До 30 000 грн штрафу за пошкодження зелених насаджень | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

До 30 000 грн штрафу за пошкодження зелених насаджень

Опубліковано

on

Набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 6 вересня 2018 р. № 2531-VIII.

У КУпАП новою редакцією ст. 65 встановлено, що за незаконну вирубку дерев чи чагарників, їх зберігання, знищення сіянців, саджанців чи лісових культур у розсадниках і на плантаціях, тощо, каратиметься накладенням штрафу на громадян від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше було від 5 до 10); на посадових осіб – від 75 до 150 н.м.д.г. (було від 7 до 12).

За повторне вчинення цих самих дій протягом року сума штрафу дорівнюватиме від 30 до 60 н.м.д.г. та від 300 до 600 н.м.д.г. відповідно.

Збільшено штрафні санкції:

  • за пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок і т.д., (ст. 65-1):
    • для громадян – з 5 – 10 до 15-30 н.м.д.г.;
    • для посадових осіб -7 – 12 до 35-60 н.м.д.г.
  • за пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, тощо, (ст 72):
    • для громадян –10-30 мінімумів до 30 – 90 н.м.д.г.
    • для посадових осіб – 30-50 мінімумів до 150-250 н.м.д.г.

Уточнено у ст. 153 КУпАП, що санкції накладатимуться на осіб не лише за знищення або пошкодження зелених насаджень, газонів або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів, але також за пошкодження за межами міста тих, що не віднесені до лісового фонду.

Кримінальний кодекс України доповнено ст. 201-1, за якою порушення митних правил переміщення через кордон лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, чи заборонених до вивозу, карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Якщо така дія вчинена особою, що раніше вчинила один із злочинів за ст. 201, 201-1, 246 ККУ, або за попередньою змовою групою осіб, чи службовою особою, або у великому розмірі, то покарання складе від 5 до 10 років позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

У разі вчинення згаданих дій організованою групою осіб чи в особливо великому розмірі – позбавленням волі становитиме вже строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Приміткою до ст. 201-1 ККУ вказано, що цінними та рідкісними породами дерев слід розуміти породи дерев, передбачені ст. 1 Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», а під великим розміром – якщо вартість деревини в 1 000 і більше разів перевищує н.м.д.г, а під переміщенням в особливо великому розмірі – у 2 000 і більше разів;

У ст. 246 ККУ щодо незаконної порубки або перевезення, зберігання, збуту лісу збільшено штрафні санкції з 300 – 500 н.м.д.г. до 1 000 – 1 500 мінімумів. За повторність таких дії збільшено мінімальний термін обмеження волі з 2 до 3 років.

Також новою ч. 3 до ст. 246 вказано, що за вчинення дій у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, тощо, чекають штрафні санкції від 1 500 до 2 000 н.м.д.г. або обмеження волі на строк від 3 до 5 років, або позбавлення волі на такий самий строк. Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, на правопорушника чекає від 5 до 7 років позбавлення волі.

Законодавство

Пеня у розмірі подвійної ставки за надмірну сплату ЄСВ

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника» від 6 березня 2019 р. № 164.

Єдиний внесок соцстрахування непрацюючого з подружжя (застрахована особа) працівника дипломатичної служби нараховується виходячи із суми мінімальної заробітної плати, затвердженої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з дня направлення працівника за кордон за місцем його довготермінового відрядження до дня перетинання державного кордону України у зв’язку з остаточним поверненням в Україну.

Нарахування єдиного внеску за застраховану особу у розмірі 22 % суми мінімальної заробітної плати здійснюється без нарахування і виплати такій особі зарплати.

