Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

До 3 400 грн штрафу за вчинення мобінгу

Опубліковано

on

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу» від 1 березня 2019 р. № 10118.

До Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Кодексу законів про працю України та до Закону «Про колективні договори і угоди» планується додати статтю (посилання на неї) щодо мобінгу (тобто цькуванню), що за своєї «природою» подібно до вже знайомого булінгу.

Новою ст. 175-5 КУпАП запропоновано визначити, що мобінгом визнається психологічне, фізичне, економічне насильство учасників трудових відносин, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій (мобільний телефон, комп’ютер, тощо), що вчиняються стосовно працівника (на будь-які роботі), а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами або такою особою стосовно інших учасників трудових відносин з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи.

За це передбачатиметься накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.п.м.) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Якщо ж вказаними діями спричинено шкоду психічному або фізичному здоров’ю учаснику трудових відносин, то на кривдника чекатиме штраф від 100 до 200 н.п.м. або громадські роботи від 40 до 60 годин.

Неповідомлення власником або уповноваженим ним органом (особою)  підприємства Нацполіцію про випадки мобінгу каратиметься штрафом від 50 до 100 н.п.м. або виправними роботами на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

У Законі щодо протидії дискримінації будуть зазначені типові ознаки мобінгу:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник, потерпілий (жертва мобінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого, примушування до зміни місця роботи.

Законодавство

Нацбанк вважає ознакою пов’язаності осіб спільні засоби комунікації

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про визначення пов’язаних із банком осіб» від 15 травня 2019 р. № 69.

За уточненням до абз. 2 п. 1 глави 1 розділу II Положення про визначення пов’язаних із банком осіб, затвердженого постановою НБУ від 12 травня 2015 р. № 315 повідомлення щодо пов’язаної з банком особи здійснюватиметься не пізніше наступного робочого дня після виявлення такої особи банком.

Доповненням новими абзацами до п. 4 глави 2 розділу ІІ визначили, що після подання до Нацбанку клопотання про визначення відсутності ознак пов’язаності особи з банком, НБУ:

  1. протягом 60 календарних днів розглядає клопотання щодо обґрунтованості на підставі наданих банком підтвердних документів;
  2. має право запитати в банку додаткові документи та встановити строк їх подання;
  3. за рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків має право продовжити строк розгляду клопотання;
  4. не пізніше наступного дня повідомляє банк про продовження строку розгляду клопотання і строк, на який його продовжено.

Новим п. 6-1 глави 2 розділу ІІ визначено, що після отримання будь-якого рішення НБУ щодо пов’язаної з банком особи, банк повинен не пізніше наступного робочого дня повідомити про це у письмовій формі відповідну особу.

Спільні засоби комунікації між фізичною/юридичною особою та банком чи з пов’язаними особами відтепер також є ознакою для визначення осіб пов’язаними з банком (доповнення до абз. 2 пп. 3 п. 1 глави 3 розділу ІІ).

Читати далі

Законодавство

Патріотичне виховання через превенцію злочинності, наркоманії, алкоголізму…

Опубліковано

on

Набрав чинності Указ Президента «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» від 18 травня 2019 р. № 286/2019.

Основними складовими такого виховання визначено громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання, яке здійснюватиметься на прикладах боротьби українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, зокрема, за часи княжої доби, українського козацтва, січових стрільців, армій Української Народної Республіки і ін., а також має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013 – 2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників АТО.

Забезпечення змістового наповнення такого виховання відбуватиметься на основі:

  • готовності громадянин до захисту незалежності та територіальної цілісності України;
  • усвідомлення досягнень народу, його інтелектуальних, духовних та інших надбань; тощо.

Стратегія реалізуватиметься засобами:

  • популяризації україномовного культурного продукту;
  • здійснення проектів та заходів підвищення престижу військової служби;
  • упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки;
  • підтримки та розвитку сімейних традицій, активного залучення сім’ї до процесу національно-патріотичного виховання;
  • превенції негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму, насамперед серед дітей та молоді, тощо.

Перед Кабміном поставлено задачу до 1 серпня 2019 р. затвердити план дій на 2020-2025 роки щодо реалізації Стратегії; до 1 грудня 2019 р. затвердити державну цільову програму з національно-патріотичного виховання.

Водночас втратила чинність стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затверджена Указом Президента від 13 жовтня 2015 р. № 580.

Читати далі

Законодавство

Боржника з дефолтом банк оцінить за найнижчим класом

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 16 травня 2019 р. № 70.

Як повідомляє Нацбанк, нею запроваджено порядок врахування банками інформації з Кредитного реєстру НБУ під час розрахунку розміру кредитного ризику.

Зокрема, банки повинні класифікувати боржників – фіз. осіб за найгіршим класом, якщо в Кредитному реєстрі є інформація про дефолти такого боржника в інших банках.

Клас боржника – юр. особи також понижуватиметься в аналогічному випадку, чи за наявності даних щодо високої ймовірності настання дефолту.

Відповідні зміни внесено до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 р. № 351.

Зокрема за уточненим визначенням терміну «кредитна історія» у пп.17 п. 5 розділу I  дані, отримані з Кредитного реєстру НБУ, включаються до сукупної інформації з виконання зобов’язань боржника.

За новими абзацами п. 22 розділу ІІ значення коефіцієнта імовірність дефолту (PD) особи визначається на основі фінансового стану особи, що коригується з врахуванням, зокрема, інформації з Кредитного реєстру про клас боржника в інших банках (новий пп. 7).

При цьому, банк коригує клас боржника на підставі такої інформації, якщо зазначений у Кредитному реєстрі клас боржника був визначений унаслідок коригування на фактори, зазначені в пп. 1 – 6 п. 22.

Новою редакцією абз. 7 п. 48 розділу IV визначено, що банки здійснюватимуть з певною встановленою періодичністю (підпункти цього ж п. 48) оцінку фінансового стану боржника не лише як юридичної особи, а й групи юр. осіб, учасником якої є боржник. Оцінка проводитиметься не пізніше 3 наступних календарних місяців після встановленого законодавством, зокрема, країни місцезнаходження материнської компанії/контролера терміну подання фінансової звітності боржником чи вказаними компаніями.

У випадку, коли на юридичну особу не поширюються ці вимоги, то оцінка фінансового стану має відбуватись не рідше, як 1 раз на 12 місяців.

Кожного 1 числа місяця до 1 грудня 2019 р. розрахунок розміру кредитного ризику з урахуванням інформації з Кредитного реєстру відбуватиметься у тестовому режимі, а надалі (починаючи з 1 грудня) банки здійснюватимуть його на постійній основі.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.