Connect with us

Законодавство

Дотик Генпрокурора, або Як зняти недоторканність, щоб її залишити?

Олександра УСТІНОВА, народний депутат, партія «Голос»

«Слуги народу» швидко і впевнено стають тими, кого закликали «зробити разом». Зокрема депутатами, які виграють вибори на обіцянках скасувати депутатську недоторканність, але, щойно вмощуються у парламентські крісла, залишають її собі.

«Слуги» в цьому питанні пішли навіть далі: зробивши демонстративний перший крок до справжнього зняття недоторканності, вони не тільки відмовились робити наступний, а ще й хочуть максимально обмежити перелік тих, хто зможе торкнутися народного депутата. До однієї людини. Тобто доторканними «слуги» згодні бути тільки для свого — призначеного президентом Зеленським — генерального прокурора. Жодні їхні попередники, яких треба було «зробити разом», ще ніколи не мали аж такого захисту від правоохоронних органів.

Раніше відкривати провадження й розслідувати ймовірні злочини народних депутатів за дозволом парламенту могли всі правоохоронні органи відповідно до підслідності. Якщо це корупційні злочини — це була справа НАБУ, якщо інші — ДБР. Але «слуги народу» хочуть, щоб розпочати розслідування щодо них міг лише Р. Рябошапка.

Раніше всі дозволи на будьякі слідчі дії щодо народних депутатів (обшук, прослушка тощо) брали в суді слідчі та прокурори. Але «слуги народу» хочуть, щоб це робив виключно Генпрокурор. Таким чином дуже зручно безперешкодно захищати своїх і тиснути на опонентів: віддавати команду чи домовлятися доведеться лише з однією людиною. Яку, нагадаю, призначає Президент і погоджує Верховна Рада, рішення якої узурпувала пропрезидентська монобільшість. Ось цю нескладну й неймовірно нахабну схему «слуги народу» заклали у законопроект № 2237 і безсоромно називають «скасуванням недоторканності».

Як виглядатиме «скасована недоторканність», якщо ця пропозиція стане законом? Уявіть, що поліція приїжджає на місце злочину: там стоїть народний депутат, весь у крові й із ножем, поряд лежить бездиханне тіло. Гадаєте, тепер поліція зможе затримати народного обранця на місці злочину? Аж ніяк! Нібито доторканний нардеп лишається недоторканним навіть із закривавленим ножем у руці. До речі, ніж у нього забрати також не можна — тільки попросити покласти, щоб мати право доторкнутися до імовірного знаряддя вбивства.

А як же затримати такого «доторканного» народного обранця? За баченням «слуг народу», поліція має спочатку провести огляд місця події, знайти понятих, скласти рапорт, а потім — поїхати до Генерального прокурора й просити його особисто внести відомості про це в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Після цього потрібно буде підготовити підозру та знову просити Генпрокурора особисто просити у суду дозвіл на затримання.

І тільки якщо очільник ГПУ двічі дасть згоду й особисто виконає потрібні дії, а суд погодить затримання «доторканного» обранця, поліція зможе нарешті затримати ймовірного злочинця.

Як гадаєте, він все ще стоятиме з ножем на місці злочину в очікуванні затримання? Тож усе це — не зняття недоторканності з народних депутатів, а його контрольована профанація й зухвале зловживання довірою виборців.

Для справжнього зняття недоторканності потрібно зовсім інше:

  • розслідування злочинів народних обранців — аж ніяк не ексклюзивне право Генпрокурора: робити це повинні правоохоронні органи відповідно до підслідності;
  • якщо народний депутат вчинив насильницький злочин або його дії призвели до смерті людини (наприклад, у «п’яному» ДТП), правоохоронці повинні отримати право затримувати його на місці;
  • отримувати дозволи суду на слідчі дії щодо народних депутатів повинні ті прокурори, які ведуть справу, а не призначенець Президента.

Ось так має виглядати впровадження справжньої недоторканності, першим кроком до якої було внесення змін у Конституцію. Ось так має виглядати виконання передвиборчої обіцянки «зробити їх разом».

Наостанок хочу звернутися до депутатів монобільшості, які ще пам’ятають передвиборчі обіцянки власної політичної сили.

Колеги, не бійтеся підтримувати законодавчі ініціативи інших фракцій, якщо вони допомагають вам виконувати обіцяне людям. І це не просто критика — ми готові допомогти: підготували й зареєстрували альтернативний законопроект, який дозволить зняти недоторканність по-справжньому. Краще зняти її, ніж надавати Генеральному прокуророві надзвичайні важелі впливу на будь-кого з нас, в тому числі на самих себе.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Держкіно виконуватиме зобов’язання, що випливають із членства в Eurimages

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 3 переліку центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях» від 1 липня 2020 р. № 562.

Пункт 3 переліку центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна» від 13 вересня 2002 р. № 1371, доповнено позицією:

Європейський фонд підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів («Eurimages») – МКІП, Держкіно.

Читати далі

Законодавство

Затверджено Порядок присвоєння спеціальних звань у ДБР

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Питання присвоєння спеціальних звань рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і класними чинами» від 27 травня 2020 р. № 564.

Відповідно до затвердженого Порядку спеціальне звання осіб начальницького складу Державного бюро розслідувань може бути первинним або черговим.

Для осіб молодшого начальницького складу Державного бюро розслідувань первинним є спеціальне звання капрала Державного бюро розслідувань.

Для осіб середнього начальницького складу Державного бюро розслідувань первинним є спеціальне звання лейтенанта Державного бюро розслідувань, а у випадках, передбачених цим Порядком, – молодшого лейтенанта Державного бюро розслідувань.

Для осіб старшого начальницького складу Державного бюро розслідувань первинним є спеціальне звання майора Державного бюро розслідувань.

Черговим спеціальним званням є спеціальне звання, наступне за тим, яке має особа рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.

Граничні спеціальні звання рядового і молодшого, середнього та старшого начальницького складу Державного бюро розслідувань за штатними посадами встановлюються Директором Державного бюро розслідувань.

Спеціальне звання вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань за штатними посадами встановлюється Президентом України.

Старшинство та послідовність спеціальних звань рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається відповідно до ст. 14-2 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Спеціальні звання рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань присвоюються особам, прийнятим на службу в Державне бюро розслідувань, з урахуванням їх особистих, ділових та моральних якостей, освітнього і професійного рівня, службового досвіду та інших умов, передбачених цим Порядком.

Також визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України «Питання присвоєння спеціальних звань начальницького складу та співвідношення між військовими (спеціальними) званнями, класними чинами та спеціальними званнями Державного бюро розслідувань» від 15 січня 2020 р. № 13.

Читати далі

Законодавство

Залишки коштів за житлові субсидії та пільги на оплату ЖКП перерахують у наступний бюджетний період

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. N 1101» від 25 червня 2020 р. № 520.

Змінами до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» від 24 грудня 2019 р. № 1101 встановлено, що невикористані залишки коштів за надані житлові субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг, що утворилися на кінець бюджетного періоду 2019 р. на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих в органах Казначейства, суб’єкти господарювання перераховують протягом наступного бюджетного періоду (раніше – в останній робочий день такого періоду) на поточні рахунки, відкриті в банківських установах на їх ім’я.

Читати далі

В тренді