного ним товариства (за що отримав чергову пляшку горілки), і новоспечений представник почав домовлятися з керівником конкуруючої організації – ТОВ «Будкоін». В січні 2020-го в одному з кафе на Печерську зібралися всі троє – представник генпідрядника, Груздєв і Новосьол. Результатом перемовин стала вимога дати начальнику УАБ хабар у розмірі 2,5 млн грн – й це тільки за те, щоб той поставив свій підпис на акті приймання виконаних робіт і не піднімав питання про звернення в дохід держави банківської гарантії. Питання про погашення шести мільйонів боргу генпідрядника субпідряднику лишилося, так би мовити, за кадром, і в ході досудового й судового розслідування не досліджувалося. Воно й зрозуміло, оскільки правоохоронні органи цікавили посадові злочини з боку чиновника, а не спірні питання між суб’єктами господарювання, які мають вирішуватися в господарському суді. Можна лише здогадуватися, що під час тієї зустрічі якась домовленість досягнута була. Достеменно ж відомо, що одразу ж після цього представник ТОВ «Спектрум девелопмент» подав до поліції заяву про те, що в нього вимагають хабар.
Із поліції дана заява була передана до Територіального управління Державного бюро розслідувань у Києві, де одразу ж було відкрите кримінальне провадження, а в суді отримано дозвіл на проведення негласних слідчо-розшукових заходів, зокрема прослуховування телефонних та інших розмов. Новосьол запропонував незвичний спосіб передачі коштів – не сам прийшов за ними й не доручив це діло своєму приятелю Груздєву, а прислав кур’єра, який на своєму автомобілі мав приїхати до певного місця в певний час і сказати пароль. Там цього хлопця й затримали 4 лютого 2020 року одразу ж після отримання двох мільйонів гривень, причому справжніми були тільки 40 тисяч, а решта – імітаційні засоби, тобто купюри, надруковані на кольоровому принтері. А вже наступного дня слідчі ДБР офіційно пред’явили Новосьолу підозру в одержанні хабара (ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України), а Груздєву – в пособництві в цьому. Тут, звісно, виникає питання: домовлялися про передачу двох з половиною мільйонів гривень, а реально передали тільки два мільйони, з яких лише сорок тисяч були справжніми. Слідчі з трьох наведених вище цифр обрали середню, тож в офіційних документах – обвинувальному акті й обвинувальному вироку йдеться про одержання саме двох мільйонів.
Як Холодницький ледь усе не зіпсував
Шостого лютого 2020 року Печерський районний суд Києва обрав обом зловмисникам запобіжний захід: самому чиновнику – тримання під вартою з можливістю вийти під заставу в сумі 1 552 тисяч гривень (якою він дуже швидко й скористався), а пособнику – особисте зобов’язання. Досудове слідство було завершено в квітні 2020-го, проте лише через рік обвинувальний акт було передано до Вищого антикорупційного суду, оскільки сторона захисту надто довго знайомилася з матеріалами провадження. А ще через рік ухвалою ВАКСу від 27.07.2022 р. судовий процес у частині Новосьола був зупинений у зв’язку з тим, що той відбув для проходження військової служби й не може брати участь у засіданнях суду. Зазначимо, що з цієї причини було зупинено чимало кримінальних проваджень – у цьому переліку можна знайти навіть викритих в одержанні хабара суддів жіночої статі.
Читайте також: Профілактика – найдешевший спосіб запобігання корупції
Що ж стосується Ігоря Груздєва, то його справа завершилася обвинувальним вироком, яким його за пособництво в одержанні хабара було засуджено до 8 років позбавлення волі. В цьому процесі найдраматичнішим моментом стало питання про те, що досудове слідство здійснював не уповноважений на те орган в особі Державного бюро розслідування, в той час як відповідно до вимог статті 216 Кримінального процесуального кодексу України цим повинні були займатися детективи НАБУ, оскільки розмір предмета кримінального правопорушення більше, аніж у п`ятсот разів перевищував тодішній розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Цікаво, що в березні 2020-го прокурор Київської області, який здійснював процесуальне керівництво, направив заступнику Генерального прокурора – керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому звернення щодо передачі справи детективам НАБУ, але той прислав офіційну відповідь, що не бачить підстав для зміни підслідності. Таке не зовсім законне рішення очільника САП стало для адвокатів Груздєва зачіпкою вимагати від суду визнати неналежними й недопустимими всі докази, які були зібрані неуповноваженим на те органом досудового розслідування. Проте ВАКС вирішив, що не всі порушення вимог процесуального законодавства є підставою для того, аби забракувати докази, надані стороною обвинувачення, а лише ті з них, які призвели до істотного порушення прав обвинувачених. А оскільки сторона обвинувачення не змогла пояснити, яким чином перебування зловмисників під слідством було комфортнішим, якби його вело не ДБР, а НАБУ, то судді ВАКС цей довод відхилили.
Костянтин Юрченко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
