Закон 1210 та IT-сфера: до чого готуватися стартапам і розробникам?

Марина ТОМАШ,
партнер, керівник податкової практики Juscutum

Вступив у силу закон, який регулює діяльність так званих КІК — контрольованих іноземних компаній. При чому тут IT?

Закон № 466 (відомий всім, як законопроект № 1210), який, у тому числі, регулює діяльність КІК, — третій крок впровадження «Плану BEPS». В українському сегменті IT багато стартапів, розробників і підприємців ведуть свій бізнес за допомогою нерезидентних структур — зареєстрованих за кордоном (офшорних) компаній, позаяк майже всі контрагенти у них теж закордонні. Весь дохід, що отримується такою компанією, обкладається мінімальним податком або не обкладається взагалі. Відсутні валютний контроль, ПДВ, спрощена підготовка й подача фінансової звітності.

Таким чином, існує можливість отримувати прибуток у зарубіжній компанії, накопичувати його там і використовувати для інвестицій або інших цілей. Поки накопичений на рівні компанії прибуток не розподілений назад в Україну (на користь українських бенефіціарів), обов’язок сплачувати податок на прибуток, ПДФО та військовий збір не виникає. Це створює ефект відкладеного оподаткування.

Із початку 2021 роки такого роду відкладене оподаткування потрапляє під контроль Податкової служби України — податки повинні бути сплачені до бюджету України за результатами 2021 року. Це і є так звана деофшоризацію бізнесу.

Також важливими кроками на шляху до глобального тренду деофшоризації є:

• боротьба з конфіденційністю володіння (розкриття бенефіціарів);
• обмін податковою інформацією між державами в автоматичному режимі й відмова від обміну «на вимогу», як це передбачено двосторонніми угодами між країнами зараз;
• впровадження в місцеві законодавчі акти правил про контрольовані іноземні компанії (КІК);
•  активне міжнародне просування «Плану BEPS».

Що таке КІК?

Згідно з українським законодавством КІК — будь-яка юридична особа або іноземна освітня установа без статусу юридичної особи (в тому числі партнерство, трасти, фонди), що зареєстровані за кордоном і перебувають під контролем фізичної особи-резидента або юридичної особи-резидента України. Помилково вважати, що в КІК будуть співвіднесені лише офшорні структури. Контрольованою визнається будь-яка компанія українського резидента, яка знаходиться за межами кордонів України, навіть якщо такою юрисдикцією будуть країни ЄС або США.

Як КІК розглядатиметься іноземна компанія, яка перебуває під контролем фізичної особи-резидента України, якщо така особа прямо або побічно володіє 50% і більше від капіталу цієї компанії; прямо або побічно володіє 25% (з 2023 року — 10%) і більше від капіталу компанії за умови, що кілька фізичних осіб-резидентів України володіють капіталом даної компанії і їм сумарно належить понад 50% від нього; самостійно або спільно з іншими резидентами України здійснює фактичний контроль над такою іноземною юридичною особою.

Правила КІК стосуються насамперед іноземних компаній, а також їх контролюючих резидентів України.

Хто платитиме податок?

Згідно з правилами прибуток КІК прирівнюється до особистого прибутку її контролюючої особи (як фізичної, так і юридичної), тому й  обов’язок сплачувати податок покладатиметься саме на нього. При цьому українська юридична особа може сплатити податок, але тільки в тому випадку, якщо прямо або опосередковано володіє часткою в КІК. Звітність та відповідальність по оплаті податку покладатиметься так само на неї.

Коли прибуток КІК не обкладається податком в Україні?

Прибуток таких КІК не підлягатиме оподаткуванню в разі, якщо:

— між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК укладено діючий договір про уникнення подвійного оподаткування;

— виконується одна з таких умов: КІК фактично платить податок на прибуток за ефективною ставкою, не менше ставки податку на прибуток підприємств в Україні, менше такої ставки, що не перевищує п’яти процентних пунктів, або частка пасивних доходів її становить не більше 50% від загальної суми доходів компанії з усіх джерел.

Як розрахувати податок?

Скоригованим прибутком КІК вважається прибуток такої компанії до оподаткування (за даними її неконсолідованої фінансової звітності). Платити податок необхідно буде пропорційно частці володіння в такій КІК. Розрахована частина прибутку КІК подається в складі загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи, включається до її річної податкової декларації та обкладається ПДФО за ставкою 18%. Також у ряді випадків передбачені більш низькі ставки, зокрема, 9%, 5% + для фізичних осіб.

Є ряд пільгових опцій, коли прибуток не включається до річного оподатковуваного доходу. Так, за наявності хоча б однієї з трьох умов:

— дохід всіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує 2 млн євро;

— КІК є публічною компанією;

— компанія здійснює благодійну діяльність без розподілу прибутку.

У разі, якщо відповідно до законодавства іноземної юрисдикції, фактичного місцезнаходження (реєстрації) КІК, не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, особа що її контролює, повинна забезпечити складання фінансової звітності компанії згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності. Крім того, на вимогу українського регулятора фінансова звітність КІК повинна бути підтверджена письмовим висновком аудиторської компанії, яка має право на здійснення такої діяльності у відповідній іноземній юрисдикції.

При розрахунку скоригованого прибутку КІК враховуються деякі особливості — окремо визначається фінансовий результат від операцій із відчуження цінних паперів, чи не беруться до уваги суми уцінки інструментів власного капіталу, перекваліфіковані в фінансові зобов’язання, втрати від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, а також суми переоцінки цінних паперів.

Якщо скоригований прибуток КІК збитковий (має від’ємне значення), такий збиток не зменшує прибуток з оподаткування даних компаній щодо інших. Однак він може бути врахований у визначенні прибутку до оподаткування цієї ж іноземної компанії в майбутніх періодах.

Штрафи

Якщо не подати звітність КІК, то на вас чекає штраф і чималий, наприклад:

— неподання звітності — штраф у 100 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ) за кожен факт неподання;

— несвоєчасне подання звітності — штраф у розмірі 1 ПМ за кожен день неподання, але не більше 50 ПМ;

— неподання повідомлення — про придбання / відчуження / початку здійснення фактичного контролю над часткою в іноземній юридичній особі — штраф у 300 розмірів ПМ за кожен факт неподання;

— невідображення в звітності операцій / інформації — штраф у розмірі 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку компанії за відповідний рік, які не відображені в звіті про КІК, залежно від того, яке значення більше, але не більше 1 тис. ПМ за кожен факт невідображення КІК і / або за всі невідображені суми;

— ненадання ТЦО документації або первинних документів — штраф у розмірі 3% суми доходу КІК, але не більше 1 тис. ПМ;

— неподання звітності протягом 30 днів після крайнього терміну сплати фінансових санкцій — штраф 5 ПМ за кожен день неподання, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ у 2020 р становить 2 102 гривні).

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути