Connect with us

Законодавство

Чи стануть українські приватні детективи ефективними?

Василь ФЕДИТНИК, адвокат, партнер Адвокатського об’єднання Legal Strategy

У лютому 2020 р. у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 3010 «Про приватну детективну діяльність».

У разі його прийняття даний закон може дати істотний поштовх для створення та діяльності професійних приватних розслідувачів. Однак поки що законопроект містить низку недоліків, які можливо усунути під час розгляду ініціативи законодавцями.

Зокрема, ним встановлюються вимоги до бажаючих стати приватним детективом. Таким може бути фізична особа, яка володіє державною мовою, має громадянство України, повну вищу юридичну освіту або вищу освіту за спеціальністю «правоохорон на діяльність», стаж роботи в галузі права або правоохоронної діяльності 3 роки.

Вимоги цілком, як на перший погляд, логічні, але виходить так, що право здійснювати приватну детективну діяльність отримають не лише колишні правоохоронці, а ще й, наприклад, юрисконсульти підприємств, секретарі судових засідань, судові розпорядники та інші подібні категорії працівників. Звісно ж, колишні слідчі чи оперативники будуть на ринку детективних послуг більш конкурентними, ніж їхні колеги, які такого досвіду не мають.

Згідно із законопроектом детективи в багатьох аспектах будуть наділені правами, аналогічними повноваженням адвоката. Наприклад, вони отримають право звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб; за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; отримувати на договірній основі письмові висновки й усні консультації фахівців та експертів з питань, що потребують спе ціальних знань. Крім того, детективи отримають такі «специфічні» права, як, наприклад, можливість проводити зовнішній огляд споруд, приміщень, інших об’єктів, доступ до яких не обмежений, чи здійснювати кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис у службових приміщеннях за письмовою згодою осіб, стосовно яких вони здійснюються. Але це може робити взагалі будь-яка особа.

А ось реально корисних прав, як-от доступ до детальної інформації про безвісти зниклих осіб чи викрадених творів мистецтва, не передбачено. Хоча сам інститут приватних детективів цікавий тим, що може більш ретельно, ніж перевантажені правоохоронні органи, займатися певною справою. Наприклад, шукати зниклу дитину за зверненням її батьків.

Єдина хоч трохи цікава норма — це право здійснювати зовнішнє спостереження. Але лише на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті за рішенням уповноважених осіб у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Та, вірогідно, цей порядок буде дуже жорсткий.

Основне, що викликає сумнів взагалі в доцільності цього законопроекту — це відсутність норми про право на збір доказів. Відповідно до КПК, збирання доказів може здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Це має право робити адвокат, але не приватний детектив.

Тож, чи буде інформація, зібрана детективом, доказом у кримінальному провадженні? У випадку прийняття законопроекту № 3010 у запропонованому вигляді — ні. Навіть якщо сторона захисту чи потерпілий звертатимуться до приватного детектива, відомості, одержані ним, не зможуть визнаватись доказами.

Адже детектив не відноситься до переліку суб’єктів, визначених статтею 93 КПК, які мають право збирати докази в рамках кримінального процесу. Цю проблему потрібно вирішувати, вносячи зміни до відповідної статті КПК.

Підсумовуючи, варто зазначити, що за великим рахунком права детективів мало чим відрізнятимуться від прав пересічних громадян. Лише в категорії запитів вони прирівнюються до повноважень адвокатів.

Звичайно, детективи будуть занесені до спеціального реєстру, отримають відповідне свідоцтво та можливість укладати договір про надання приватних детективних (розшукових) послуг. Але все це жодним чином не впливає на реальну ефективність їхньої роботи. Наприклад, пересічному громадянину ніщо не забороняє оглядати будівлі, громадські місця, парки, фотографувати їх, здійснювати відеозйомку або спостерігати за транспортом.