Якщо період розрахунку становитиме менше 1 календарного місяця, то внесок розраховуватиметься пропорційно кількості календарних днів, за який він буде сплачуватись. Відповідно, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Обчислення єдиного внеску здійснюється:

  1. МЗС – за застраховану особу, яка направляється за кордон разом з працівником дипломатичної служби за місцем її довготермінового відрядження;
  2. уповноваженим органом Міноборони із забезпечення діяльність апарату військових аташе та апарату представника Міноборони при дипломатичному представництві України – за застраховану особу, яка направляється за кордон разом з працівником апарату військових аташе та апарату представника Міноборони відповідно.

Тобто, МЗС та уповноважений орган Міноборони є платниками ЄВ, які переховуватимуть кошти та подаватимуть звітність до територіального органу доходів і зборів.

Сплата єдиного внеску буде припинена:

  1. на період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, по догляду за дитиною з інвалідністю, по догляду за особою з інвалідністю I групи, у разі усиновлення дитини, тощо;
  2. у разі працевлаштування застрахованої особи;
  3. у разі, коли застрахована особа протягом року фактично не перебуває за місцем відрядження працівника понад 183 календарних днів;
  4. з дня перетинання застрахованою особою державного кордону України у зв’язку з остаточним поверненням в Україну.

У разі несвоєчасного інформування застрахованою особою платника щодо обставин для припинення сплати внеску, що призвело до переплати платником єдиного внеску за таку застраховану особу, то застрахована особа повинна буде повернути платнику суму переплати єдиного внеску, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам.

Читати далі

Законодавство

Захистіть свої рахунки від шахраїв

Опубліковано

on

От

Національний банк України, у зв’язку зі збільшенням обсягу незаконних дій з платіжними картками, вже вкотре застерігає від розголошення реквізитів платіжних карток.

Так, найбільша кількість незаконних дій була вчинена через Інтернет із застосуванням прийомів соціальної інженерії, коли шахраї вводять в оману пересічних громадян будь-якими способами, для того, щоб вони розголосили власні персональні дані, реквізити платіжних карток, коди/паролі чи здійснили переказ коштів під психологічним впливом на користь шахраїв.

НБУ вказує, що в багатьох випадках злочинці намагаються видати себе за співробітників банку (або Нацбанку чи служби безпеки банку) та активно випитують особисту інформацію й інші дані.

Національний банк наголошує, що представники банку ніколи не телефонують із  проханнями виказати особисту інформацію та не мають потреби і повноважень запитувати громадян інформацію про платіжні картки та рахунки.

У жодному випадку не потрібно розголошувати реквізити платіжних карток, до яких відносяться термін її дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код до картки, а також персональні дані логін/пароль для входу у веб-банкінг, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації, тощо.

НБУ рекомендує не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки, звертатись до банку-емітента платіжної картки з метою запобігання та протидії шахрайству та періодично перевіряти стан своїх рахунків.

Разом з тим варто застосовувати ліміти на проведення операцій з використанням платіжних карток, насамперед – в мережі Інтернет, та користуватись послугами sms-інформування про здійснені операції.

Читати далі

Законодавство

Авансові рахунки митниць заблоковано

Опубліковано

on

От

Рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами заблоковані.

Про це повідомила Державна фіскальна служба України, яка зазначила, що з 18 березня 2019 р. всі митниці ДФС працюють з «Єдиним рахунком» – новою системою справляння митних платежів.

Митні процедури спрощено, час митного оформлення товарів скоротився, а суб’єкти ЗЕД можуть вільно обирати місце оформлення, оскільки кошти обліковуватимуться відтепер на одній картці в особовому рахунку.

Проте ДФС зауважує, що цей рахунок не призначений для митного оформлення товарів громадян, а тому авансові платежі так і надалі потрібно зараховувати на рахунки митниць ДФС.

До 16 квітня 2019 р. залишки коштів підприємств на рахунках митниць можуть бути використані для митного оформлення товарів. Повернення підприємствам коштів авансових платежів здійснюється протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок.

Читати далі

В тренді

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів
||
№ Документа: 2531-VIII
Дата прийняття: 06.09.2018
Дата набрання чинності: 01.01.2019
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає
 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.