Connect with us

Законодавство

Дії нової влади для зниження тиску на бізнес

Віталій КУЛАКОВ, керуючий партнер групи компаній ADVICE », адвокат

Кожна нова влада завжди хоче допомогти бізнесу. Це й не дивно, адже економіка країни частково залежить саме від рівня розвитку бізнес-середовища в країні.

Черговим таким кроком стало прийняття закону, яким декриміналізовано статтю 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Абсолютно вірне рішення, оскільки така норма закону вже давно стала виключно способом тиску на бізнес. Як усе відбувається в переважній більшості? Співробітники оперативних підрозділів національної поліції (податкової міліції) в процесі «відпрацювання» встановлюють осіб, які формально є засновниками та/або директорами підприємств (документально), а безпосередню роботу з організації діяльності підприємства здійснюють інші особи. У подальшому таких формальних керівників залякують і, в той самий час, під приводом «доброго поліцейського» пропонують угоду зі слідством: підприємець визнає свою провину, а суд призначає покарання у вигляді штрафу. Людині формально ніяких незручностей не створюється, а слідство отримує можливість «відпрацювати» всіх контрагентів такого фіктивного підприємства. Дуже часто навіть штраф оплачують самі оперативники.

Після отримання рішення суду про визнання підприємства фіктивним у подальшому фактично всі підприємства-контрагенти піддаються «відпрацюванню». Іншими словами, у податкової міліції з’являється реальний важіль для тиску на бізнес й одержання неправомірної вигоди. Якщо ж керівництво фірми не погоджується на «співробітництво», матеріали передаються до податкової інспекції і в подальшому проводиться позапланова перевірка, складається акт про донарахування податків і в кінцевому результаті підприємство звертається до суду, де намагається довести правомірність своїх дій.

Нерідко рішення суду про визнання підприємства фіктивним починає поширюватися серед усіх органів досудового слідства, починаючи від Національної поліції й закінчуючи прокуратурою та СБУ тощо. Іншими словами, всі контролюючі органи намагаються взяти за основу чинне рішення суду і, прикриваючись цим, «відпрацьовують» реальний сектор економіки. Через це досить часто один і той самий епізод може бути предметом розслідування не тільки різних органів, але й органів, що знаходяться в різних адміністративно-територіальних одиницях.

Крім цього, нова влада змінила кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК (ухилення від сплати податків). Відтепер для притягнення особи до відповідальності за частиною 1 ст. 212 КК України сума, що не надійшла до бюджету, повинна бути значною — в 3 тисячі разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян (було — в 1 тисячу), за другою частиною ст. 212 КК — сума, що не надійшла до бюджету повинна перевищувати 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (було — в 3 тисячі), а за частиною 3 статті 212 КК — ухилення повинно бути в особливо великих розмірах — в 7 тисяч разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян (було — в 5 тисяч).

Для зручності підрахунку відзначимо, що для подібної статті неоподатковуваний мінімум рахується як 50% мінімального прожиткового мінімуму для працездатної людини, тобто в 2019 році цей мінімум становив 960,5 грн (1 921:50%). Очевидно, що з прийняттям нового бюджету ця сума буде рости.

Однак новій владі потрібно рухатися далі й більш детально вивчати проблеми бізнесу. Адже тиск і «відпрацювання» підприємств правоохоронними органами — це тільки частина негативу. Є багато інших державних установ, контролюючих органів, які також придивляються до бізнесу і за слушної нагоди не проти отримати особисту вигоду від «спілкування». Упевнений, що всі створені державні та контролюючі органи повинні працювати для бізнесу, а не жити за рахунок бізнесу. Іншими словами, необхідно встановити «правила гри», за яких будь-який підприємець зміг би зайти до контролюючого органу й отримати або дозвільний документ, або чітку і зрозумілу консультацію та допомогу щодо збору документів для отримання такого дозволу. Окрім того, керівники таких державних органів повинні брати на себе відповідальність у прийнятті тих чи інших рішень, а не банально робити відписку з приміткою: «в разі незгоди звертайтеся до суду». Справа в тому, що через таких «нерішучих» керівників сьогоднішні адміністративні суди переповнені спорами, які по суті повинно бути вирішено в позасудовому порядку. Суд не має приймати рішення за контролюючий орган — він повинен розглядати спір. У цьому аспекті я б запропонував ввести персональну відповідальність керівника контролюючого органу в разі прийняття рішення не на користь контролюючого органу. Подібні нововведення сприятимуть усвідомленню керівниками контролюючого органу, що за бездіяльність або некомпетентність вони можуть постраждати. Водночас це дасть можливість поставити взаємодію бізнесу з владою (державною або місцевою) на якісно новий рівень, а суди зможуть сконцентруватися на більш глобальних та істотних суперечках.