Таким чином, запропонований проект не надає детективам будь-якого ефективного чи нового інструменту збирання доказів. Загалом ідея запровадження добра, особливо враховуючи завантаження правоохоронних органів кримінальними справами. Однак для того, щоб детективи стали дійсно ефективними, документ потребує суттєвого доопрацювання.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Визначено ступені ризику діяльності з проведення повірки засобів вимірювальної техніки

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та провадять метрологічну діяльність, повірочними лабораторіями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» від 12 лютого 2020 р. № 82.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та провадять метрологічну діяльність, повірочними лабораторіями господарської діяльності з проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, що перебувають в експлуатації, є:

  • строк провадження уповноваженими організаціями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;
  • наявність виявлених протягом строку дії свідоцтва про уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі – свідоцтво про уповноваження) порушень уповноваженими організаціями вимог законодавства про метрологію та метрологічну діяльність та/або щодо їх невідповідності встановленим критеріям.

Ризики настання негативних наслідків від провадження уповноваженими організаціями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, визначено в додатку 1.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими організаціями діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, їх показники та кількість балів за кожним показником – в додатку 2.

Читати далі

Законодавство

Новий порядок надання допомоги по безробіттю

Набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» від 6 квітня 2020 р. № 624.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку.

У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а в разі відсутності цих відомостей – довідок про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), виданих особі роботодавцем, військовим комісаріатом, де така особа перебувала на обліку, військовою частиною, органом, де особа проходила службу.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку – не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.

Допомога по безробіттю за календарний місяць не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на відповідний рік, і не може бути меншою від мінімального розміру, установленого правлінням Фонду.

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць.

Також визначено умови відкладення та скорочення, припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю, умови та порядок виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності.

Читати далі

Законодавство

Як засудженому здобути повну загальну середню освіту?

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації здобуття повної загальної середньої освіти засудженими до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі, а також неповнолітніми особами, взятими під варту» від 25 червня 2020 р. № 526.

Організацію здобуття освіти засудженими та неповнолітніми особами, взятими під варту, забезпечують комунальні заклади загальної середньої освіти, за якими закріплені виправні та виховні колонії, слідчі ізолятори, або державні заклади загальної середньої освіти, що створені при колоніях і належать до сфери управління Мін’юсту.

Здобуття освіти засудженими та неповнолітніми особами, взятими під варту, може організовуватися за інституційною або індивідуальною формою, визначеною законодавством, відповідно до чисельності осіб, які потребують отримання освітніх послуг.

Для організації здобуття освіти за інституційною формою створюються класи з наповнюваністю від 5 до 30 осіб.

Зарахування засудженого або неповнолітньої особи, взятої під варту, до закладу освіти здійснюється на підставі його заяви або заяви одного з його батьків чи інших законних представників. До заяви додається документ про освіту, що підтверджує відповідний рівень загальної середньої освіти. У разі відсутності у засудженого або неповнолітньої особи, взятої під варту, такого документа він проходить підсумкове (річне) оцінювання навчальних досягнень та/або державну підсумкову атестацію екстерном, після чого зараховується до закладу освіти на обрану ним (одним з його батьків чи іншим законним представником) форму здобуття освіти.

Зарахування засуджених і неповнолітніх осіб, взятих під варту, до закладу освіти здійснюється наказом керівника закладу освіти за погодженням з начальником колонії (слідчого ізолятору).

Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на чверті, семестри (триместри) встановлюється закладом освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Розклад навчальних занять складається відповідно до освітньої програми з дотриманням педагогічних, санітарно-гігієнічних правил і норм, вимог режиму відбування покарання або тримання осіб, взятих під варту, і затверджується керівником закладу освіти за погодженням з начальником колонії (слідчого ізолятору).

Засудженим і неповнолітнім особам, взятим під варту, які здобули початкову, базову або профільну середню освіту, видається відповідний документ про освіту за зразком, затвердженим наказом МОН.

Читати далі

В тренді