Щодо діджіталізації

Окремо хочу відзначити нові кроки влади щодо діджіталізації. Нещодавно запустили сервіс для контролю прозорості перевірок підприємців. Даний сервіс спрямовано на збільшення можливостей громадського контролю та мінімізації корупційних ризиків з боку контролерів. У сервісі відображаються проведені й заплановані перевірки, виявлені правопорушення та санкції. Також легко можна буде проводити аналіз щодо періодичності, частоти перевірок та масштабів санкцій. При цьому суб’єкт господарювання завжди зможе перевірити свого контрагента на предмет правомірності діяльності. Наостанок мушу зазначити, що роботи в законодавчого органу ще дуже багато. Адже сам бізнес також стає більш «освіченим». Будь-яку фальш він відчуває і готовий показати своє невдоволення. І якщо ми хочемо створювати європейську державу з дотриманням прав і свобод людей, з бізнесом, так чи інакше, доведеться рахуватися. При цьому важливо зберігати баланс інтересів малого й великого бізнесу, оскільки має бути дотримано інтереси всіх.

З огляду на те, що для реального поліпшення життя наших громадян необхідно економічне зростання не менше ніж на 10—11% ВВП на рік, як підрахували аналітики, для поліпшення бізнес-клімату потрібно ще надзвичайно багато зробити.

Важливо. Нова влада декларує, що хоче зробити все можливе для повернення наших співгромадян в Україну. Я більше б сконцентрувався на іншому: важливо зберегти те, що є, й зупинити тенденцію закриття малого бізнесу та виїзду наших співгромадян за кордон, а ось після цього — приступати до другого етапу — покращувати умови праці та бізнес-клімат у країні. Тоді наші заробітчани самі повернуться, повірте.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

На обладнання для власного виробництва розстрочать сплату ПДВ

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» від 23 вересня 2020 р. № 878.

Як зазначають члени Федерації роботодавців України, вони неодноразово зверталися до митних органів з заявою та пакетом документів з метою отримання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, але за результатами розгляду отримували відмову у наданні з посиланням на неврегульованість норм цієї Постанови та не приведення її у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 р. «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», якою Державну фіскальну службу України було реорганізовано та утворено шляхом поділу Державну податкову службу України та Державну митну службу України та всі функції митного напряму ДФС передані до ДМСУ. Тобто з суто формальних причин.

Уряд вніс технічні правки до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 85, що надають можливість бізнесу скористатися наданим законом правом на розстрочення.

Читати далі

Законодавство

Призначати та звільняти керівника системи БПД буде Міністр юстиції

Як повідомляє прес-центр безоплатної правової допомоги, Уряд затвердив зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги.

Змінами до Положення до повноважень Наглядової ради Координаційного центру віднесено визнання роботи керівника системи задовільною чи незадовільною. Таке рішення буде прийматися за результатами оцінювання діяльності директора Координаційного центру 2/3 голосів від складу Наглядової ради та подаватися на розгляд Міністру юстиції.

Крім того, змінено процедуру відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру. Наглядова рада рекомендуватиме Міністру юстиції кандидатів, які отримали три найвищі конкурсні бали за результатами проведеного конкурсу. Такі рекомендації повинні містити обґрунтування щодо доцільності призначення на посаду кожного з кандидатів, який успішно пройшов конкурс.

Відтепер повноваження щодо призначення та звільнення керівника системи БПД покладені на Міністра юстиції (відповідно до попередньої редакції Положення призначав на посаду та звільняв з посади державний секретар Мін’юсту за обґрунтованим поданням Наглядової ради).

Читати далі

Законодавство

Для великих промислових забруднювачів довкілля запровадять обов’язкові екологічні дозволи

Кабінет Міністрів схвалив законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Законопроект передбачає впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. Це, зокрема, підприємства у сфері енергетики, виробництва та обробки металів, переробки, мінеральної сировини, хімічної промисловості тощо.

Інтегрований дозвіл встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення та необхідних заходів для зменшення впливу підприємств на довкілля. Він охоплюватиме вимоги до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування та управління відходами. Отримання такого дозволу найбільшими забруднювачами стане обов’язковим.

Крім того, буде впроваджено електронну систему видачі інтегрованих дозволів.

Суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати моніторинг викидів та щорічно звітуватимуть про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушуватимуться, дозвіл може бути анульований – робота підприємства буде зупинена до виконання законних вимог держави.

Документ був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України з метою забезпечення імплементації положень директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди» (інтегроване запобігання та контроль забруднення) та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram